Ухвала

від 21.11.2017 по справі 335/8889/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/8889/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/8883/17 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадж. №11-сс/778/1150/17 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянула 21 листопада 2017 року у письмовому апеляційному провадженні матеріали провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року, якою накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38528922) у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро.

Згідно з матеріалами провадження, заступник начальника СВ прокуратури Запорізької області радник юстиції ОСОБА_6 в рамках розслідування кримінального провадження № 42016080000000426, внесеного до ЄРДР 05.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , (код за ЄДРПОУ 38528922) у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, посилаючись на те, що зазначені вище грошові кошти є предметом протиправної діяльності щодо сприяння суб`єктам підприємницької діяльності в несплаті податків до державного бюджету, розкраданні державного майна, надійшли на рахунок суб`єкта господарювання ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄРДПОУ 38528922), внаслідок вчинення кримінального правопорушення та можуть бути засобами для розкриття злочину, а також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016080000000426 від 05.12.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України. В ході якого встановлено, що службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області, зловживаючи своїм службовим становищем, в період 2016 року сприяли утворенню та подальшій незаконній діяльності ряду підприємств з ознаками фіктивності, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах.

Встановлено, що ряд підприємств, які є підконтрольними особам, що діють за сприянням службових осіб ДФС України у Запорізькій та Дніпропетровській областях з метою несплати податку на прибуток, створили схему, за допомогою якої до бюджету Запорізької та Дніпропетровської областей не сплачуються податки та не надходять грошові кошти до бюджету в особливо великих розмірах. Зазначені підприємства здійснюють вид діяльності операції з металопродукцією, однак фактично до придбання металопродукції ніякого відношення не мають.

За результатами проведених оперативно-розшукових заходів встановлено, що ряд підприємств залучених до противоправного фінансового механізму, які використовують рахунки, відкриті у банківських установах з метою проведення безготівкових грошових коштів та у підробленні документів фінансово-господарської діяльності, у тому числі ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄРДПОУ 38528922), який має банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро.

Задовольняючи клопотання та накладаючи арешт на грошові кошти, а також забороняючи проводити видаткові операції по перерахуванню і знаттю грошових коштів за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність визначених КПК України підстав для накладення арешту на грошові кошти, оскільки матеріали кримінального провадження, які додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначені у клопотанні грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄРДПОУ 38528922), можуть бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» ОСОБА_5 , не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, посилається на її незаконність та необґрунтованість, вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та передчасно. Вказує, що слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для накладення даного арешту на майно, не звернув увагу на відсутність достатніх доказів, що вказують на вчинення з боку ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» та його співробітників кримінального правопорушення; не встановив розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, розумність та співрозмірність обмеження права власності. Просить ухвалу скасувати та у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти відмовити. Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали від 03.08.2017 року, посилаючись на відсутність представника ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» у судовому засіданні під час розгляду клопотання та отримання 28 вересня 2017 року копії оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до положень ст. 406 КПК України, за наявності заяв апелянта та прокурора, здійснено письмове апеляційне провадження.

Ознайомившись із матеріалами провадження, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно ст. 117 КПК України, підлягає задоволенню, з урахуванням розгляду скарги за відсутності представника юридичної особи та встановлення поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

КПК покладає обов`язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив в повній мірі його на відповідність вимогам ст. 171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Зі змісту клопотання випливає, що досудовим розслідуванням було встановлено, що ТОВ «МП «ПМК» (ЄДРПОУ 37494275) м. Запоріжжя та ТОВ «МІКО» (ЄДРПОУ 31166718) м. Мелітополь, сформували розгалужену мережу ряду підприємств, які здійснюють незаконну діяльність за допомогою переведення безготівкових коштів у готівку та підроблення документів фінансово-господарської діяльності. Ця діяльність має міжрегіональний характер та розповсюджує свою діяльність на території Запорізької, Дніпропетровської, Київської областей та міста Києва. На чолі протиправної схеми перебуває ТОВ «МАЕСТРО ГРУП» (ЄДРПОУ 39084774), тактичне місце розташування м. Дніпро, вул. Севастопольська 17. Метою здійснення незаконної діяльності цих підприємств, а саме ТОВ «МП «ПМК» (СДРПОУ 37494275) та ТОВ «МІКО» (ЄДРПОУ 31166718) є надання платних послуг суб`єктам господарювання з реального сектору економіки а саме ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь»: м. А. М. Кузьміна м. Запоріжжя та ТОВ «ЮНІЛАЙФ.ПВ» (ЄДРПОУ 37252922) м. Дніпро у вигляді документального оформлення фінансово-господарських операцій, які мають безтоварний характер (в дійсності не відбувались) і необхідні лише для надання зовнішніх ознак законності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування, звертаючись з клопотанням про арешт грошових коштів і фактично посилаючись на те, що у зазначеній злочинній схемі, при здійсненні незаконної діяльності підприємства ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄРДПОУ 38528922) невстановленими особами, які анонімно діють від імені власників та службових осіб вказаного підприємства, без проведення реальної господарської діяльності, з метою проведення ланцюга транзакції між підконтрольними банківськими рахунками та переведення безготівкових коштів їх у готівку, використовується банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, повинен був зібрати і надати слідчому судді відповідні докази.

Погоджуючись з доводами клопотання в цій частині, слідчий суддя свою позицію взагалі не аргументував, а лише процитував в ухвалі положення процесуального закону, які регулюють визначення поняття, порядок і підстави такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому саме клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України.

У фабулі витягу з кримінального провадження було зазначено, що Службові особи ГУ ДФС в Запорізькій області зловживаючи своїм службовим становищем, сприяли утворенню та подальшій незаконній діяльності ряду підприємств з ознаками фіктивності, не вживаючи заходів реагування, які були покладені на них державною службою, чим заподіяли тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державою грошових коштів в особливо великих розмірах.

При цьому матеріали, додані до клопотання відомостей щодо здійснення кримінального провадження у відношенні юридичної особи ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО», або його директора ОСОБА_5 не містять.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину чи внесення відомостей про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру. Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до п. 1, 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.

Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО», відкритому у ПАТ «Приватбанк», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто недоведена відповідність даних грошових коштів критеріям речового доказу. Отже відсутня правова підстава для арешту грошових коштів на зазначених рахунках.

При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО», та виконання самим товариством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, що передбачає задоволення апеляційної скарги з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 406, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

поновити директору ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» ОСОБА_5 строк на оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року.

Апеляційну скаргу керівника ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року, якою накладений арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38528922) у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, та заборонено ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38528922) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника СВ прокуратури Запорізької області радника юстиції ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38528922) у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, та заборону ТОВ «ІТАЛ-ДНІПРО» (ЄДРПОУ 38528922) проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299) м. Дніпро, за винятком операцій зі сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4