Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/15320/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа № 910/15320/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 65 359, 52 грн.

за участю представників:

від позивача:Семененко Л.М.- представник за довіреністю № 062/15/1/03-21 від 04.01.2017 р. від відповідача:не з'явився від третьої особи:Семененко Л.М.- представник за довіреністю №062/02/07-9932 від 17.10.2017 р. ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація") з позовом до Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (далі - ФСЗ ветеранів ВВВ) про розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 65 359, 52 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1341-1 від 28.02.2017 р. в частині своєчасної оплати оренди та компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

У позові КП "Київжитлоспецексплуатація" просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість у сумі 65 359, 52 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі у сумі 54 685,35 грн., заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 2 731,71 грн., пені за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 5 198,86 грн., пені за несвоєчасну сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 158,60 грн., інфляційних втрат у сумі 2 169,77 грн. та 3 % річних у сумі 415,23 грн.;

- розірвати вказаний договір оренди № 1341-1 від 28.02.2017 р. та виселити ФСЗ ветеранів ВВВ з орендованого приміщення загальною площею 149,85 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 6,35 кв.м., на 2 поверсі - 143,50 кв.м. у будинку № 6-г літера А на вул. Тростянецькій у місті Києві;

- зобов'язати ФСЗ ветеранів ВВВ передати КП "Київжитлоспецексплуатація" вказані нежилі приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2017 р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи без його участі до суду не подав, у зв'язку з чим причини неявки відповідача визнані судом неповажними. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.

Представник третьої особи вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, визначених позивачем.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 03.09.2013 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавцем), Фондом соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (орендарем), а також КП "Київжитлоспецексплуатація" (підприємством) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1341 (далі - договір оренди-1).

Пунктом 9.1 строк дії договору оренди-1 встановлено з 03.09.2013 р. по 01.09.2016 р.

У подальшому, договір оренди-1 був укладений у новій редакції. Так, 28.02.2017 р. сторони підписали договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1341-1 (далі - договір оренди-2).

Відповідно до вказаних договорів оренди-1, 2 орендарю передані в оренду нежилі приміщення загальною площею 149,85 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 6,35 кв.м., на 2 поверсі - 143,50 кв.м. у будинку № 6-г літера А на вул. Тростянецькій у місті Києві (п.п. 1.1, 2.1 договорів оренди-1, 2).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оренди-1 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженою рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.2011 р., встановлено 1 грн. на рік на площу 100,00 кв.м. Розмір орендної плати за травень 2013 р. становить 5,62 грн. за 1 кв.м., а розмір компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за травень 2013 р. становить 674,25 грн.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 договору оренди-1 зазначені вище витрати сплачуються орендарем на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця. Останнім днем сплати платежів є дата підписання сторонами акта прийманя-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору оренди-2 за користування об'єктом оренди орендар сплачує плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженою рішенням Київради від 21.04.2015 р. за № 415/1280, встановлено за базовий місяць грудень 2016 р. без ПДВ: 7,78 грн. за 1 кв.м. на площу 20,00 кв.м., 31,13 грн. за 1 кв.м. на площу 129,85 кв.м., що в цілому складає 4 198,34 грн. Також орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, яка за грудень 2016 р. складає 748,68 грн., а з 01.01.2017 р. - 793,60 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України (п. 3.5 договору оренди-1, 2).

Зазаначені вище витрати сплачуються орендарем на рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація", починаючи з 02.09.2016 р., щомісячно не пізніше 5 числа поточного місця (п.п. 3.6, 3.7 договору оренди-2).

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою (п. 4.2.2 договору).

Пунктом 9.1 строк дії договору оренди-2 встановлено з 28.02.2017 р. до 26.02.2020 р.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди-1 надав відповідачу в оренду приміщення, загальною площею 149,85 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 6,35 кв.м., на 2 поверсі - 143,50 кв.м. у будинку № 6-г літера А на вул. Тростянецькій у місті Києві, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.09.2013 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати платежів, передбачених договорами оренди-1, 2, виконав неналежним чином, а саме - орендну плату за період з 01.11.2016 р. по 31.08.2017 р. у сумі 54 065,35 грн., а також компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 15.04.2017 р. по 31.08.2017 р. у сумі 2 731,71 грн. не сплатив. Вказане підтверджується матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки майно, передане в оренду є комунальною власністю, до вказаних правовідносин, окрім норм Цивільного кодексу України, також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та, враховуючи особливості передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва, ще й Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 (далі - Положення).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з пунктом 6.5 вищевказаного Положення, крім орендної плати, орендар сплачує:

- податки та збори у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України;

- компенсацію витрат підприємств за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договору, який укладається між орендарем та зазначеним підприємством або відповідними особами, що надають такі послуги; послуги страховика.

Отже, вищевказані норми чинного законодавства передбачають здійснення оплати орендарем за орендоване ним майно.

Що стосується компенсації суми земельного податку суд зазначає, що згідно з п. 287.7 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем за оренду у період з 01.11.2016 р. по 31.08.2017 р. та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою - у період з 15.04.2017 р. по 31.08.2017 р. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 54 065,35 грн., а також компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 2 731,71 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 5 198,86 грн. та пеню за несвоєчасну сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 158,60 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з умов договору, відповідно до п. 6.2 договору оренди-1, 2 за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

При цьому стаття 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши доводи позивача з урахуванням наведених норм діючого законодавства та умов договору оренди, суд зазначає, що заявлений позивачем період нарахування пені встановлений ним невірно, оскільки орендну плату та компенсацію земельного податку орендодавець сплачує щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 3.7 договору), тому нарахування пені має здійснюватись з наступного за цим днем. Також при розрахунку суми пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати, позивач не застосував встановлене ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмеження 6-ти місячним строком її нарахування.

Отже, провівши власний розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів у сумі 3 790,51 грн. та пеню за несвоєчасну сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 155,84 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2 169,77 грн. та 3 % річних у сумі 415,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 2 169,77 грн. та 3 % річних у сумі 415,23 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Розглядаючи позовні вимоги про розірвання договору оренди № 1341-1 від 28.02.2017 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Цим же законом передбачені умови та порядок розірвання договору оренди.

Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 9.4 договору встановлено, що договір припиняється у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору.

Як вже було встановлено судом, у відповідача наявна заборгованість по орендній платі та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, яка останнім позивачу не сплачена.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" законом (статтею 782 ЦК України) передбачено право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 р. у справі № 3-26гс12).

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач порушив істотні умови договору оренди № 1341-1 від 28.02.2017 р. щодо оплати орендних платежів та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, вимога позивача про розірвання договору оренди є правомірною та підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про виселення ФСЗ ветеранів ВВВ з орендованих приміщень та зобов'язання передати їх на користь КП "Київжитлоспецексплуатація" суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Так само умовами п. 7.5 договору сторони передбачили, що у разі закінчення строку договору або при його розірванні, орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Враховуючи наведені норми Закону, зважаючи на задоволення судом вимоги позивача про розірвання договору оренди № 1341-1 від 28.02.2017 р., а також приймаючи до уваги положення п. 7.5 вказаного договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про виселення ФСЗ ветеранів ВВВ з орендованих приміщень та зобов'язання передати їх КП "Київжитлоспецексплуатація" є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 65 359, 52 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фонду соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (01001, м. Київ, вул. Липська, буд. 16, кімната 110, ідентифікаційний код 21655716) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати у сумі 54 685 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 35 коп., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 71 коп., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 3 790 (три тисячі сімсот дев'яносто) грн. 51 коп., пеню за несвоєчасну сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп., інфляційні втрати у сумі 2 169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 77 коп., 3 % річних у сумі 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 23 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 6 365 (шість тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 46 коп. судового збору.

Розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1341-1 від 28.02.2017 р., укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Фондом соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".

Виселити Фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (01001, м. Київ, вул. Липська, буд. 16, кімната 110, ідентифікаційний код 21655716) з нежилих приміщень загальною площею 149,85 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 6,35 кв.м., на 2 поверсі - 143,50 кв.м. у будинку № 6-г літера А на вул. Тростянецькій у місті Києві.

Зобов'язати Фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни (01001, м. Київ, вул. Липська, буд. 16, кімната 110, ідентифікаційний код 21655716) передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний номер 03366500) нежилі приміщення, загальною площею 149,85 кв.м., в тому числі на 1 поверсі - 6,35 кв.м., на 2 поверсі - 143,50 кв.м. у будинку № 6-г літера А на вул. Тростянецькій у місті Києві.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 листопада 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 20 листопада 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.