Рішення
від 02.11.2017 по справі 925/1156/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р. Справа № 925/1156/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді -Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участі представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за посадою (директор), ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_3 за довіреністю, відповідачів-1 і 2 - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства Золотоніське авотранспортне підприємство 17112 до Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації (відповідач-1), Золотоніської районної державної адміністрації (відповідач 2) про стягнення заборгованості у розмірі 495485 грн. 38 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Золотоніське авотранспортне підприємство 17112", звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Золотоніської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, на підставі договорів про порядок компенсації за надані послуги по пільговому проїзду окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування від 22.01.2015 року та від 18.02.2015 року, укладених із відповідачами, заборгованість у розмірі 495485 грн. 38 коп. за надані послуги перевезення пільгових категорій громадян автобусами загального користування протягом січня-грудня 2015 року та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.09.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1156/17, справа призначена до судового розгляду.

Відповідачі-1 і 2 подали 19.10.2017 року письмові відзиви на позовну заяву в порядку ст. 59 ГПК України (вх. №22336, № 22323, а.с. 81-83, 78-80 відповідно), в яких заперечували проти позову з мотивів відсутності їх вини у виникненні спірного боргу, вказана заборгованість не погашається по причині відсутності коштів у вигляді субвенції на фінансування даних витрат з Державного бюджету України, справу просили розглянути без участі їх представників.

В засіданні суду представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити повністю, відповідачі-1 і 2 явку своїх представників не забезпечили, про дату і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 75, 77 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю до відповідача-1, у задоволенні позову до відповідача-2 відмовляє повністю з наступних підстав.

22.01.2015 року відповідачем-1 - Золотоніською районною державною адміністрацією, як замовником, відповідачем-2 - Управлінням праці та соціального захисту населення, як платником, та позивачем - ПАТ Золотоніське АТП -17112 , як перевізником, було укладено тристоронній Договір про розрахунок за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування (далі - Договір-1, а.с. 18-19). Згідно з предметом Договору-1, перевізник зобов'язався надавати транспортні послуги з перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування у межах району, а замовник зобов'язався компенсувати перевізникові кошти за перевезення окремих пільгових категорій громадян згідно додатку І на приміських маршрутах загального користування в межах району на суму 115237,93 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93грн., відповідно до кошторисних призначень управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації на 2015 рік за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Сторони погодили Умови договору і домовились, що: перевізник зобов'язався перевозити пільгові категорії громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району, відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт , Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р.№176 Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту , інструкції Міністерства статистики України від 27.05.1996 р. № 150 зі змінами та доповненнями Про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах , у відповідності зі ст. 102 Бюджетного кодексу України зі змінами, Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік ; забезпечити дотримання графіків визначених маршрутів та розкладу руху автобусів; щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним, надавати платнику розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та складати з головним розпорядником коштів акти звірки розрахунків на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, відповідно до Постанови КМ України від 04.03.2003р. №256.

У свою чергу, платник зобов'язався компенсувати перевізникові кошти за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що мають право на пільговий проїзд, згідно даного договору; погоджувати щомісячно надані перевізником розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та перерахувати кошти перевізникові на розрахунковий рахунок, відкритий у банку, у п'ятиденний термін з дня надходження на рахунок субвенції з державного бюджету. Кошти перераховує головний розпорядник - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської районної державної адміністрації по мірі надходження коштів в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний період.

Договір вступає в силу з 01.01.2015 року і діє до 28 лютого 2015 року, разом з тим, термін дії договору продовжується до повного проведення розрахунків між сторонами або укладення нових договорів.

18.02.2015 року відповідачем-1 - Золотоніською районною державною адміністрацією, як замовником, відповідачем-2 - Управлінням праці та соціального захисту населення, як платником, та позивачем - ПАТ Золотоніське АТП -17112 , як перевізником, було укладено тристоронній Договір про розрахунок за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування (далі - Договір-2, а.с. 20-21). Згідно з предметом Договору-2, перевізник зобов'язався надавати транспортні послуги з перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування у межах району, а замовник зобов'язався компенсувати перевізникові кошти за перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району на суму 1349 887 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93грн., відповідно до кошторисних призначень управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації на 2015 рік за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Сторони погодили Умови договору-2 і домовились, що: перевізник зобов'язався перевозити пільгові категорії громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району, відповідно до Закону України Про автомобільний транспорт , Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р.№176 Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту , інструкції Міністерства статистики України від 27.05.1996 р. № 150 зі змінами та доповненнями Про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах , у відповідності зі ст. 102 Бюджетного кодексу України зі змінами, Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік ; забезпечити дотримання графіків визначених маршрутів та розкладу руху автобусів; щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним, надавати платнику розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян та складати з головним розпорядником коштів акти звірки розрахунків на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, відповідно до Постанови КМ України від 04.03.2003р. № 256.

У свою чергу платник зобов'язався компенсувати перевізникові кошти за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що мають право на пільговий проїзд, згідно даного договору; погоджувати щомісячно надані перевізником розрахунки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян; перерахувати кошти перевізникові на розрахунковий рахунок, відкритий у банку, у п'ятиденний термін з дня надходження на рахунок субвенції з державного бюджету. Кошти перераховує головний розпорядник - Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської районної державної адміністрації по мірі надходження коштів в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний період.

Договір вступив в силу з 01.01.2015 року і діяв до 31.12.2015 року, термін його дії продовжується до повного проведення розрахунків між сторонами або укладення нових договорів.

Договори підписані повноважними представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Додатковими угодами № 1 від 17.03.2015 року (а.с. 22), № 2 від 09.12.2015 року (а.с. 23) та №3 від 24.12.2015 року (а.с. 24) про внесення змін до договору про порядок компенсації за надані послуги по пільговому проїзду окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування від 18.02.2015 року, сторони внесли зміни до Договіру-2 в частині визначення суми компенсації перевізникові коштів за перевезення окремих категорій громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району.

Сума компенсації згідно Додаткової угоди № 1 від 17.03.2015 року становить - 1272187 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93 грн., відповідно до кошторисних призначень відповідача-1 на 2015 рік за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам ; згідно Додаткової угоди № 2 від 09.12.2015 року сума компенсації становить - 1 477187 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93 грн., відповідно до кошторисних призначень Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації на 2015 рік за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам ; згідно Додаткової угоди № 3 від 24.12.2015 року сума компенсації становить - 1486928,84 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93грн., відповідно до кошторисних призначень Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації на 2015 рік за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам .

Враховуючи усі внесені до договору-2 зміни, остаточний розмір компенсації платника перед перевізником за перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району складав - 1486928,84 грн., у тому числі на погашення заборгованості 2014 року - 115237,93грн.

Із довідок про фактичне перевезення пасажирів по району та актів звірки взаємних розрахунків між відповідачем - 1 та позивачем за кожен окремий місяць із січня по грудень 2015 року вбачається, що позивачем протягом січня-грудня 2015 року були надані послуги з перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування в межах району на загальну суму 1486 928,84 грн., у тому числі заборгованості 2014 року - 115237,93грн. (а.с. 36-49).

В листах відповідача - 1 - Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області адресованих позивачу - ПАТ Золотоніське АТП - 17112 , міститься інформація про численність пільговиків, облікованих у Реєстрі за даними звіту (форма реєстр - Н) станом на кожен окремий місяць із січня по грудень 2015 року, які користуються пільгам на проїзд в автобусі по населених пунктах Золотоніського району згідно Закону України Про державний бюджет (а.с. 50-61).

Таким чином, із досліджених матеріалів справи вбачається, що позивач, як перевізник, надав, а відповідач-1, як замовник, та відповідач-2, як платник, прийняли транспортні послуги з перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських автобусних маршрутах загального користування на умовах, узгоджених сторонами у договорах про порядок компенсації за надані послуги по пільговому проїзду окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування від 22.01.2015 року та від 18.02.2015 року. Загальна вартість послуг становить 1486928,84 грн., у тому числі не погашена заборгованість за 2014 рік - 115237,93грн. Послуги надані в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають, проте, відповідачами вартість послуг перевезення оплачена частково у сумі 991443 грн. 46 коп., заборгованість становить 495485 грн. 38 коп., розмір цієї заборгованості відповідачами визнаний, що підтверджується підписаним сторонами і скріпленим їхніми печатками актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.10.2017 року (а.с. 97), станом на день подання позову і розгляду справи у суді зазначений борг не сплачений.

У зв'язку із невиконанням відповідачами спірного обов'язку з оплати отриманих послуг, позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 направлялася 02.02.2016 року за вих. № 9 претензія про перерахування заборгованості на суму 495485 грн. 38 коп. (а.с. 25), яка залишена останніми без відповіді та виконання, вимога позивача до відповідачів про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із договорів про порядок компенсації за надані послуги по пільговому проїзду окремих категорій громадян на автобусних маршрутах загального користування від 22.01.2015 року та від 18.02.2015 року, актів цивільного законодавства, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги і перевезення визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, загальні положення про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Враховуючи, що обставини даного спору виникли з договору, згідно якого здійснювалось перевезення пільгових категорій громадян автобусами загального користування, то на спірні правовідносини сторін поширюються положення Закону України Про автомобільний транспорт , Закону України Про державний бюджет України , Бюджетний кодекс України та інші нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання , які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 29 ЗУ "Про автомобільний транспорт" визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Відповідно до статей 4, 37 ЗУ "Про автомобільний транспорт", пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг, в тому числі зокрема, за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Порядок компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів врегульовано Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 (далі - Порядок № 256).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 8 абзацу 2 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, зокрема і компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд вбачає, що відповідачі, в порушення умов договору і наведених норм законодавства, свої зобов'язання перед позивачем з оплати вартості перевезення пільгових категорій громадян в сумі 495485 грн. 38 коп. не виконали, наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 495485 грн. 38 коп. позивачем обґрунтовано і підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачами визнано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Разом з тим, борг у сумі 495485 грн. 38 коп. позивач просить стягнути солідарно із відповідача-1 та відповідача-2.

Відповідач - 2 у своїх письмових поясненнях позовні вимоги визнає, проте, просить суд відмовити у позові в частині солідарного стягнення заборгованості із Золотоніської райдержадміністрації, оскільки Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації є головним розпорядником бюджетних коштів, який забезпечує виконання державних програм соціального захисту населення в районі.

За змістом статей 7, 29, 31, 37, 42, 43 Закону України Про автомобільний транспорт, статей 45, 48, 85, 91, 102 Бюджетного кодексу України, положень пунктів 1, 2, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року № 256, пунктів 1, 14, 30 Положення Про управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації, розрахунки з постачальниками послуг пільгового перевезення окремих категорій громадян, ведення обліку за видами пільг, зокрема і компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за обставин спірних правовідносин покладено на відповідача-1 - Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації, яке є головним розпорядником бюджетних коштів, забезпечує виконання державних програм соціального захисту населення в районі.

З урахуванням викладеного, суд погоджується із запереченнями на позов відповідача-2 щодо відсутності у нього прямого зобов'язання здійснювати спірні розрахунки, надає цим запереченням перевагу і у задоволенні позову до відповідача-2 із зазначених підстав відмовляє.

Заперечення на позов відповідача- 1 щодо відсутності його вини у порушенні спірного зобов'язання внаслідок недофінансування програм соціального захисту населення в районі за рахунок коштів субвенції на 2015 рік із державного бюджету, зокрема, на виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, яка утворилась станом на 01.01.2016 року, суд визнає необґрунтованим і відхиляє з наступних підстав.

Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд України в постанові від 15.05.2012 у справі № 11/446 зробив висновок про те, що на підставі частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідачі явку своїх представників в засідання суду не забезпечили, подали на вимогу суду письмові відзиви, судом прийнято рішення на підставі матеріалів, наявних у справі, письмових і усних, даних в засіданнях суду, пояснень представників сторін.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договорів, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач-1, як головний розпорядник коштів, не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за надані послуги з перевезення пільгових категорій населення, тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 495485 грн. 38 коп. визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю до нього.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача-1 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 7432 грн. 28 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства Золотоніське авотранспортне підприємство 17112 до Золотоніської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 495485 грн. 38 коп. відмовити повністю.

Позов приватного акціонерного товариства Золотоніське авотранспортне підприємство 17112 до Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації, код ЄДРПОУ 3195843, місцезнаходження: 19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Благовіщенська, 2 на користь приватного акціонерного товариства Золотоніське автотранспортне підприємство 17112 , код ЄДРПОУ 05461220, місцезнаходження: 19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, буд. 68 Б - 495485 грн. 38 коп. основного боргу, 7432 грн. 28 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 24.11.2017 року.

Суддя В.М. Грачов

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення02.11.2017
Оприлюднено26.11.2017
Номер документу70487505
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/1156/17

Рішення від 02.11.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 19.10.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 15.09.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні