Ухвала

від 23.11.2017 по справі 802/1394/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення строку апеляційного оскарження

Справа № 802/1394/16-а

23 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області оскаржив його в апеляційному порядку. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв'язку з визнанням клопотання необґрунтованим, а причини пропуску процесуального строку - неповажними та запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

18 жовтня 2017 року на виконання вимог ухвали суду від 29 вересня 2017 року до суду надійшли додаткові докази та пояснення для поновлення процесуального строку на оскарження постанови суду першої інстанції (вх.№ 15029/17) від відповідача.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 жовтня 2017 року, керуючись положеннями ст. 102 КАС України, розгляд поданого клопотання про поновлення строку призначено в судовому засіданні.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості розгляду клопотання в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 102 КАС України.

Згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Ознайомившись із клопотанням апелянта, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року слід задовольнити, з наступних підстав.

Положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, 06 квітня 2017 року у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду першої інстанції. Копію повного тексту оскаржуваного рішення отримано відповідачем 11 квітня 2017 року (а.с. 141).

21 квітня 2017 року відповідачем подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року залишена без руху (а.с. 149).

13 червня 2017 року апеляційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку з відсутністю доказів усунення її недоліків, зокрема несплатою судового збору у розмірі, визначеному Законом (а.с. 152).

03 липня 2017 року Департамент державної архітектурно-будівельна інспекції України у Вінницькій області повторно звернувся з апеляційною скаргою та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено Законом, а ухвалою суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу повернуто, у зв'язку з не усуненням зазначених недоліків апеляційної скарги (а.с. 173, 177).

13 вересня 2017 року Департамент державної архітектурно-будівельна інспекції України у Вінницькій області повторно звернувся з апеляційною скаргою та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 199).

Оцінюючи доводи клопотання відповідача щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з таких правових норм.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, для поновлення встановленого законом процесуального строку суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Визначаючись щодо поважності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з матеріалами справи, відповідачем вперше подано апеляційну скаргу 21 квітня 2017 року, тобто в межах передбаченого ст.186 КАС України строку.

Однак, до апеляційної скарги не було додано квитанції про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення такої сплати.

Так, в своєму клопотанні апелянт посилається на те, що листами управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва від 07.04.2017 № 02-08/430, від 05.05.2017 № 02-08/553, від 08.06.2017 № 02-08/684, від 11.07.2017 02-08/849, від 08.08.2017 № 02-08/967 Держархбудінспекцію повідомлено про те, що платежі за платіжними доручення Держархбудінспекції за всіма кодами класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації бюджету, крім захищених видатків визначених Бюджетним кодексом України проводитись не будуть до проведення безспірного списання коштів.

Тобто, відповідач не мав можливості сплати судовий збір у терміни, визначені законодавством України та ухвалами суду, оскільки рахунки Держархбудінспекції лише після стягнення відповідних коштів могли бути розблоковані. Вказана обставина фактично позбавила апелянта можливості виправити зазначені недоліки апеляційної скарги при першому її поданні.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують той факт, що в період з квітня 2017 року по серпень 2017 року з рахунків Держархбудінспекції відбувалось безспірне списання коштів і до списання яких не проводилися платежі за платіжними дорученнями Держархбудінспекції за всіма кодами класифікації видатків, крім захищених видатків (а.с. 219-223).

Судова колегія приймає до уваги ту обставину, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, а відтак не має можливості проводити будь-які платежі, у разі блокування її рахунків казначейським органом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією викладеною у клопотанні відповідача, що останній не мав можливості сплатити судовий збір у визначений ухвалами суду строк при поданні первісної апеляційної скарги.

Також відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі "Delcourt v. Belgium" Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі "Bellet v. Frаnсе" Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у наведених справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що відповідач вживав усіх належних заходів для своєчасного оскарження постанови суду першої інстанції, а вказаний строк пропустив у зв'язку з непроведенням казначейським органом платежів по сплаті судового збору в період з квітня 2017 року по серпень 2017 року.

Таким чином, оцінюючи обставини справи, що перешкоджали своєчасному здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що за вищевказаних обставин відповідач не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, а тому строк для подачі апеляційної скарги пропустив з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 186 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року задовольнити.

2. Поновити Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3