Рішення

від 21.11.2017 по справі 916/2543/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2017 р.Справа № 916/2543/17

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний");

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна";

про стягнення 4097,07грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: про стягнення 4097,07грн.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна" заборгованості за договором №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури у сумі 4097,07грн. у тому числі 3705,12грн. основного боргу, 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2543/17 та справу призначено до розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали Господарського суду Одеської області від 23.10.2017р., 07.11.2017р. направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та отримані відповідачем згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

28.02.2017р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний") (позивач, Адміністрація) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна" (відповідач, Користувач) було укладено договір №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури (далі договір) відповідно до умов якого Адміністрація надає Користувачу послуги з користування об'єктом портової інфраструктури, який закріплений за Адміністрацією та знаходиться на її балансі, з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу, який зазначений у Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору (п.1.1. договору).

Вартість послуг, особливості порядку розрахунків визначено у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Оплата за користування об'єктом інфраструктури здійснюється на підставі рахунку Адміністрації та акту наданих послуг. Адміністрація здійснює виставлення рахунку протягом 5 робочих днів з місяця наступного за розрахунковим (п.п. 2.1., 2.3., 2.5. договору).

Відповідно до п.2.8. договору Користувач повинен підписати отриманий від Адміністрації акт наданих послуг протягом 3 робочих днів з дати оформлення такого акту. Якщо у цей строк Користувач не повернув підписаний акт наданих послуг або не надав свої зауваження, цей акт наданих послуг вважається погоджений сторонами.

Підпунктом 3.1.6. п.3.1. договору сторони встановили, що Адміністрація має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Користувачем, письмово повідомивши про це його у 10-денний строк до дати розірванні договору.

У випадку несвоєчасної сплати послуг, Адміністрація має право вимагати від Користувача сплати на користь Адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до повної сплати заборгованості, включаючи день сплати (п.5.4. договору).

Згідно п.8.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р., але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно додатку №1 до договору Адміністрація надає Користувачу право експлуатації об'єкту інфраструктури, а саме право здійснення проходу або проїзду територією (причали 1,2,3,4), яка закріплена за Адміністрацією на праві господарського відання та знаходиться на її балансі з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу. Вартість послуг, що надаються Адміністрацією становить 514,60грн. на місяць, без урахування ПДВ. Нарахування плати здійснюється за вільними цінами (тарифами) Адміністрації.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки №0113-АЮ від 31.03.2017р. на суму 617,52грн., №0188-АЮ від 30.04.2017р. на суму 617,52грн., №0248-АЮ від 31.05.2017р. на суму 617,52грн., №0314-АЮ від 30.06.2017р. на суму 617,52грн., №0377-АЮ від 31.07.2017р. на суму 617,52грн., №0429-АЮ від 31.08.2017р. на суму 617,52грн., які були направлені разом із актами приймання-передачі наданих послуг на адресу відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями супровідних листів та поштових повідомлень.

Позивач вказує, що граничним строком оплати виставлених рахунків є: №0113-АЮ від 31.03.2017р. - 21.04.2017р., №0188-АЮ від 30.04.2017р. - 25.05.2017р., №0248-АЮ від 31.05.2017р. - 21.06.2017р., №0314-АЮ від 30.06.2017р. - 21.07.2017р., №0377-АЮ від 31.07.2017р. - 21.08.2017р., №0429-АЮ від 31.08.2017р. - 21.09.2017р.

Однак, як стверджує позивач, вказані рахунки відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 3705,12грн.

Крім того позивач вказує на те, що відповідно до пп. 3.1.6. п.3.1. договору, договір №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури було розірвано за ініціативою позивача шляхом направлення повідомлення від 23.06.2017р. №3654/01/115-17, яке відповідач отримав 12.07.2017р. у зв'язку з чим останній рахунок було виставлено у серпні 2017р.

Приймаючи до уваги несплату відповідачем виставлених позивачем рахунків, позивач нарахував відповідачу 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури (далі договір) відповідно до умов якого Адміністрація надає Користувачу послуги з користування об'єктом портової інфраструктури, який закріплений за Адміністрацією та знаходиться на її балансі, з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу, який зазначений у Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору. Згідно додатку №1 до договору Адміністрація надає Користувачу право експлуатації об'єкту інфраструктури, а саме право здійснення проходу або проїзду територією (причали 1,2,3,4), яка закріплена за Адміністрацією на праві господарського відання та знаходиться на її балансі з метою можливості забезпечення максимально ефективного виробничого процесу. Вартість послуг, що надаються Адміністрацією становить 514,60грн. на місяць, без урахування ПДВ. Нарахування плати здійснюється за вільними цінами (тарифами) Адміністрації.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачу були надані послуги з використання інфраструктури морського порту "Южний", а саме право здійснення проходу або проїзду територією (причали 1,2,3,4).

Для оплати зазначених послуг відповідачу були виставлені рахунки №0113-АЮ від 31.03.2017р. на суму 617,52грн., №0188-АЮ від 30.04.2017р. на суму 617,52грн., №0248-АЮ від 31.05.2017р. на суму 617,52грн., №0314-АЮ від 30.06.2017р. на суму 617,52грн., №0377-АЮ від 31.07.2017р. на суму 617,52грн., №0429-АЮ від 31.08.2017р. на суму 617,52грн., які були направлені разом із актами приймання-передачі наданих послуг на адресу відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями супровідних листів та поштових повідомлень.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Підпунктом 3.1.6. п.3.1. договору сторони встановили, що Адміністрація має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Користувачем, письмово повідомивши про це його у 10-денний строк до дати розірванні договору.

23.06.2017р. за вих.№3654/01/115-17 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості та пропозицією розірвання договору №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури від 28.02.2017р.

05.09.2017р. за вих.№5567/01/115-17 позивач направив відповідачу листа вимогою про сплату заборгованості та зазначив, що договір №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури від 28.02.2017р. вважається розірваним.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що граничним строком оплати виставлених рахунків є: №0113-АЮ від 31.03.2017р. - 21.04.2017р., №0188-АЮ від 30.04.2017р. - 25.05.2017р., №0248-АЮ від 31.05.2017р. - 21.06.2017р., №0314-АЮ від 30.06.2017р. - 21.07.2017р., №0377-АЮ від 31.07.2017р. - 21.08.2017р., №0429-АЮ від 31.08.2017р. - 21.09.2017р.

Станом на день розгляду справи відповідач за виставленими рахунками не розрахувався, доказів, що спростовують позовні вимоги не надав у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3705,12грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок пені позивача за рахунком №0113-АЮ від 31.03.2017р. за період з 22.04.2017р. по 20.10.2017р. на суму 77,55грн., за рахунком №0188-АЮ від 30.04.2017р. за період з 26.05.2017р. по 20.10.2017р. на суму 62,60грн., за рахунком №0248-АЮ від 31.05.2017р. за період з 22.06.2017р. по 20.10.2017р. на суму 51,60грн., за рахунком №0314-АЮ від 30.06.2017р. за період з 22.07.2017р. по 20.10.2017р. на суму 38,91грн., за рахунком №0377-АЮ від 31.07.2017р. за період з 22.08.2017р. по 20.10.2017р. на суму 25,38грн. та за рахунком №0429-АЮ від 31.08.2017р. за період з 22.09.2017р. по 20.10.2017р. на суму 12,27грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 268,31грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача за рахунком №0113-АЮ від 31.03.2017р. за період з 22.04.2017р. по 20.10.2017р. на суму 9,24грн., за рахунком №0188-АЮ від 30.04.2017р. за період з 26.05.2017р. по 20.10.2017р. на суму 7,51грн., за рахунком №0248-АЮ від 31.05.2017р. за період з 22.06.2017р. по 20.10.2017р. на суму 6,19грн., за рахунком №0314-АЮ від 30.06.2017р. за період з 22.07.2017р. по 20.10.2017р. на суму 4,67грн., за рахунком №0377-АЮ від 31.07.2017р. за період з 22.08.2017р. по 20.10.2017р. на суму 3,05грн. та за рахунком №0429-АЮ від 31.08.2017р. за період з 22.09.2017р. по 20.10.2017р. на суму1,47грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 32,13грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат позивача за рахунком №0113-АЮ від 31.03.2017р. за період з 22.04.2017р. по 20.10.2017р. на суму 31,39грн., за рахунком №0188-АЮ від 30.04.2017р. за період з 26.05.2017р. по 20.10.2017р. на суму 23,07грн., за рахунком №0248-АЮ від 31.05.2017р. за період з 22.06.2017р. по 20.10.2017р. на суму 12,98грн., за рахунком №0314-АЮ від 30.06.2017р. за період з 22.07.2017р. по 20.10.2017р. на суму 11,72грн., за рахунком №0377-АЮ від 31.07.2017р. за період з 22.08.2017р. по 20.10.2017р. на суму 12,35грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати у сумі 91,51грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний") про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна" заборгованості за договором №8П-ЮЖФ-17 про допуск до об'єктів портової інфраструктури у сумі 4097,07грн. у тому числі 3705,12грн. основного боргу, 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75,ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний") про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна" заборгованості у сумі 4097,07грн. у тому числі 3705,12грн. основного боргу, 268,31грн. пені, 32,13грн. 3% річних, 91,51грн. інфляційного збільшення боргу - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТІ.СІ.АЙ. Україна" (65481, Одеська область, м. Южне, пр. Григорівського десанту, 34/4, офіс 5, код ЄДРПОУ 40139941) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний") (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 11, код ЄДРПОУ 38728549) 3705/три тисячі сімсот п'ять/грн. 12коп. основного боргу, 268/двісті шістдесят вісім/грн. 31коп. пені, 32/тридцять дві/грн. 13коп. 3% річних, 91/дев'яносто одна/грн. 51коп. інфляційного збільшення боргу, 1600/одна тисяча шістсот/грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 24 лютого 2017р.

Суддя Л.В. Степанова