Ухвала

від 20.11.2017 по справі 761/18244/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф. СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф. при секретаріПотапьонок К.В., за участю позивача ОСОБА_5,

представників позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

представника відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_9 та представника громадської організації Європейський розвиток України ОСОБА_9 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_9, громадської організації Європейський розвиток України до громадської організації Всеукраїнська асоціація консультантів з управління , ОСОБА_10 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 116-120/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що у опублікованому ГО Всеукраїнська асоціація консультантів з управління міститься набір тверджень, які мають різний ступінь правдивості, наявні фактичні дані щодо отримання благодійного гранту та наявності рішення Господарського суду від 03.12.2015 р. Позивачами оскаржуються твердження, щодо звинувачення у шахрайстві та недобросовісності, які не можна віднести до оціночних суджень, оскільки поширена інформаціє є наклепом, а судом не вірно застосовано ст. 30 ЗУ Про інформацію . Також вказував на те, що судом першої інстанції не враховано, що йому було завдано моральну шкоду, а для відновлення своєї ділової репутації, яку він підтверджував 8 років, йому знадобиться докласти значних зусиль, також зазначав про погіршення стану здоров'я, надав розрахунок розміру моральної шкоди. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.

№ справи 761/18244/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4677/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_9 також як представник ГО Європейський розвиток України подав аналогічну апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема зазначав про набір тверджень, які мають різний ступінь правдивості, наявність в інформації фактичних даних, те, що позивачами оскаржуються твердження, щодо звинувачення у шахрайстві та недобросовісності, які не можна віднести до оціночних суджень, оскільки поширена інформаціє є наклепом, а судом не вірно застосовано ст. 30 ЗУ Про інформацію . З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року Громадська організація Всеукраїнська асоціація консультантів з управління в особі її керівника ОСОБА_10 здійснила адресну розсилку електронних листів, а також опублікувала оголошення на офіційному сайті Громадської організації Всеукраїнська асоціація консультантів з управління в мережі інтернет (ІНФОРМАЦІЯ_2 та на офіційній сторінці в мережі ІНФОРМАЦІЯ_3, під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_4 де викладено, зокрема, наступне: Шановні панове, підтримуючі цінність публічності у виконанні суспільно корисної роботи та бездоганної репутації благодійних організацій, що працюють в Україні, доводимо до Вашого відома про Громадську організацію - недоброчесного виконавця. У 2014 році Громадська організація Європейський розвиток України , код ЄДРПОУ 36059326, директором якої є ОСОБА_9, отримала благодійний грант у сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень з метою створення Фонду розвитку підприємництва у містах Добропіллі Донецької області та Бурштині Івано-Франківської області. У передбачений договором термін кошти благодійного гранту не були використані за цільовим призначенням, та на вимогу Благодійника Виконавець кошти не повернув. Господарський суд м. Києва, за зверненням ВГО Всеукраїнська асоціація консультантів з управління , відкрив справу та 03.12.2015 р. прийняв рішення стягнути з Громадської організації Європейський розвиток України заборгованість у сумі 500000,00 гривень та судові витрати. Станом на 21.03 до недоброчесного виконавця відбувається виконавче провадження. Просимо Вас звернути увагу на небезпеку блокування рахунків Громадської організації Європейський розвиток України через порушене проти неї виконавче провадження. Для запобігання подальшої діяльності цієї організації просимо поширити цю інформацію серед Ваших партнерів та інших організацій, яких це може убезпечити .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 60 ЦПК України, про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, зазначивши, що позивачем не було доведено та обґрунтовано своїх вимог.

Враховуючи пояснення та надані по справі докази, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що опублікована відповідачами інформація щодо отримання благодійного гранту, прийняття Господарським судом м. Києва рішення та наявності виконавчого провадження є фактичним твердженням, позивачем не надано доказів її недостовірності, а інша інформація, є оціночним судженням, а тому, враховуючи п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи та ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційних скарг, про те, що у опублікованому повідомленні ГО Всеукраїнська асоціація консультантів з управління міститься набір тверджень, які мають різний ступінь правдивості, тверджень, щодо звинувачення у шахрайстві та недобросовісності, які не можна віднести до оціночних суджень, оскільки поширена інформаціє є наклепом, колегією судді не приймаються на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Пленум Верховного Суду України в пп. 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив, що беручи до уваги положення ст. ст. 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з викладеного, є необхідність розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Оцінюючи те, чи є опублікована інформація суб'єктивною оцінкою дійсних фактів, подій і чи подані вони в формі, що адекватно, недвозначно характеризують суб'єктивний характер судження, чи вона викладена у формі категоричного висновку, якоїсь оцінки певних фактів, неправдивість яких підлягає доведенню, колегією суддів вказується на те, що в суді першої інстанції, з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, позивачами не долучено висновку експертного лінгвістичного дослідження з приводу висловленої інформації, не заявлено також і клопотання про призначення експертизи.

Оскаржувана інформація містить ряд тверджень, що повинні розглядатись у їх взаємозв'язку, для витлумачення їх такими, що не підпадають під категорію оціночних суджень, тягар доведення в такому разі покладається на сторону позивача.

Так, не заперечується сторонами, що між ними існували договірні відносини, спір щодо використання гранту благодійної організації вирішувався в судовому порядку Господарським судом м. Києва, у зв'язку з чим частина оскаржуваної інформації відповідає дійсності, а інша частина може розглядатись лише у взаємозв'язку в сукупності висловленого.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, або неподання яких було зумовлено поважними причинами.

Висновок №8788 експертного лінгвістичного дослідження, виконаний 19.04.2017 р., після постановлення рішення судом першої інстанції /а.с.61-68/, що унеможливлює його врахування колегією суддів апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та представника громадської організації Європейський розвиток України ОСОБА_9 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: