Рішення

від 15.11.2017 по справі 914/2320/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017р. Справа № 914/2320/16

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Бродирембуд , Львівська область, м. Броди

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ком Інвест Груп , м. Львів

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, с. Коросне, Львівська область та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовича, м. Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Головуючий суддя Мазовіта А.

Суддя Гоменюк З.П.

Суддя Мороз Н.В.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: Дулюк Н.В., представник (довіреність від 02.11.2015);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-ОСОБА_2: ОСОБА_5, представник (довіреність від 23.09.2016);

від третьої особи-приватного нотаріуса Гусака Р.Т.: не з'явився

Відкрите акціонерне товариство Бродирембуд , Львівська область, м. Броди звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ком Інвест Груп , м. Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою суду від 12.09.2016 (суддя Сухович Ю.О.) порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.09.2016, залучив до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 с. Коросне, Львівська область та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовича, м. Львів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 у справі №914/2320/16 позов Відкритого акціонерного товариства Бродирембуд задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.02.2013 року укладений між ВАТ Бродирембуд та ТзОВ Ком Інвест Груп , будівлі складу, загальною площею 422,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 10032346203, розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №372, стягнуто з ТзОВ Ком Інвест Груп на користь ВАТ Бродирембуд 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №914/2320/16 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 у справі №914/2320/16, справу №914/2320/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 17.05.2017 судове засідання призначено на 19.06.2017.

Ухвалою суду від 19.06.2017 призначено колегіальний розгляд вказаної справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію у складі суддів Щигельської О.І. та ОСОБА_11, головуючий суддя Мазовіта А.Б. У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Щигельської О.І., автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 09.08.2017) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю Щигельську О.І. замінено суддею Мороз Н.В. У зв'язку із закінченням повноважень як вперше призначеного на посаду судді ОСОБА_11, автоматизованою системою документообігу суду (протокол від 12.09.2017) визначено новий склад колегії, відповідно до якого суддю ОСОБА_11 замінено суддею Гоменюк З.П. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 27.11.2017.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що у відповідності до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012 (протокол № 01/12) прийнято рішення про обрання комісії з припинення ВАТ Бродирембуд та наділено її відповідними повноваженнями. Головою комісії обрано ОСОБА_6 та наділено його повноваженнями Генерального директора товариства згідно ст. 7.3. Статуту товариства. 28.02.2013 між ВАТ Бродирембуд , в якості продавця, в особі голови комісії з припинення ОСОБА_6 та відповідачем, в якості покупця, укладено договір купівлі-продажу будівлі. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 у справі №5015/1174/12 рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012, що оформлені протоколом № 01/12, визнано недійсним, оскільки останні прийнято з порушенням вимог Закону України Про акціонерні товариства щодо скликання цих зборів та за відсутності кворуму при їх проведенні. З огляду на наведене, ОСОБА_6 не володів необхідним обсягом цивільної дієздатності для укладення від імені ВАТ Бродирембуд договору купівлі-продажу будівлі (складу). Таким чином, договір купівлі-продажу будівлі (складу) від 28.02.2013 необхідно визнати недійсним.

В судових засіданнях представник третьої особи-ОСОБА_2 проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву, та заяві про застосування строків позовної давності, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема зазначив, що договір, який є предметом судового розгляду, було укладено між позивачем та відповідачем ще 28.02.2013, а відтак позов подано позивачем з порушенням трирічного строку позовної давності. Крім того, те, що позивачу було відомо про укладення спірного договору, підтверджується також протоколом №01/13 позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.03.2013. Також представник третьої особи зазначив, що закон не забороняє третій особі без самостійних вимог подавати заяву про застосування строків позовної давності, а відтак просить суд винести рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав пропуску строків звернення до суду.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, вимог ухвал суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Третя особа-приватний нотаріус Гусак Р.Т. в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

Як зазначив позивач у позовній заяві, ВАТ Бродирембуд було власником 13-ти об'єктів нерухомого майна, що в сукупності становлять цілісний майновий комплекс.

02.12.2011 акціонером ВАТ Бродирембуд ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів та договору комісії на продаж цінних паперів відчужено належні йому акції ВАТ Бродирембуд у кількості 697 394 штук на користь ОСОБА_8, що становить 59,55% від загальної кількості емітованих акцій ВАТ Бродирембуд . До цього ОСОБА_8 належало лише 70 523 акцій (6,02% від загальної кількості емітованих акцій ВАТ Бродирембуд ).

Після набуття на підставі вказаних договорів акцій ВАТ Бродирембуд у кількості 697 394 штуки, тобто 59,551%, ОСОБА_8 належало в сукупності 767 917 акцій, тобто 65,5733%.

27.01.2012 ОСОБА_8 було скликано позачергові збори акціонерів ВАТ Бродирембуд .

27.01.2012 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, що оформлені протоколом №01/12, призначено комісію з припинення ВАТ Бродирембуд , головою якої призначено ОСОБА_6.

Комісією з припинення товариства було скликано позачергові загальні збори акціонерів ВАТ Бродирембуд на 02.03.2012, рішення яких оформлені протоколом №02/12 від 02.03.2012, відповідно до яких, попередньо схвалено вчинення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством в особі голови комісії з припинення, тобто ОСОБА_6, на відчуження нерухомого майна товариства на суму до 3 000 000 грн.

Як зазначив позивач, головою комісії з припинення ОСОБА_6 було укладено ряд договорів купівлі-продажу, згідно з якими все нерухоме майно, що належало ВАТ Бродирембуд на праві власності, було відчужене на користь ТзОВ Ком Інвест Груп .

Зокрема, ОСОБА_6 від імені товариства укладено й оспорюваний договір купівлі-продажу від 28.02.2013 будівлі складу, загальною площею 422,8 м.кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 10032346203, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №372.

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, в подальшому 05.03.2013 вищевказаний об'єкт нерухомості був відчужений на користь ОСОБА_2.

Дізнавшись про факт відчуження майна, ВАТ Бродирембуд звернулось з трьома позовами до ТзОВ Ком Інвест Груп про визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівлі залізобетонного цеху (справа №914/1417/13), будівлі - адмінбудинку з готелем, (справа №914/1419/13) та будівлі гаражу (№914/1416/13).

В подальшому позивач звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовом до ТзОВ Ком Інвест Груп та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування права власності.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 01.04.2016 позов ВАТ Бродирембуд задоволено в повному обсязі - визнано недійсними 12 договорів купівлі-продажу, що були укладені між ВАТ Бродирембуд та ТзОВ Ком Інвест Груп , витребувано дванадцять об'єктів з незаконного володіння ОСОБА_2, скасовано її право власності. Зокрема, визнано недійним оспорюваний договір купівлі-продажу від 28.02.2013 будівлі складу, загальною площею 422,8 м.кв.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29.08.2016, рішення Бродівського районного суду Львівської області в частині задоволення позову про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно - скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 29.08.2016 рішення Бродівського районного суду Львівської області в частині визнання недійсними договорів скасовано, провадження у справі закрито, оскільки вказані вимоги підвідомчі господарським судам.

Відтак, ВАТ Бродирембуд звернулось до Господарського суду Львівської області із вказаним позовом.

Позивач зазначив, що 02.12.2011 ОСОБА_8 набув акції у кількості 697 394 штук неправомірно.

Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.09.2012 року визнано недійсними договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011, укладений між ТзОВ Підприємство Росан-цінні папери та ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу акцій ВАТ Бродирембуд від 02.12.2011, укладений між ТзОВ Підприємство Росан-цінні папери та ОСОБА_8. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Слід зазначити, що на підставі вищенаведених договорів ОСОБА_8 придбав 697 394 акцій ВАТ Бродирембуд , які належали ОСОБА_9.

Позивач зазначив, що станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 27.01.2012 акціонеру ОСОБА_8 акції у кількості 697394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду товариства, на праві власності не належали. У власності останнього перебували лише 70 523 шт. (6,02%) акцій ВАТ Бродирембуд , придбані 18.10.2011 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів №111018-03.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 у справі №5015/1174/12 яке набрало законної сили, рішення, що оформлені протоколом позачергових зборів акціонерів №01/12 від 27.01.2012, визнано недійсними, в тому числі і про призначення ОСОБА_6 головою комісії із припинення ВАТ Бродирембуд . Таким чином, як зазначив позивач, судом встановлено, що ОСОБА_6 обраний головою комісії із припинення неправомірно.

Позивач також зазначив, що на момент укладення спірного правочину вже набрало чинності рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06.09.2012 про визнання неправомірним набуття ОСОБА_8 акцій, а Господарський суд Львівської області вже розглядав справу про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 27.01.2012.

Як стверджує позивач, набувач майна позивача - ТзОВ Ком Інвест Груп створено та зареєстровано 25.02.2013. Директором товариства призначено безробітного пенсіонера ОСОБА_10, а статутний фонд товариства визначено лише у розмірі 1000,00 грн.

Вказані приміщення відчуженні на користь ТзОВ Ком Інвест Груп без проведення відповідної грошової оцінки. Вартість зазначена в договорі купівлі-продажу, значно нижча ринкової, окрім цього жодних розрахунків із ВАТ Бродирембуд досі не проведено. Через кілька днів від дня набуття приміщень, ТзОВ Ком Інвест Груп відчужило їх ОСОБА_2.

Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.02.2013 будівлі складу, загальною площею 422,8 м.кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 10032346203, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №372, що укладений між ВАТ Бродирембуд та ТзОВ Ком Інвест Груп .

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

02.12.2011 на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів та договору комісії на продаж цінних паперів акціонером ВАТ Бродирембуд ОСОБА_7 відчужено належні йому акції ВАТ Бродирембуд у кількості 697 394 штук на користь ОСОБА_8, що становить 59,551% від загальної кількості емітованих акцій ВАТ Бродирембуд . До цього ОСОБА_8 належало лише 70523 акцій (6,02% від загальної кількості емітованих акцій ВАТ Бродирембуд ).

Після набуття на підставі вказаних договорів акцій ВАТ Бродирембуд у кількості 697 394 штуки, тобто 59,551%, ОСОБА_8 належало в сукупності 767 917 акцій, тобто 65,5733%.

ОСОБА_8 було скликано позачергові збори акціонерів ВАТ Бродирембуд , рішенням яких, що оформлені протоколом №01/12 від 27.01.2012, фактично голосами ОСОБА_8 призначено комісію з припинення ВАТ Бродирембуд , головою якої призначено ОСОБА_6.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.09.2012 року визнано недійсними договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011, укладений між ТзОВ Підприємство Росан-цінні папери та ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу акцій ВАТ Бродирембуд від 02.12.2011 р., укладений між ТзОВ Підприємство Росан-цінні папери та ОСОБА_8. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, у зв'язку з тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова визнано недійсними договори, на підставі яких ОСОБА_8 став власником цінних паперів, то станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 27.01.2012 року акціонеру ОСОБА_8 акції у кількості 697 394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, на праві власності не належали, і у власності останнього перебували лише 70 523 шт. (6,02%) акцій ВАТ Бродирембуд .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 у справі №5015/1174/12, яке набрало законної сили, рішення, що оформлені протоколом позачергових зборів акціонерів №01/12 від 27.01.2012 визнано недійсними, в тому числі і про призначення ОСОБА_6 головою комісії із припинення ВАТ Бродирембуд , тобто судом встановлено, що ОСОБА_6 призначений керівником ВАТ Бродирембуд неправомірно.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Абзацом 3 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. №11 передбачено, що відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України Про акціонерні товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Тому вчинення значного правочину виконавчим органом товариства за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним, якщо правочин не було схвалено в подальшому загальними зборами акціонерного товариства (стаття 241 ЦК України).

Як роз'яснено Вищим господарським судом України у абзаці 4 п.п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначалось вище, у відповідності до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012 (протокол № 01/12) головою комісії обрано ОСОБА_6 та наділено його повноваженнями генерального директора товариства згідно ст. 7.3. статуту товариства.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013 у справі №5015/1174/12 визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012, що оформлене протоколом від 27.01.2012 №01/12, оскільки воно прийнято з порушенням вимог Закону України Про акціонерні товариства щодо скликання цих зборів та за відсутності кворуму при їх проведенні.

Враховуючи, що Господарським судом Львівської області від 12.03.2013 у справі №5015/1174/12 визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012, що оформлене протоколом №01/12, на підставі якого ОСОБА_6 був призначений головою комісії з припинення ВАТ Бродирембуд , у ОСОБА_6 були відсутні повноваження на укладення від імені позивача спірного договору купівлі-продажу будівлі від 28.02.2013.

Згідно п.п. 2.5. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2013 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ВАТ Бродирембуд , за результатами яких прийнято рішення, що відображено у протоколі №01/13, про зобов'язання Наглядової ради товариства спільно з виконавчим органом вчинити дії по визнанню недійсними договорів з продажу (відчуження) майна ВАТ Бродирембуд головою комісії з припинення ОСОБА_6, укладених 28.02.2013, а також в разі виявлення інших порушень законодавства при укладенні договорів з 27.01.2012 по 27.03.2013 від імені ВАТ Бродирембуд головою комісії з припинення - по визнанню їх недійсними в судовому порядку, про припинення процедури зміни організаційно правової форми з акціонерного товариства на товариство з додатковою відповідальністю, розпочату відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ Бродирембуд від 27.01.2012 (відмінено рішення про припинення ВАТ Бродирембуд шляхом реорганізації), та про припинення повноваження комісії з припинення.

Схвалення правочину ТзОВ Ком Інвест Груп не відбулось, відповідачем таких доказів не подано. Натомість придбане у позивача майно через незначний проміжок часу було відчужено третій особі.

Однак закон ураховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт вчинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Як зазначалося вище, частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом з тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

За таких обставин, з урахуванням норм статті 98 ЦК України та приписів статей 92, 203, 215, 241 цього Кодексу, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, вони мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, якщо суд визнає недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Проте, для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Закон не встановлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі №408/4197/12 (у ВСУ №6-62цс16) та від 13.03.2017 у справі №760/8121/16-ц (у ВСУ №6-147цс17).

Згідно інформації, відображеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua), державну реєстрацію покупця за спірним договором - Товариства з обмеженою відповідальністю Ком Інвест Груп (ідентифікаційний код 38627412) було проведено 25.02.2013 року, тобто за два дні до укладення спірного договору. Статутний капітал товариства визначено у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до довідки про технічну характеристику об'єктів нерухомого майна за вих. №17 від 20.02.2013 року, виданої КП ЛОР Золочівське МБТІ керівнику ВАТ Бродирембуд на будівлю за АДРЕСА_1, на підставі матеріалів технічної інвентаризації станом на 15.02.2013 року вартість складу під літ. З-1 загальною площею 422,8 кв.м становить 290 645 грн.

Згідно п. 5 спірного договору за погодженням сторін вартість предмету договору була визначена у розмірі 6 000 грн. без ПДВ, які покупець зобов'язувався сплатити продавцю не пізніше 07.03.2013 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується представником ВАТ Бродирембуд (продавця), відповідач у строк, визначений спірним договором, кошти позивачу за набуте майно не перерахував. У відповіді ТзОВ Ком Інвест Груп за вих. №1 від 29.03.2016 на адвокатський запит, копія якої долучена до матеріалів справи, зазначено, що протягом 2013-2015 років ТзОВ Ком Інвест Груп не мало рахунків, відкритих в банківських установах, грошових коштів за придбані в лютому-березні 2013 року приміщення на користь ВАТ Бродирембуд не сплачувало. Не сплачено відповідну суму коштів за спірним договором і станом на дату розгляду даної справи. Відповідачем протилежного не доведено.

05.03.2013 року ТзОВ Ком Інвест Груп було відчужено будівлю складу площею 422,8 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 10032346203) фізичній особі - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2013 року за №415.

Як встановлено судом на підставі відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану УДР ГТУЮ у Львівській області за вих. №4064/03.1-06-33 від 07.11.2017 та відповіді Перемишлянського РВ ДРАЦС за вих. №03-03/1203 від 10.10.2017, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, акціонера ВАТ Бродирембуд , яким було скликано позачергові збори акціонерів ВАТ Бродирембуд , на яких було прийнято рішення, що оформлені протоколом №01/12 від 27.01.2012.

З наведеного вбачається, що залучення ТзОВ Ком Інвест Груп до участі в укладенні договору є формальною дією, спрямованою на подальше відчуження нерухомого майна позивача з метою протиправного позбавлення ВАТ Бродирембуд права власності на таке майно.

Щодо заяви представника третьої особи про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

З аналізу вищенаведених норм права випливає, що заяву про застосування строку позовної давності має право подати лише сторона спору. Сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору є учасниками судового процесу, але не є сторонами, відтак не мають права подавати такого роду заяви.

Вищим господарським судом України у абзаці 4 п.п. 2.1. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Право на подання заяви про застосування позовної давності передбачене положенням ЦК України, відтак безпідставним є посилання представника третьої особи на те, що згідно положень ГПК України третя особа користується правами та обов'язками сторони, а відтак має право подавати заяви про застосування строків позовної давності.

Отже, подана третьою особою заява про застосування строку позовної давності судом відхиляється з огляду на відсутність у третьої особи права на заявлення про застосування строку позовної давності.

Щодо доводів представника третьої особи про неналежний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 1 ГПК України).

Згідно п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 ГК України).

З огляду на те, що позивач є стороною спірного договору, укладення вказаного договору відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного у спосіб, який передбачено цивільним законодавством, у суду відсутні підстави вважати, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у неналежний спосіб.

Слід також зазначити, що в аналогічних справах (№914/2317/16, №914/2319/16, №914/2321/16, №914/2322/16) за участю сторін про визнання договорів купівлі-продажу інших об'єктів недійсними з тих же підстав, що і у даній справі, Вищим господарським судом України залишено рішення судів про визнання договорів купівлі-продажу недійсними без змін. Отже, Вищий господарський суд України не встановив дефекту в обраному позивачем способі захисту свого порушеного права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 92, 203, 204, 215, 236, 241, 267, 509, 626 ЦК України, ст. 207 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі від 28.02.2013, загальною площею 422,8 м.кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 10032346203, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за №372, та укладений між Відкритим акціонерним товариством Бродирембуд (ідентифікаційний код 03331246) і Товариством з обмеженою відповідальністю Ком Інвест Груп (ідентифікаційний код 38627412).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ком Інвест Груп , с. Коршів, вул. Л.Українки, 49, Луцький район, Волинська область (ідентифікаційний код 38627412) на користь Відкритого акціонерного товариства Бродирембуд , м. Броди, вул. Валова, 13, Львівська область (ідентифікаційний код 03331246) 1 378 грн. 00 судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 15.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 17.11.2017.

Головуючий суддя Мазовіта А.Б.

Суддя Гоменюк З.П.

Суддя Мороз Н.В.