Ухвала

від 20.11.2017 по справі 405/6590/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/537/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

адвокат ОСОБА_7 ,

скаржник ОСОБА_8 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні, у м. Кропивницькому, в апеляційному порядку, за апеляційною скаргою адвоката скаржника ОСОБА_8 ОСОБА_7 ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2017 року /у межах кримінального провадження № 42017120000000189/ про задоволення клопотання про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування до слідчого судді внесено клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку робочого кабінету та домоволодіння ОСОБА_8 : договір № 03-02/17 від 03.02.2017 року; ноутбук Aser KS 100, 200; флеш-накопичувач біло-синього кольору pq 1; ноутбук ASNS Х 51 АС; системний блок чорного кольору ВАХ 35003248.

Клопотання внесено в межах кримінального провадження за фактом одержання службовими особами ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» та ВАТ «Кіровоградгаз» неправомірної вигоди для самих себе чи інших фізичних або юридичних осіб з використанням службового становища всупереч інтересам служби, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Вказане клопотання слідчим суддею задоволено та ухвалою постановлено накласти арешт на означене майно.

В обґрунтування постановлено судового рішення слідчий суддя послався на положення ст. ст. 170, 173, 98 КПК України, та зазначив, що слідчий суддя має достатні підстави вважати, що виявлені та вилучені речі та документи, вказані у клопотанні, містять істотне значення для даного кримінального провадження, відомості, які вони містять, можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення або його спростувати, тощо.

Ухвалу слідчого судді оскаржено в апеляційному порядку адвокатом скаржника, яка просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування заявлених вимог наводить наступні доводи.

Майно, на яке накладено арешт, належить скаржнику ОСОБА_8 як фізичній особі, яка не має статусу у кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які несуть цивільну відповідальність за шкоду.

В ході розслідування ОСОБА_8 допитана як свідок, тож арешт не може бути накладено на майно свідка.

Також, вилучене майно не було слідчим визнане речовим доказом, вказане майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Оскільки слідчим раніше, на підставі ухвали слідчого судді від 14.09.2017 року проведено обшук підприємства, то необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене під час обшуку (повторного), - відсутня.

Крім того, зазначає, що слідчим суддею не дотримано вимог кримінального процесуального закону України щодо тих обставин, які має враховувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт.

Зокрема, сторона захисту вважає, що розмір шкоди, завданим даним кримінальним правопорушенням, не може покладатися на свідка, яка не може нести відповідальність за дії підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, у дебатах думку адвоката скаржника ОСОБА_8 ОСОБА_7 та скаржника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката в інтересах скаржника та просили скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги адвоката, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

По суті апеляційних вимог адвоката щодо неправомірності застосування арешту майна - колегія суддів не погоджується із такими доводами адвоката, з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України: Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено: У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 173 КПК України, ч. 2, регламентовано: При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При цьому, як встановлено ч. 5 ст. 173 КПК України: У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Як встановлено матеріалами клопотання, слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області внесено до ЄРДР відомості за скаргою ОСОБА_9 з приводу вчинення кримінального правопорушення.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використали своє службове становище всупереч інтересам служби, та під час здійснення господарської діяльності надали переваги окремим суб`єктам господарювання, внаслідок чого спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

За наявними даними досудового розслідування, службові особи ВАТ «Кіровоградгаз» з метою розтрати коштів товариства, укладали з іншими суб`єктами господарської діяльності фіктивні договори про виконання робіт, які фактично не виконувалися, а кошти по ним перераховувалися. Зокрема, з такою юридичною особою як ПП «Захпрот».

Також, ВАТ «Кіровоградгаз» здійснювало фінансово-господарську діяльність з ТОВ «Омегасервіс-СВ» з закупівлі товарно-матеріальних цінностей, ВАТ «Кіровоградгаз» намагалося реалізовувати вказаному товариству товарно-матеріальні цінності, в наявності яких не мало.

Протягом 2016-2017 років головним бухгалтером ВАТ «Кіровоградгаз» працює ОСОБА_8 .

На підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 листопада та від 07 листопада 2017 року проведено обшук робочого кабінету та домоволодіння ОСОБА_8 .

У ході проведеного обшуку виявлено та вилучено фінансово-господарську документацію, що стосується діяльності ВАТ «Кіровоградгаз» та взаємовідносин вказаного суб`єкту господарювання з ПП «Захпрост» та ТОВ «Омегасервіс-СВ», магнітні носії (договір № 03-02/17 від 03.02.2017; ноутбук Aser KS 100, 200; флеш-накопичувач біло-синього кольору pq 1; ноутбук ASNS Х 51 АС; системний блок чорного кольору ВАХ 35003248).

Зібраними матеріалами підтверджується, що вилучені речі, документи можливо використовувалися як знаряддя, засоби вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди злочину, доказову інформацію, та у подальшому будуть використані як речові докази у даному кримінальному провадженні, а також і мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наразі, постановою старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 14 листопада 2017 року у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, із наданням експертній установі на дослідження предмети дослідження, зокрема, вилучені під час обшуку цифрові носії інформації.

Відтак, наразі є нагальною необхідність забезпечення збереження виявлених та вилучених під час обшуку речей та документів, а також унеможливлення розпорядження означеними речами та документами службовими особами ВАТ «Кіровоградгаз».

Зважаючи на викладені обставини, які належно враховані та оцінені слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, арешт означеного майна у межах даного кримінального провадження є доцільним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею вказаного рішення, колегія суддів в матеріалах клопотання про арешт майна не убачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, є обґрунтованими, слідчим суддею дотримано вимог ст. ст. 170, 173 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката скаржника ОСОБА_8 ОСОБА_7 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката скаржника ОСОБА_8 ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2017 року про задоволення клопотання про арешт майна у межах кримінального провадження № 42017120000000189, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4