Ухвала

від 24.11.2017 по справі 820/5572/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 листопада 2017 р.                                                                       Справа № 820/5572/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши адміністративний позов Приватного підприємства "КОНТИНЕНТТРАНС" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "КОНТИНЕНТТРАНС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 21.09.2017 №174345/32142499, №174341/32142499, №174343/32142499, №174355/32142499, №174352/32142499, №173847/32142499, №174350/32142499, №174354/32142499, №174332/32142499, №174336/32142499, №174337/32142499, №174348/32142499, №174349/32142499, №174342/32142499, №174335/32142499, №174333/32142499, №173839/32142499, №173848/32142499, №174338/32142499, №174334/32142499, №174356/32142499, №174344/32142499, №174331/32142499, №174340/32142499, №173840/32142499 та від 23.08.2017 №114156/32142499;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №119 від 26.07.2017, №109 від 21.07.2017, №140 від 29.07.2017, №112 від 22.07.2017, №110 від 22.07.2017, №115 від 22.07.2017, №121 від 27.07.2017, №124 від 27.07.2017, №155 від 31.07.2017, №118 від 25.07.2017, №56 від 17.07.2017, №133 від 28.07.2017, №122 від 28.07.2017, №161 від 25.07.2017, №143 від 20.07.2017, №88 від 20.07.2017, №90 від 20.07.2017, №138 від 26.07.2017, №91 від 21.07.2017, №95 від 21.07.2017, №92 від 19.07.2017, №139 від 27.07.2017, №154 від 29.07.2017, №106 від 22.07.2017, №111 від 22.07.2017, №80 від 17.07.2017.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.107 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.106 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, а для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до правової позиції колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові №21-3944а16 від 14.03.2017, системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що позивач просить суд скасувати 26 рішень Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі приписів статті 162 КАС України можна зробити висновок, що у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень (п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі").

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління — це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.          Стаття 8 КАС України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень належним способом відновлення порушеного права позивача, а також правовим наслідком протиправності акту є саме його скасування, у той час як такий спосіб відновлення порушеного права позивача як зобов'язання вчинити певні дії є правовим наслідком визнання певних дій відповідача протиправними.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові №21-3944а16 від 14.03.2017, на яку посилається позивач.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги щодо скасування рішень відповідача, що є окремими позовними вимогами, а також щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, що є іншою позовною вимогою, при цьому позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн., тобто, лише за одну вимогу немайнового характеру, суд приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством, а саме 41600,00 грн., на розрахунковий рахунок 31217206784011, отримувач коштів УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999628, банк отримувача ГУДКCУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код класифікації доходів бюджету 22030101.          

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.87, 106, 108, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного підприємства "КОНТИНЕНТТРАНС" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.                                                                                          

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 цього кодексу , або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя                                                                                 Котеньов О.Г.