Рішення

від 31.10.2017 по справі 456/1358/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1358/17

Провадження № 2/456/1202/2017

РІШЕННЯ

іменем України

(ЗАОЧНЕ)

31 жовтня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В. ,

секретаря Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1, третя особа ТзОВ Виробничо-торгова фірма Стрийвтормет про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №Є/БРР820 від 16.06.2006р., що забезпечений договором поруки №1 від 16.06.2006р., яка станом на 16.02.2017р. становить 91 463,50 грн.

В обґрунтування позову покликався на те, що 16.06.2006 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТзОВ Виробничо-Торгова Фірма "Стрий-Втормет" було укладено кредитний договір №Є/БРР820.

Відповідно до п.1.2. укладеного договору Позивач надав Позичальнику кредит у розмірі 43000,00 гри. з відсотковою ставкою відповідно до п.п.4.1,4.3 Договору та строком виконання зобов'язань (терміном повернення кредиту) згідно з п.1.3 Договору. Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі. Порядок розрахунків визначений п.4 Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення траншу кредиту згідно п.п.2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 Договору, пп. 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору про видачу траншу, Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 20,5% річних.

Відповідно до п. 4.3 Договору при порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених п.п.2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 Договору, а також п.п. 1.3, 2.2.3 Договору про видачу траншу Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 41% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 6.1 Договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за сплатою відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору про видачу траншу, а також Графіком погашення (Додаток №1 до Договору про видачу траншу), термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.9 Договору, пп. 1.3, 2.2.3 Договору про видачу траншу, також Графіком погашення (Додаток №1 до Договору про видачу траншу), винагороди, передбаченої п.п. 4.6, 4.7 Договору, п. 4.5 Договору про видачу траншу, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачуються пеня, (у % річних).

Відповідно до вимог ст.ст.610, 554 ЦК України, Боржник та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору Позичальник зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив кошти на погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 16.02.2017 року має заборгованість - 124124,43 грн., яка складаються з: 15 942,28 грн. - заборгованості за кредитом; 55 189,00 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 52 993,15 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Зобов'язання за вказаним Договором забезпечено Договором поруки №1 від 16.06.2006 року, укладеним з поручителем ОСОБА_1

Згідно з п.1.1 Договору поруки, предметом є надання поруки Відповідачем перед Банком, за виконання ТзОВ ВТФ "СТРИЙ-ВТОРМЕТ всіх своїх обов'язків за Договором № Є/БРР820 від 16.06.2006р.

Претензія, що була направлена на адресу Відповідача та Позичальника була залишена без задоволення.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська №2-13541/2010 від 23.11.2010р. з ОСОБА_1 на користь позивача - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК присуджено до стягнення 32 660,93 грн. заборгованості за кредитним договором Є/БРР820.

Тому загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути зменшена на суму присуджену судом та становить 44 864,67 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 46 598,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому наполягав на позовних вимогах, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце і час розгляду справи, що підтверджується наявними у справі судовими повістками, повторно в судове засідання не з'явися, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Судові повістки про виклик в судове засідання на 22.08.2017р. та 31.10.2017р. надсилалися рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою його реєстрації, яка підтверджена відповіддю відділу АДР ГУ ДМС на запит суду від 22.05.2017р. вх. №6961. Однак, повістки повернуті за закінченням терміну зберігання, оскільки відповідач для отримання такої в поштове відділення не з'явився.

У відповідності до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Окрім цього, вимогами ч.1 ст.77 ЦПК України передбачено, що сторони повинні повідомляти про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) і у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судову адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З огляду на наведене суд відповідно до вимог ст.224 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задоволити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимо і заперечень.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 ЦК України не передбачає односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.ст.553,554 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010р. за наслідками розгляду справи №3-57гс10, висловив таку правову позицію, яка в силу вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України: згідно ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, урезультаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.1.2. договору між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТзОВ Виробничо-Торгова Фірма "Стрий-Втормет" 16.06.2006 р. № Є/БРР820 Позивач надав Позичальнику кредит у розмірі 43000,00 грн. з відсотковою ставкою відповідно до п.п.4.1,4.3 Договору та строком виконання зобов'язань (терміном повернення кредиту) згідно з п.1.3 Договору. Свої зобов'язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі.

Відповідно до п.4.1 Договору, за користування кредитом в період з лати списання коштів з позичковою рахунку до дати погашення траншу кредиту згідно п.п. 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1,4.11 Договору, пп.1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору про видачу траншу, Позичальник сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі 20,5% річних.

Відповідно до п. 4.3 Договору при порушенні клієнтом зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.11 Договору, а також п.п. 1.3, 2.2.3 Договору про видачу траншу Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 41% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 6.1 Договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за сплатою відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору про видачу траншу, а також Графіком погашення (Додаток №1 до Договору про видачу траншу), термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.9 Договору, пп. 1.3, 2.2.3 Договору про видачу траншу, також Графіком погашення (Додаток №1 до Договору про видачу траншу), винагороди, передбаченої п.п. 4.6, 4.7 Договору, п. 4.5 Договору про видачу траншу, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачуються пеня, (у % річних).

Зобов'язання за Договором кредиту забезпечено Договором поруки №1 від 16.06.2006 року, укладеним з поручителем ОСОБА_1

Згідно п. 1.1 Договору поруки, предметом є надання поруки Відповідачем перед Банком, за виконання ТзОВ ВТФ "СТРИЙ-ВТОРМЕТ всіх своїх обов'язків за Договором № Є/БРР820 від 16.06.2006 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в справ №2-13541/2010 від 23.11.2010 в справі за позовом ПАТ КБ Приватбанк до ТзОВ УФА Верус , ТзОВ Стрий-Втормет , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відповідачів солідарно стягнуто в рахунок погашення кредитного договору №Є/БРР820 від 16.06.2006р. 87700 грн.

Повідомленням від 02.02.2017р. №30.1.0.0/2-60619LESA0MG0 ТзОВ ВТФ Стрий-Втормет та ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості та запропоновано таку погасити. Повідомлення скеровано рекомендованим листом обом адресатам, згідно списку (а.с.19).

Стаття 60 ЦПК України визначає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позову своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору, або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, банком на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником кредиту, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником та наявність заборгованості, забезпечення договору кредиту договором поруки (а.с.15-17).

Всупереч вищенаведеному відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором.

Всупереч вищенаведеному відповідачкою не подано жодного доказу та спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором, тому суд вважає, що є всі підстави стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 91436,50 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,625,1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 11.09.1957р. народження, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк заборгованість за кредитним договором №Є/БРР820 від 16.06.2006р., що забезпечений договором поруки №1 від 16.06.2006, станом на 16 .02.2017 року в розмірі 91 463 (дев'яносто одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 50 коп., з яких: 44 864,67 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом; 46 598,83 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути переглянуто Стрийським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подано позивачем апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня отримання його копії через Стрийський міськрайонний суд.

Головуючий-суддя ОСОБА_2