Рішення

від 16.11.2017 по справі 914/1784/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017р. Справа № 914/1784/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн , с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка , смт. Кам»янобрід, Яворівський район, Львівська область

про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн , с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область до товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка , смт. Кам»янобрід, Яворівський район, Львівська область про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2017р.

Ухвалами господарського суду від 03.10.2017р. та 31.10.2017р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Крім того, ухвалою суду від 31.10.2017р. також продовжено строк вирішення спору.

Заявою про зменшення позовних вимог від 28.09.2017р. позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка перед товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р. у розмірі 364 954, 07 грн., з яких: 330 079, 85 грн. - основний борг, 21 861, 13 грн. - пеня, 2 477, 99 грн. - 3% річних, 10 535, 10 грн. - інфляційні нарахування, звернути стягнення на комплект обладнання кліткового для утримання перепілок марки ОКП-6/1, 2012 року виготовлення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд. 4, що є предметом застави за договором застави від 12 січня 2017 року. Встановити спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення прилюдних торгів в рамках процедури виконавчого провадження, передбачених Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України Про заставу , з початковою ціною реалізації предмета застави, визначеною на підставі оцінки предмета застави суб'єктом оціночної діяльності, яка складає 538 000, 00 грн.

В судове засідання 16.11.2017р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Позов просить задоволити згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Вимог ухвал суду від 01.09.2017р., 03.10.2017р. та 31.10.2017р. не виконав, відзиву на позов не подав.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд.4, куди і скеровувались ухвали господарського суду від 01.09.2017р., 03.10.2017р. та 31.10.2017р. рекомендованими листами з повідомленням про вручення, котрі повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку: за закінченням терміну зберігання .

Згідно приписів п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 38, 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначено одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами своїх доказів суду і у доведенні їх переконливості, відтак господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації сторонами прав, предбачених ст. 22 ГПК України.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

04.01.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Провімі (30.03.2017р. перейменоване на товариство з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн ) (позивач, за договором - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка (відповідач, за договором - боржник) укладено договір поставки №001-16К.

Відповідно до п.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки на умовах зазначених в даному договорі.

Асортимент, кількість та ціна товару визначається у рахунку-фактурі та/або у видаткових накладних (п.1.2).

Згідно п.3.3 договору, покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу у 30 календарних днів з дати рахунку-фактури та/або видаткової накладної постачальника. Платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватися як раніше отриманий та неоплачений товар, у випадку нарахування штрафних санкцій оплата в першу чергу буде зараховуватися як оплата штрафних санкцій.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки №001-16К, 12.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю Провімі (за договором - заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка (за договором - заставодавець), укладено договір застави.

Даним договором забезпечується виконання зобов'язань заставодавця перед заставодержателем за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р., укладеним між сторонами зі всіма додатковими угодами, змінами і доповненнями до нього, а саме: сплата вартості поставленого товару з відстрочкою платежу 30 календарних днів, зі сплатою пені та інших можливих витрат заставодержателя (п. 2 договору застави).

Згідно п.4 договору застави, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за основним зобов'язанням включаючи нараховану за договором пеню; вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження заставного майна; витрат на страхування заставленого майна; збиток, заподіяний простроченням виконання, витрати понесені заставодержателем по зверненню стягнення і реалізації заставленого майна, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам, інших документально підтверджених витрат заставодержателя, якщо вони будуть мати місце. Розмір забезпечених заставою вимог за договором включає суму штрафних санкцій та витрат по зверненню стягнення та реалізації заставного майна.

Відповідно до п.п. 5, 8 договору застави, предметом застави є комплект обладнання кліткового для утримання перепілок марки ОКП -6/1, 2012 року виготовлення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд. 4.

За домовленістю сторін на момент укладення договору застави оціночна вартість предмету застави складає 686 000, 00 грн. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави, заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмету застави (п. 9 договору застави).

На виконання умов договору поставки №001-16К, позивачем поставлено на адресу відповідача, а відповідачем отримано товар на загальну суму 330 079, 85 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін.

Проте, відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар протягом передбаченого п. 3.3 договору строку не сплатив, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 330 079, 85 грн.

Згідно з приписами ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ст. 20 Закону України Про заставу ).

Відповідно до п.11 договору застави, у разі звернення стягнення на предмет застави за рахунок заставодавця проводиться оцінка предмету застави на момент проведення стягнення із залученням експерта.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема звіту про вартість майна від 20.08.2017р. (в матеріалах справи), ринкова вартість предмету застави становить 538 000, 00 грн.

Згідно п.21 договору застави, у разі, якщо заставодержатель зареєструє у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави, заставодавець не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання вимоги заставодержателя, зобов'язаний передати йому предмет застави для його реалізації та погашення забезпечених заставою вимог, або виконати обов'язки за кредитним договором.

06.07.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави - комплект обладнання кліткового для утримання перепілок марки ОКП -6/1, 2012 року виготовлення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд. 4.

06.07.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн надіслано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка повідомлення про порушення забезпеченого зобов'язання, з вимогою не пізніше 30 днів з дня отримання повідомлення, виконати порушене основне зобов'язання за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р. в частині оплати заборгованості за товар, поставлений за період з 12.01.2017р. по 14.04.2017р. Також позивачем запропоновано відповідачу в рахунок виконання зобов'язання за договором поставки, передати предмет забезпечувального обтяження у володіння позивача протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Окрім цього, заставодержатель попередив заставодавця про те, що у випадку невиконання зазначених вимог буде звернено стягнення на предмет застави у спосіб, визначений чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, дане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка перед товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р. у розмірі 364 954, 07 грн., звернути стягнення на комплект обладнання кліткового для утримання перепілок марки ОКП-6/1, 2012 року виготовлення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд. 4, що є предметом застави за Договором застави від 12 січня 2017р. Встановити спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення прилюдних торгів в рамках процедури виконавчого провадження, передбачених Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України Про заставу , з початковою ціною реалізації предмета застави, визначеною на підставі оцінки предмета застави суб'єктом оціночної діяльності, яка складає 538 000, 00 грн.

Згідно п.п. 28, 30 договору застави, реалізація предмету застави, на який звернено стягнення, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя за рішенням суду, шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно п.п. 1-5 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналіз положень вищезазначених статей дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено різні способи захисту задоволення забезпечених заставою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет застави: судовий (на підставі рішення суду), позасудовий та на підставі виконавчого напису нотаріуса.

При цьому нормами чинного законодавства позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом. Тобто, звернення стягнення на предмет застави та вчинення дій з боку кредитора у відношенні боржника щодо реалізації права на заставне майно здійснюється з урахуванням вимог законодавства та умов договору у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Суд повинен враховувати зазначені положення та перевіряти, чи скористався кредитор (заставодержатель) своїм правом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки реалізація такого права потребує певної послідовної сукупності дій (постанова Верховного Суду України від 13.07.2017 р. у справі № 3-519гс16).

Обрання заставодержателем одного із способів (процедур) звернення стягнення на предмет застави перебуває у взаємозв'язку із визначеними та погодженими сторонами умовами договору застави. При цьому виключно судовим способом звернення стягнення на предмет застави виходячи зі змісту ст.ст. 24, 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є реалізація предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів, решта способів, в тому числі і передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом, - є позасудовими процедурами звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка взяті на себе зобов'язання за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р. щодо оплати за поставлений товар не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 330 079, 85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Суд звертає увагу відповідача на приписи ч.1 ст.96 ЦК України згідно якої, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а також ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України якими встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до п. 8.3 договору поставки №001-16К, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відтак, на підставі п. 8.3 договору, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, позивачем, нараховано відповідачу пеню у розмірі 21 861, 13 грн. Однак, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон суд встановив, що розмір пені, нарахованої виходячи з суми 330 079, 85 грн. становить 21 023, 74 грн.

Крім того, згідно ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищенаведеного, суд встановив, що позивачем за прострочення виконання зобов'язання правомірно нараховано відповідачу 2 477, 99 грн. - 3% річних та 10 535, 10 грн. - інфляційних нарахувань, відповідно до поданого розрахунку.

Відтак, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 12.01.2017р. для задоволення вимог товариства з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №001-16К від 04.01.2016р. шляхом проведення прилюдних торгів в рамках процедури виконавчого провадження, передбачених Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України Про заставу , з початковою ціною реалізації предмета застави, визначеною на підставі оцінки предмета застави суб'єктом оціночної діяльності, яка складає 538 000, 00 грн., є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню частково в межах наступних сум: 330 079, 85 грн. - основного боргу, 21 023, 74 грн. - пені, 2 477, 99 грн. - 3% річних, 10 535, 10 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є доведеними, документально обґрунтованими поданими доказами, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 96, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 589, 590, 612, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від 12.01.2017р., а саме: комплект обладнання кліткового для утримання перепілок марки ОКП-6/1, 2012 року виготовлення, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд. 4. в рахунок погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс Ямельня-1 (код ЄДРПОУ 32730400) за договором поставки №001-16К від 04.01.216р. в розмірі 364 116, 68 грн., з яких: 330 079, 00 грн. - основний борг, 21 023, 74 грн. - пеня, 2 477, 99 грн. - 3% річних, 10 535, 10 грн. - інфляційні нарахування. Встановити спосіб реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів в рамках процедури виконавчого провадження, передбачених Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України Про заставу , за початковою ціною реалізації предмета застави 538 000, 00 грн.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка , Львівська область, Яворівський район, с. Кам'янобрід, буд.4 (код ЄДРПОУ 37288938) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каргілл Енімал Нутрішн , Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс Ямельня-1 (код ЄДРПОУ 32730400) - 5 461, 75 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення складено 21.11.2017р.

Суддя Мороз Н.В.