Ухвала

від 21.11.2017 по справі 813/2640/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10354/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року позивач - ДП Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.07.2017 року №0011401401 та №0011391401.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що фінансово - господарські відносини між позивачем та ПП Секюріті Профі відбувалися повністю на законних підставах, були вчинені з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином, а також були документально оформлені у повній відповідності до норм чинного законодавства. Вказують, на те, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме до цього контрагенти, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме для такого платника, та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ДП Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 09.06.2017 року начальником Головного управління ДФС у Львівський області ОСОБА_1, у відповідності до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.11 п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, розглянувши доповідну записку начальника управління аудиту ОСОБА_2, від 08.06.2017 року №148/13-01-14-06-06, видано наказ №2340 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП ОБД ДПСУ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій із ПП Секюріті Профі за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову документальну перевірку Державного підприємства Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України (код за ЄДРПОУ 14321570) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП Секюріті Профі (ЄДРПОУ - 33195997). За результатами перевірки складено акт від 23.06.2017 року за № 825/13-01-14-01/14321570.

Як видно з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 12 459 грн., за квітень 2016 року - на суму 12 459 грн.; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5 П (с) БО 15, в результаті чого підприємство завищено від ємне значення об єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на суму 62 297 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми Р :

- від 06.07.2017 року №0011401401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 15 574, 00 грн., за податковим зобов язанням у розмірі 12 459 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 115 грн.;

- від 06.07.2017 року №0011391401, яким позивачу зменшено від ємне значення об єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 62 297, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірної операції зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов язаних з визначенням об єктів оподаткування та/або податкових зобов язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

Виходячи з вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб єктів господарської діяльності, які зобов язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що між ДП ОБД ДПС України (замовник) та ПП Секюріті Профі (виконавець) було укладено договір №138/04 від 01.04.2016 року, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов язується виконати, у відповідності до умов даного Договору, роботу, а Замовник зобов язується прийняти цю роботу та оплатити її. Виконавець, зобов язується виконати роботи по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення зі знесенням існуючого житлового будинку м. Львів, вул. Міртова, 7.

На підтвердження виконання умов договору 138/04 від 01.04.2016 року, позивач надав наступні докази: акт виконаних робіт № 1 за квітень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2016 року, договір № 02 від 02.06.2015 року підряду на виконання будівельно-монтажних робіт по об єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими житловими приміщеннями громадського призначення по вул. Міртовій, буд. № 7 зі знесенням існуючого будинку, акт виконаних робіт №1 за березень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2016 року, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, фіктивність контрагенту - ПП Секюріті Профі підтверджено вироком Сихівського районного суду м. Львова від 19.04.2017 року у справі № 464/2426/17.

Вироком від 19.04.2017 року в кримінальній справі № 464/2507/17, який набрав законної сили 19.05.2017 року, Сихівський районний суд м. Львова затвердив угоду від 13 квітня 2017 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про визнання винуватості. ОСОБА_3, визнано винуватим за ч. 1 ст. 205 КК України та призначено йому покарання штраф - п ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить вісім тисяч п ятсот (8500) гривень. З тексту цього вироку від 19 квітня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 з 02 березня 2016 року придбав та став засновником, директором і головним бухгалтером юридичної особи - ПП Секюріті Профі зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, взятого на податковий облік в Личаківську ОДПІ (Шевченківське відділення) ГУ ДФС у Львівській області та відкрив розрахункові рахунки в ПАТ ВіЕс Банку та ПАТ Кредобанк .

Такі дії ОСОБА_3, як директора ПП Секюріті Профі , надавали можливість лише документально оформляти проведення безтоварних господарських операцій із вказаними суб єктами господарювання реального сектору економіки, для відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов язань. Також судом встановлено, що у ПП Секюріті Профі та TOB Бендиль Груп відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємства не знаходиться за юридичними адресами, що свідчить про неможливість здійснення ними господарської діяльності. Дії ОСОБА_3М вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 205 КК України, так як він вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення суб єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Ухвалою від 18.08.2017 року судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області про повернення апеляційної скарги апеляційну скаргу в.о. генерального директора ТзОВ ТОІ ТОІ Системи санітарні ОСОБА_5 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 19.04.2017 року щодо ОСОБА_3 повернуто заявнику.

Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначене вище, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року, що у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірної операції зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовує висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №813/2640/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2017 року.