ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2017 р. Справа № 809/1451/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Мула Х.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,
до відповідача: ТЗОВ "ОСОБА_2 Трейд",
про стягнення заборгованості в сумі 60387,75 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 60387,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за ТЗОВ "ОСОБА_2 Трейд" рахується податковий борг, який становить 60387,75 грн. Вказаний борг виник в результаті несплати відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, які визначені контролюючим органом за результатами проведених перевірок платника, а також за результатами самостійно задекларованої суми у податковій звітності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, поштова кореспонденція адресована відповідачу повернулася до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, свого представника у судове засідання не направив.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому, на підставі вищенаведеної норми, враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТЗОВ "ОСОБА_2 Трейд" зареєстроване як юридична особа , що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в Коломийській ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків (а.с.8-10).
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 та статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Пунктом 137.3 ст. 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4. ст. 137 Кодексу).
Крім того, згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2016 року відповідачем подано до ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, де відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6944,00 (а.с.16).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість в загальному розмірі 6944,00 грн., є узгодженим з дня подання таких декларацій.
Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2015 року від 02.03.2016 року за № 719/20-34-15-01-08/39898467 (а.с.36-39), яким встановлено неподання платником уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок та заниження суми податкових зобов'язань за жовтень 2015 року, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № НОМЕР_1 від 15.04.2016 року, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями в розмірі 41667,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10416,75 грн. (а.с.34-40).
Крім того, відповідно до акту перевірки від 25.03.2016 року за №181/20-34-12-04-11/39898467 ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000781204 від 12.05.2016 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 170,00 грн., за порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток за 2015 рік, на підставі акту камеральної перевірки від 29.06.2016 року за №1558/20-31-12-03-09/39898467, яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, порушення порядку заповнення податкової звітності податку на прибуток, Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000591203 від 15.08.2016 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 170,00 грн., на підставі акту камеральної перевірки від 14.09.2016 року за №2608/20-31-12-03-09/39898467, яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, порушення порядку заповнення податкової звітності податку на прибуток, Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №000120 від 26.10.2016 року, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1020,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, проте виконані не були (а.с.17-33).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) є узгодженою.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, які є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, підлягали до сплати відповідачем в добровільному порядку.
Згідно п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
Оскільки, за відповідачем був облікований податковий борг, контролюючим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №1216-17 від 06.06.2016 року на суму 52083,75 грн. що підтверджується відповідними відмітками, на корінцях податкових вимог, копія якої наявна в матеріалах справи та досліджена судом в якості письмових доказів по справі (а. с. 11).
Однак зазначену в вимогах суму податкового боргу відповідач не погасив.
Згідно п. 59.5 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином загальна сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" з податку на додану вартість, податку на прибуток, складає 60 387,75 грн.
Дослідивши надані докази, встановивши обставини справи, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом довідками про борг, податковою декларацією по податку на прибуток підприємств, податковим повідомленням-рішенням, обліковими картками платника податку та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальному розмірі 60 387,75 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).
Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" податкового боргу в сумі 60 387,75 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Трейд" (код 39898467), в дохід бюджету заборгованість в сумі 60 387 (шістдесят тисяч триста вісімдесят сім) гривень 75 копійок з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують даного відповідача, та за рахунок належних йому готівкових коштів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 24.11.2017.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2017 |
Оприлюднено | 26.11.2017 |
Номер документу | 70489105 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Матуляк Я.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні