Постанова

від 21.11.2017 по справі 809/435/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/7857/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сапіги В.П.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 809/435/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту № 739/09-19-14-06/39441303 від 02.12.2016 року, оскільки відповідачем помилково припущено про відсутність фактичної поставки товарів від товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком". Вважає, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на письмових поясненнях директора товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" без врахування договору поставки № 5 від 16.12.2015, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест", яке покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити їхні позовні вимоги повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує те, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. На час укладання договору поставки № 3 із ТзОВ Бурком вказане підприємство було платником ПДВ згідно з чинним законодавством та належним чином зареєстрованим у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній обсяг правоздатності для укладення вищезгаданого договору, а тому в позивача були відсутні підстави вважати контрагента недобросовісним.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" зареєстроване 14.10.2014 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа та перебуває на податковому обліку.

На підставі направлення від 22.11.2016 року №1519 головним державним ревізором-інспектором відділу окремих платників управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 в період з 22.11.2016 року по 28.11.2016 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2015 року по 12.04.2016 року за наслідками проведених господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком".

За результатами перевірки 02.12.2016 року складено акт №739/09-19-14-06/39441303, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем пункту 198.1статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 134 600,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 21 400,00 грн., за січень 2016 року в сумі 17 600,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 95 600,00 грн.

Підставою для прийняття відповідачем таких висновків слугувало те, що в бухгалтерському обліку, згідно даних картки рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" документальне оформлення придбання "труби ДУ108мм в ізоляції", відповідно даних до перевірки документів в товаристві з обмеженою відповідальністю "Бурком", відображено позивачем: Дт 205 Кт631 - 673000,00 грн., Дт 648 Кт 631 - 134 600,00 грн., станом на 12.04.2016 року кредиторська/дебіторська заборгованість по взаєморозрахунках із товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" - відсутня.

Взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" та товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" протягом періоду з 01.12.2015 року по 12.04.2016 року відображено позивачем в податковому обліку, включивши отримані податкові накладні до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 134 600,00 грн., у тому числі за грудень 2015 року в сумі 21 400 грн., за січень 2016 року в сумі 17 600,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 95 600,00 грн.

Автоматизованою системою співставлення податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" та податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" встановлено розбіжність за період з 01.12.2015 року по 12.04.2016 року в загальній сумі 134 000,00 грн., у тому числі в грудні 2015 року в сумі 21 400,00, в січні 2016 року в сумі 17 600,00 грн., в лютому 2016 року в сумі 95 600,00 грн.

При цьому, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області було надано матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015090000000034, стосовно незаконної діяльності щодо сприяння реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності в мінімізації податкових зобов'язань та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість зареєстрованих суб'єктів діяльності: товариства з обмеженою відповідальністю "Екохімсинтез", товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком", товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт технік", фізична особа-підприємець ОСОБА_2 без наміру здійснювати законну господарську діяльність, внаслідок чого безпідставно сформовано податковий кредит на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест", за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України. При цьому ОСОБА_2 повідомив, що жодного відношення до господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" не має, зареєстрував вказане товариство за винагороду, фінансово-господарської діяльності від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" не здійснював та нікого на це не уповноважував.

Відповідачем відповідно до даних Інформаційної системи "Податковий блок", акта перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" № 499/09-19-14-01/40111114 від 30.08.2016 року встановлено:

- відсутність працюючих в товаристві з обмеженою відповідальністю "Бурком", необхідних для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 22.02.2016 року по 31.03.2016 року, при цьому чисельність працюючих товариства протягом лютого 2016 року - 2 особи, в інших періодах дані щодо наявності працюючих - відсутні;

- відсутність у товаристві з обмеженою відповідальністю "Бурком" основних засобів для здійснення господарської діяльності протягом періоду з 22.02.2016 року по 31.03.2016 року.

Враховуючи невідповідність первинних документів та матеріали кримінального провадження, внесених до єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015090000000034 від 23.07.2015 року і те, що станом на 02.12.2016 року позивач не надав в повному обсязі інформації та належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт придбання товару, (труба ДУ108мм в ізоляції) в товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком", відповідачем зроблено висновки про неможливість фактичного придбання позивачем труб ДУ108мм в ізоляції за період з грудня 2015 року по березень 2016 року за наслідками проведених господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком".

Окрім того, з цього приводу представник позивача вказав, що крім договору поставки № 5 від 16.12.2015 року, який було досліджено при перевірці Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, підставою проведення згаданих господарських операцій є також і договір купівлі-продажу № 4 від 15.12.2015 року, однак у судовому засіданні ним не доведено здійснення господарських операцій за вказаним договором.

На підставі акту № 739/09-19-14-06/39441303 від 02.12.2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 21.12.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 168 250,00 грн, в тому числі 134 600,00 грн. основного платежу та 33 650,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

05.01.2017 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016 року, за наслідками розгляду якої дану скаргу залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позов, суд першої інстанції виходив з того, що фіктивне підприємництво товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" спростовує фактичне здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест", а первинні документи не мають юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, при тому що позивачем не доведено факту здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком".

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Головним управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 168 250,00 грн, в тому числі 134 600,00 грн. основного платежу та 33 650,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податковим органом встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" вимог пункту 198.1. ст. 198, пункту 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання товарів, робіт чи послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено те, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" і товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" укладено договір поставки № 5 від 15.12.2015 року.

Апеляційним судом встановлено те, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" і товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" укладено договір поставки № 5 від 15.12.2015 року, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити товар, трубу ДУ108 мм в ізоляції, зазначений у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару. Товар передається (приймається) за відсутності будь - якого примусу, обидві сторони є взаємно юридично і фізично, мають достатню інформацію про такі товари, а також ціни, що склалися на ринку ідентичних товарів. Сума даного договору визначається згідно рахунків - фактур, наданих покупцю постачальником.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору з контрагентом та обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано копії первинних документів, зокрема копії: договору поставки між товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" № 5 від 16.12.2015 року, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, квитанцій, товарно-транспортних накладних, відомостей про вантаж - трубу ДУ108 мм в ізоляції, платіжних доручень, квитанцій, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Крім того, підставою для недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Як зазначає апелянт, правочин між товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" укладений без мети настання реальних наслідків.

В силу ст. 234 ЦК України такі правочини є фіктивними і визнаються недійсними тільки судом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено факту нікчемності угод , які укладалися між товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком", оскільки їх недійсність не встановлена законом, а фіктивність не встановлена судом.

Крім того, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що податковий кредит за операціями товариством з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" з товариством з обмеженою відповідальністю "Бурком" підтверджений належно складеними первинними документами, а висновки податкового органу щодо контарентів товариства з обмеженою відповідальністю "Бурком" не можуть впливати на висновки відповідача щодо податкової дисципліни товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест".

Крім того, свідок ОСОБА_2, який згідно з установчими документами є директором ТОВ Бурком апеляційному суду пояснив те, що зареєстрував ТОВ Бурком з наміром здійснювати господарську діяльність, та деякий час здійснював таку, в тому числі підписував документи, що стосувалися діяльності цього підприємства, однак які саме на даний час пригадати не може.

Оглянувши в судовому засіданні документи, що стосувались господарських операцій з ТзОВ «Західтехногазінвест» свідок ОСОБА_2 не заперечив факту підписання таких документів, однак і не вказав ствердно на те, що виконаний на документах підпис належить саме йому.

Належними доказами у справі щодо податкового правопорушення можуть бути визнані лише ті матеріали податкової перевірки, які отримані та досліджені податковим органом в рамках здійснення заходів податкового контролю відносно спірного податкового періоду.

На думку апеляційного суду, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а тому до усунення суперечностей у відомостях щодо участі ОСОБА_2 у підписанні первинних документів по господарських операціях з позивачем, твердження відповідача про нереальність таких операцій є передчасним.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТзОВ "Західтехногазінвест" є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 809/435/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Західтехногазінвест" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016 року задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 від 21.12.2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст судового рішення виготовлено 24.11.2017 року.