Постанова

від 22.11.2017 по справі п/811/1144/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2017 рокусправа № П/811/1144/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі №811/1144/17 за позовом приватного підприємства Агрореммаш-ПЛЮС до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

06 липня 2017 року приватне підприємство Агрореммаш-ПЛЮС звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 31.03.2017 року №0000081408.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки податкового органу, що позивачем не було отримано товар за контрактом з нерезидентом №48/12 від 04.12.2013 року. Позивач наголошує, що товар за контрактом №48/12 від 04.12.2013 року ПП Агрореммаш-ПЛЮС отримало у встановлені законом строки, однак Турецька фірма - контрагент позивача, без його відмова об'єднала два відвантаження в один інвойс №D6942295-d694296 від 01.01.2014 року та при митному оформленні у ВМД був внесений лише один контракт №56/12 від 27.12.2013 року. Також, заявник зазначає, що відповідачем було застосовано до нього адміністративно господарські санкції із порушенням строків визначених ст. 250 ГК України, відтак податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 року №0000081408, на думку позивача підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 31.03.2017 року №0000081408.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем з нерезидентом було укладено зовнішньоекономічний контракт від 04.12.2013 року №48/12 про поставку товару згідно інвойсу, на виконання умов якого резидентом було здійснено попередню оплату на суму 2 288.47 євро, що засвідчено платіжними документами від 09.12.2013 року без номера. У зв'язку з неможливістю виконати зобов'язання своєчасно нерезидентом попередню оплату у сумі 2 288.47 Євро було повернуто позивачу, що підтверджується платіжним документом від 19. 12.2014 року, вказане повернення коштів відбулось із порушенням законодавчо встановленого строку на 285 днів, за які позивачу у відповідності до вимог Закону нараховано пеню. Вказані порушення було виявлено контролюючим органом під час перевірки , внаслідок чого прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 року №0000081408, яке на думку відповідача є законним та обґрунтованим.

Від позивача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, підтримав позицію, викладену в адміністративному позову та запереченнях на апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзних перевірку ПП з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по імпортним контрактам: від 04.12.2013 р. №48/12 та від 27.12.2013 р. №56/12, укладених з фірмою-нерезидентом TOYMAN PLASTIK, PETROL UR UNLERI, TANTIN VE MAKINA SANAYI VE TICARET LTD.STI (Туреччина) за період з 04.12.2013 р. по 31.12.2014 р., про що складено Акт від 06.03.2017 р. № 80/11-28-14-00/32718797 (а.с.32-39).

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (із змінами і доповненнями) по імпортному контракту від 04.12.2013 р. №48/12, укладеному з фірмою-нерезидентом TOYMAN PLASTIK, PETROL UR UNLERI, TANTIN VE MAKINA SANAYI VE TICARET LTD.STI (Туреччина).

На підставі вказаних висновків відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0000081408, яким позивачу нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 25247,86 грн. (а.с.41).

За результатами адміністративного оскарження спірне рішення залишено без змін (а.с.45-55).

Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 31.03.2017 №0000081408 протиправним позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем застосовано до ПП Агрореммаш - ПЛЮС адміністративно-господарські санкції із порушенням визначного ст. 250 ГК строку, тому достатніми є підстави для скасування оскаржуваного ППР.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг , що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Правління Національного банку України від 16.11.2012 року №475, від 14.05.2013 року №163, від 14.11.2013 року №453. від 12.05.2014 року №270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» , від 20.08.2014 року №515, від 20.11.2014 року №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» , від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону, повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

При цьому, порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями-визначено Інструкцією затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136

Так, відповідно до пункту 1.1 Інструкції, здійсненням поставки є оформленя МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

отримання- інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції-використовується МД;

пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;

пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку, розрахунків, в . У цьому випадку банк інформує податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.

Згідно інформації отриманої від ПАТ Кредобанк повідомлено відповідача про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією ПП Армаш-ПЮС за контрактом від 04.12.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом було з'ясовано, що позивачем та фірмою-нерезидентом було укладено контракт від 04.12.2013 р. № 48/12 про поставку товару згідно Інвойсу, на виконання умов якого резидентом було здійснено попередню оплату на суму 2288,47 Євро, що засвідчено платіжним документом від 09.12.2013 р. № б/н.

Також, під час перевірки з'ясовано, що згідно листа ПП Агрореммаш-ПЛЮС від 14.03.2014 року №38 на кримську митницю Міндоходів, позивачем повідомлено, що підприємство здійснювало закупівлю комплектуючого обладнання та запасних частин к закордонного виробника TOYMAN PLASTIK, PETROL UR UNLERI, TANTIN VE MAKINA SANAYI VE TICARET LTD.STI по двом контрактам:

- №48/12 від 04.12.2013 року, проформа №20131204 від 04.12.2013 року на суму 2288.47 Євро,

- №56/12 від 27.12.2013 року, проформа №2013227 від 27.12.2013 року на суму 1481 Євро.

Турецька компанія - відправник вантажу без погодження з ПП Агрореммаш-ПЛЮС без погодження з ПП Агрореммаш-ПЛЮС об'єднала два відвантаження в один інвойс № D6942295-d694296 від 10.01.2014 року. При митному оформленні в деклараці. Був вписаний лише один контракт №56/12 від 27.12.2013 року.

ПП Агрореммаш-ПЛЮС з посиланням на вищевказані обставини просила ОСОБА_2 митницю Міндоходів надати довідку або лист роз'яснення для Кіровоградського відділення центрального філіалу ПАТ Кредобанк щодо коригування п. 44 декларації №600020000/2014/000247 від 21.01.2014 року шляхом довнесення контракту №48/12 від 04.12.2013 року, або інший документ, який підтвердить митне оформлення товару по контрактам: №48/12 від 04.12.2013 року та №56/12 від 27.12.2013 року.

ОСОБА_2 митниця повідомила позивача, що у зв'язку з її відключенням від мережі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України внесення змін до декларації №600020000/2014/000247 є неможливим.

В подальшому ПП Агрореммаш-ПЛЮС звернулось до Міністрества доходів і зборів України з проханням відкоригувати п. 44 декларації №600020000/2014/000247 від 21.01.2014 року.

ОСОБА_3 доходів і зборів України від 30.04.2014 року позивача повідомлено, що відповідно до чинного законодавства товари, що входять до однієї партії, на яку поширюється вимога щодо складання ВМД, обов'язково декларується з окремими МД за наявності в партії товару, який, зокрема, імпортується за рівними зовнішньоекономічними контрактами, тому коригування п. 44 декларації №600020000/2014/000247 є неможливим.

Згідно додаткової угоди від 04.12.2014 року, у зв'язку з неможливістю виконати умови своєчасно було розірвано контракт №48/12 від 04.12.2013 року, нерезидентом попередню оплату у сумі 2288,47 Євро було повернуто, що засвідчено платіжним документом від 19.12.2014 р., відповідно до розрахунку пені повернення коштів передплати відбулось з порушенням законодавчо встановленого строку на 285 дні.

Отже, враховуючи те, що встановленим є факт повернення передплати по зовнішньоекономічному контракту від 04.12.2013 року №48/12, який відбувся із порушенням законодавчо встановлених строків на 285 днів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з боку позивача було допущено порушення ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , з урахуванням постанов НБУ.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача щодо неналежного заповнення митної декларації №600020000/2014/000247, внаслідок якого не відбулось відображення поставки товару за контрактом №48/12 від 04.12.2013 року в даному випадку не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки до позивача застосовано санкції за порушення розрахунків до моменту повернення передплати за товар після розірвання контакту №48/12 від 04.12.2013 року, а не у зв'язку з тим, що поставка товару за вказаним контрактом не відбулась.

Також, суд зазначає, що сам факт повернення передплати, який мав місце 19.12.2014 року, що є порушенням вимог Закону, не заперечується позивачем, більш того, ПП Агрореммаш-ПЛЮС вказує на зазначені обставини в своєму адміністративному позові.

Отже, відповідач за наслідками перевірки дійшов вірного висновку про наявність порушення термінів розрахунків визначених законом, вказане послугувало підставою для прийняття оскаржуваного ППР про застосування пені за період з 10.03.2014 року (граничного строку поставки товару) по 19.12.2014 року (дати повернення нерезидентом передплати на адресу позивача), у розмірі 25247.86 грн..

Заперечуючи правомірність податкового повідомлення - рішення №0000081408 від 31.03.2017 року позивач вказує на порушення відповідачем визначеного законом строку для застосування адміністративно-господарських санкцій згідно ст. 250 ГК України.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону № 185/94-ВР за порушення резидентом термінів, визначених у ст. 1 та ст. 2 цього Закону , належать до адміністративно-господарських санкцій (ст. ст. 239 , 241 Господарського кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України , адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України , дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

При цьому, ч. 2 ст. 250 ГК України вступила в законну силу з 01.01.2011 року згідно з доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010 року .

Тобто, контракт від 04.12.2013 року № 48/12 був укладений вже під час дії Податкового кодексу України та змін до Господарського кодексу України .

Перевищення строків розрахунків понад 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу також відбулось під час дії Податкового кодексу України та після внесення змін до Господарського кодексу України .

Отже, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів визначених ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що постанови Верховного суду України, на які посилався суд першої інстанції при прийнятті рішення, а саме: від 4 липня 2011 року (справа № 21-163а11), 10 липня 2012 року (справа № 21-147а12), 27 травня 2014 року (справа № 21-126а14), були прийняті щодо спірних відносин за зовнішньоекономічними контрактами, які мали місце до 01.01.2011 року, тобто до внесення змін до Господарського кодексу України та набрання чинності Податковим кодексом України, а тому наведені в них правові позиції є відмінними від тих, що становлять предмет доказування у даній справі, та не можуть бути застосовані при її вирішенні.

З огляду на викладене, суд апляційної інстанції приходить до висновку, що постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ПП Агрореммаш-ПЛЮС .

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі №811/1144/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства Агрореммаш-ПЛЮС відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст.. 212 КАС України.

Постанову суду виготовлено у повному обсязі 23 листопада 2017 року.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай