Рішення

від 20.11.2017 по справі 908/1493/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/90/17-32/111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 Справа № 908/1493/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Слобідська, 100)

до відповідача ОСОБА_2 фермерського господарства агроферми «Деметра» (70200, АДРЕСА_1)

про стягнення 14955,00 грн. основного боргу за договором поставки № 88ПДБО/16 від 05.05.2016р., 4486,50 грн. штрафу та 15104,55 грн. процентів

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 47 від 02.10.2017 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Запорізької області 20.07.2017 звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» до селянського фермерського господарства агроферми «Деметра» про стягнення 14955,00 грн. основного боргу за договором поставки № 88ПДБО/16 від 05.05.2016, 4486,50 грн. штрафу та 15104,55 грн. процентів.

Ухвалою суду від 21.07.2017 року порушено провадження у справі № 908/1493/17, присвоєно справі номер провадження 18/90/17, судове засідання призначене на 09 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 09.08.2017 року розгляд справи відкладено до 19.09.2017.

19.09.2017 відповідно до п.2.3.17 Положення про автоматизовану систему документообігу суду,п.п.21,22 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, на підставі доповідної записки помічника судді, з метою забезпечення своєчасного розгляду судової справи та недопущення порушення строків розгляду даної справи, враховуючи перебування на лікарняному судді-доповідача у справі ОСОБА_4 з 18.09.2017. справу № 908/1493/17 передано на розгляд судді КолодійН.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.09.2017. справу прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 18/90/17-32/111/17 з призначенням судового засідання на 11.10.2017.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2017. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 20.11.2017.

В судовому засіданні 20.11.2017, представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 4486,50 грн. штрафу та 15104,55 грн. процентів. При цьому, позивачем було подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 14955,00грн., у зв'язку з повною оплатою відповідачем суми основного боргу в процесі розгляду справи в суді.

Судом прийнята вказана заява до розгляду.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до абз. 2 п.п. 3.1. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2016 між ТОВ ОСОБА_1О.В. (надалі - Позивач) та СФГ агроферма ДЕМЕТРА (надалі - Відповідач) укладений Договір поставки № 88 ПДБО/16 (надалі - Договір).

Відповідно до Доповнення № 1 до Договору, Постачальник передає, а Покупець приймає Товар (експрес 75 в.г. (0,5 кг) на суму 14 955,00 грн.

Пунктом 2.1 Доповнення № 1 до Договору передбачено, що Покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок Продавця до 10.10.2016 у сумі 14 955,00 грн., що становить 100 % вартості товару.

Позивач, на виконання умов договору передав відповідачу товар (експрес 75 в.г. (0,5кг) на суму 14 955,00 грн., а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № 677 від 10.05.2016.

Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час судового засідання судом встановлено, що відповідачем, після порушення провадження у справі погашено основну заборгованість в розмірі 14955,00 грн. З цього приводу позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в цій частині. На підтвердження оплати позивачем надано виписку з АТ ОТП Банк , м. Київ, згідно з якою, платіжним дорученням № 32 від 28.07.2017р. відповідач погасив суму основного боргу за договором поставки № 88ПДБО/16 від 05.05.2016р. в розмірі 14955,00грн.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд визнав за можливе задовольнити заяву позивача, та припинити провадження у справі № 908/1493/17 в частині стягнення основного боргу в розмірі 14955,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку відсутністю предмету спору.

Таким чином, на розгляд суду передано спір в частині стягнення з відповідача 4486,50грн. штрафу та 15104,55 грн. процентів за неналежне виконання умов договору поставки № 88ПДБО/16 від 05.05.2016р.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 15104,55грн.

Згідно пункту 7.2. Договору, покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП*0.5*Д)/100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу. Період прострочення з 11.10.2016 по 30.04.2017 - 202 дні. (14 955,00 грн.* 0,5 * 202) / 100 = 15 104,55 грн.

Відповідно до п. 7.6. Договору, Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача.

Судом перевірено правильність нарахування процентів та встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно. Вимога про стягнення суми процентів в розмірі 15104,55грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4486,50 грн. за прострочення платежу.

Пунктом 7.2. договору встановлено, якщо прострочення складає понад 30 днів, відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 30 % вартості Договору за кожен факт прострочення платежу.

Судом встановлено, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар в термін передбачений договором. Прострочення складає більше 30 днів.

Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що розрахунок здійснено вірно.

Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Виходячи з того, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів, розмір яких перевищує суму основного боргу, а також зважаючи на встановлений факт сплати основного боргу за договором поставки № 88 ПДБО/16 від 05.05.2016р., суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, до 100 грн.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 100,00 грн.

Також, слід зазначити, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015р.) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14955,00 грн. припинено, позивач має право звернутися з відповідною заявою до суду про повернення судового збору в розмірі 692,64грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 фермерського господарства агроферми «Деметра» (70200, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23281823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Слобідська, 100, код ЄДРПОУ 37349109) 15 104 (п'ятнадцять тисяч сто чотири) грн. 55 коп. процентів, 100 (сто) грн. 00 коп. - штрафу, 704 (сімсот чотири) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ .

3. Припинити провадження в частині стягнення 14 955,00 грн. основного боргу.

4. В частині стягнення штрафу в розмірі 4 386,50 грн. - відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 24» листопада 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.