Постанова

від 03.10.2017 по справі 804/5577/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 р. Справа № 804/5577/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Українсько-індійського товариства з обмеженою відповідальністю Магадфарм , третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 29330,32грн., -

ВСТАНОВИВ :

01.09.2017р. Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось з позовом до Українсько-індійського товариства з обмеженою відповідальністю Магадфарм , третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить стягнути з відповідача за рахунок готівки, що належать такому платнику податків, податковий борг у розмірі 29 330,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач станом на 13.05.2017р. має податковий борг у сумі 29 330,32 грн., у тому числі основного платежу - 29 330,02 грн., та пені - 00,30 грн., який виник у зв'язку з несплатою в установлені строки сум грошових зобов'язань, визначених платником самостійно відповідно до податкових декларацій №9223889023 від 21.11.2016р., №9246658630 від 20.12.2016р., №9266805399 від 18.01.2017р., №9021819037 від 16.02.2017р., №9042625343 від 15.03.2017р. та податкового повідомлення-рішення №0002251201 від 15.02.2017р. Контролюючим органом відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми Ю від 19.01.2017р. №446-17, яка не була сплачена відповідачем у встановлені строки, а тому позивач просить стягнути вказаний вище податковий борг у судовому порядку згідно до вимог ст. 20, 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 37).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 18.09.2017р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 36).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 12.09.2017р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 35).

За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, подане позивачем клопотання про розгляд справи без його представника у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Судом у ході судового розгляду справи встановлено, що Українсько-індійське товариство з обмеженою відповідальністю Магадфарм 23.10.1998р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49081, м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровськкий район, вул. Бажова, буд. 1 та перебуває на обліку у ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ (а.с. 7-9).

Згідно наданої довідки про суми податкового боргу, відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у загальній сумі 29 330,32 грн. (а.с. 18-20).

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов'язань, визначених платником самостійно відповідно до податкових декларацій та в результаті несплати в установлені строки сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення, а саме:

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9223889023 від 21.11.2016р. за жовтень 2016р. з граничним терміном сплати - 30.11.2016р., з урахуванням погашеного боргу, в сумі 6 477,85 ,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 01.12.2016р. (а.с. 10);

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9246658630 від 20.12.2016р. за листопад 2016р. з граничним терміном сплати - 30.12.2016р. в сумі 3 132,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 31.12.2016р. (а.с. 11);

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9266805399 від 18.01.2017р. за грудень 2016р. з граничним терміном сплати - 30.01.2016р. в сумі 9 443,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 31.01.2017р. (а.с. 12);

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9021819037 від 16.02.2017р. за січень 2017р. з граничним терміном сплати - 02.03.2017р. в сумі 6 297,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 03.03.2017р. (а.с. 13);

-за податковою декларацією з податку на додану вартість №9042625343 від 15.03.2017р. за лютий 2017р. з граничним терміном сплати - 30.03.2017р. в сумі 3 785,00 грн., датою виникнення податкового боргу є 31.03.2017р. (а.с. 14);

-за податковим повідомленням-рішенням №0002251201 від 15.02.2017р., яке було вручено відповідачеві 23.02.2017р. та з урахуванням вручення датою виникнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням є 05.03.2017р. в сумі 195,17 грн.(а.с. 15).

Також на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань позивачем відповідно до п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу було нараховано пеню у розмірі 00,30 грн., а саме:

-за період з 29.01.2017р. по 30.01.2017р. у сумі 00,30 грн. на суму боргу по декларації №9196797336 від 19.10.2016р.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми Ю від 19.01.2017р. №446-17 на суму боргу 12449,85грн., яка була 20.02.2017р. отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення (а.с. 6).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України визначено, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Згідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинен на довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу, а за змістом ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також податковому повідомленню-рішенню в сумі 29 330,32 грн. у встановлені законодавством строки суду не надав, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення також не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 29 330,32 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Що ж стосується позовних вимог позивача про стягнення належної відповідачеві готівки, то суд приходить до висновку про те, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р. №1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків здійснюється працівниками контролюючого органу у ході виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень, наданих контролюючому органу, встановлених ст. 20 Податкового кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Українсько-індійського товариства з обмеженою відповідальністю Магадфарм , третя особа: Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 29 330,32 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Українсько-індійського товариства з обмеженою відповідальністю Магадфарм (49081, м. Дніпро, вул. Бажова, буд. 1, код ЄДРПОУ 30166078) на користь державного бюджету - податковий борг по податку на додану вартість у загальній сумі 29 330 грн. 32 коп. (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять гривень 32 копійки).

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1