Рішення

від 30.05.2007 по справі 15/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"30" травня 2007 р.                                                                            Справа  № 15/144

          За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське  підприємство “Нива”

            До відповідача  Приватна фірма  “Девіз”

         Про стягнення  в сумі 8799 грн. 30 коп.

                                                                                СУДДЯ         КОЛОМИС В.В.

     Секретар судового засідання                        Л.В.Михалевська

    В засіданні приймали участь:

   Від позивача: Стець В.А. дов. в справі

       СУТЬ СПОРУ: Позивач –ТОВ “Сільськогосподарське  підприємство “Нива” с.Козин, Радивилівського району просить суд стягнути з приватної фірми “Девіз” м.Рівне 8799,30 грн. заборгованості.

Відповідач втретє в судове засідання не з`явився. При цьому подане останнім клопотання про зупинення провадження у справі до проведення закінчення процедури перетворення та державної реєстрації ТОВ  “Девіз” до задоволення не підлягає з огляду  на таке.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі в разі заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Викладене свідчить про право господарського суду в цьому разі зупинити провадження у справі, а  не його обов`язок. Крім того, зупинення провадження у справі під час реорганізації підприємства доцільно у випадку, коли на момент розгляду справи не встановлено його правонаступника.

Натомість, як вбачається з клопотання відповідача, ТОВ “Девіз”  буде  правонаступником ПФ  “Девіз”.

Відповідно до ст.25 ГПК України правонаступництво можливо на будь-якій стадії  судового процесу в т.ч. і після вибуття однієї з сторін у встановленому рішенням господарського  суду  правовідношенні внаслідок його реорганізації.

Аналіз дій відповідача при розгляді справи свідчить про наявність з його боку дій, спрямованих на умисне затягування справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на сплив встановленого ч.1 ст.69 ГПК України строку для вирішення справи, спір підлягає вирішенню по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

Позивачем згідно наявних в матеріалах справи накладних, протягом червня, липня та вересня 2006 року було відпущено відповідачу земляних відходів на загальну суму 16629,30 грн. (а.с.4-6). При цьому, позивачем були виписані відповідні рахунки на оплату.

В свою чергу відповідачем, як вбачається з наих в матеріалах справи банківських виписок були проведені розрахунки на загальну суму 7830,00 грн.

При цьому в призначеннях платежу останнім вказувались конкретні рахунки на оплату, які  виписувались позивачем.

Таким чином, залишок боргу склав 8799,30 грн.

На вимогу № 44 від 01.02.07 р. (а.с.11, 12) з пропозицією здійснити оплату відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив.

Доказів сплати 8799,30 грн. боргу відповідач  суду не подав.

При цьому посилання останнього на гарантійний лист № 41/юр від 12.06.06 р. (а.с.29), відповідно з яким проведення розрахукнів з позивачем ставиться в залежність від проведення розрахунків з відповідачем замовника (ТОВ “Альфа-Нафта”) не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не подано доказів надсилання цього листа (пропозиції) позивачу і безпосередньо згоди останнього, в  той час коли позивачем  фактично отримання оспорюється.

Крім того відповідно до ч.2 ст.218 ГК України, ч.1 ст.617 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності  через порушення зобов`язань його контрагентами, відсутність  у нього необхідних коштів тощо.

Відповідно  до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і достаніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість доводи, на які  посилався відповідач у своїх клопотаннях є безпідставними, необгрунтованими та надуманими, оскільки спростовуються вищевикладеними.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача приватної фірми “Девіз” м.Рівне, вул.16 Липня, 81, кв.1, р/р 26006301788 в РФ КБ  “Західінскомбанк”, МФО 333614, ЄДРПОУ 13971047 на користь позивача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Нива” с.Козин, Радивилівського району, Рівненської області, р/р 26002002531 в Рівненській філії КБ “Західінкомбанк”, МФО 333614, ЄДРПОУ 32404621 –8799,30 грн. заборгованості, 220,00 грн. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                Коломис В. В.

   Рішення підписане "11 " червня 2007 року