Рішення

від 20.11.2017 по справі 225/4817/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/225/480/2017

Єдиний унікальний номер № 225/4817/17

Дзержинський міський суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

з участю:

секретаря Савченко О.О.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, (заінтересована особа - Споживче товариство Маяк ) про встановлення факту припинення трудових відносин на окупованій території,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт припинення трудових відносин між нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та Споживчим товариством Маяк з 10 березня 2002 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 19.12.2000 року вона знаходилась у трудових відносинах з Споживчим товариством Маяк , де займала посаду продавця. Зазначене товариство знаходилось в смт. Новгородську м. Торецька Донецької області. В березні 2002 року вона була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП, але при звільненні в трудовій книжці не був внесений відповідний запис про це. Потім вона поїхала до Російської Федерації на заробітки, де пробула деякий час. Коли повернулася, дізналася, що Споживче товариство Маяк ліквідовано та його державна реєстрація припинена. За місцем знаходження товариства все зачинено, а керівник за місцем своєї реєстрації не проживає. З цих підстав, вона звернулася до архівного відділу виконавчого органу Торецької міської ради, в наступному військово - цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, де вона дізналася, що документальні матеріали по особову складу Споживчого товариства Маяк за 2000 - 2003 роки на державне зберігання в архівний відділ Дзержинської міськради не надходили та їх місцезнаходження невідомо.

Вичерпавши всі можливі дії щодо реєстрації свого права на звільнення та працевлаштування, змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В подальшому, заявник, її представник за довіреністю уточнили заявлені вимоги, просили встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та Споживчим товариством Маяк з 10 березня 2003 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Заявник, її представник за довіреністю в судовому засіданні уточнені заявлені вимоги підтримали повністю, наполягали на їх задоволенні.

Належно повідомлений представник заінтересованої особи - Споживчого товариства Маяк в судове засідання не з'явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду не подавав, тому суд розглядав справу на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є знайомим заявника по справі. Також, як і вона раніше працював в Споживчому товаристві Маяк . Суду підтвердив, що заявник ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з споживчим товариством Маяк , де працювала до березня 2003 року.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала такі ж саме пояснення, що й свідок ОСОБА_3, а саме підтвердила факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Споживчим товариством Маяк до 10.03.2003 року та була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Вислухавши пояснення заявника, її представника за довіреністю, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до копії паспорта громадянина України, оглянутої судом в судовому засіданні ОСОБА_1 народилася 04 січня 1962 року, є уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 - ІнтернационалістівАДРЕСА_1.

Згідно копії трудової книжки, дата заповнення якої 25.11.1980 року заявник по справі ОСОБА_1 19.12.2000 року була прийнята на роботу продавцем в кафе Маяк Споживчого товариства Маяк .

Із повідомленої заявником ОСОБА_1 інформації, яка ні ким і ні чим не спростована, а навпаки підтверджена показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вона дійсно з 19.12.2000 року знаходилась у трудових відносинах з Споживчим товариством Маяк , що розташоване в смт. Новгородське м. Торецька Донецької області. 10 березня 2003 року заявник ОСОБА_1 звільнилася за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Однак, в порушення вимог діючого законодавства України про працю, їй видали трудову книжку, в яку не був внесений відповідний запис про її звільнення. На теперішній час заявник ОСОБА_1 немає ніякої можливості підтвердити свій трудовий стаж за період роботи в Споживчому товаристві Маяк , оскільки дане підприємство є ліквідованим та припинило свою державну реєстрацію.

Відповідно до інформації № 493АО від 12.03.2012 року з архівного відділу виконавчого органу Дзержинської міської ради, в наступному військово - цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, документальні матеріали за особовим складом СТ Маяк за 2000-2003 роки на державне зберігання до архівного відділу Дзержинської міської ради не надходили та місцезнаходження документів архівному відділу невідомо.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ за формою ОК-5 стосовно заявника ОСОБА_1, починаючи з 1999 року із заробітної плати останньої сплачувались страхові внески.

У зв'язку з ліквідацією споживчого товариства Маяк , з яким ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах, та відсутністю інших можливостей в належному порядку оформити свою трудову книжку, заявник вимушена за захистом свого права звернутися до суду з заявою про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 3,8,9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема вільний вибір виду діяльності, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною - інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 234 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як вбачається з роз'яснень викладених в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП ). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб'єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв'язку з певними юридичними діями: - взаємне волевиявлення сторін; - ініціатива працівника;- ініціатива власника або уповноваженого ним органу; - ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; - порушення правил прийому на роботу.

Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.

З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для реалізації позивачем права на звільнення за власним бажанням є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадянина України, якою є заявник, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про припинення трудових відносин, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість громадянці України ОСОБА_1 реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням та працевлаштування на нову роботу в порядку, передбаченому трудовим законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи, що згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що сукупність наданих заявником доказів дозволяють зробити висновок про припинення трудових відносин між заявником по справі та Споживчим товариством Маяк з 10 березня 2003 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст. ст. 10 , 60 , 212 , 214 , 215 , 223 , 234 , 256 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 та Споживчим товариством Маяк (код ЄДРПОУ 25108557) з 10 березня 2013 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: