Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/18340/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/18340/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/18340/17

за позовом приватного підприємства "ЮЛАНА";

до приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина

"СКАЛА";

про стягнення 44 417,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Денисов В.Є., довіреність б/н від 30.05.2017р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЮЛАНА" (надалі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" (надалі - відповідач ) про стягнення 44 417,48 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки товару № ЮК-513 від 30.07.2014р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 40379,53 грн., за прострочення сплати якої нарахований штраф у сумі 4037,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017р. порушено провадження у справі № 910/18340/17, розгляд справи призначений на 16.11.2017р.

Присутній у судовому засіданні 16.11.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 23.10.2017р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі 27.10.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім 06.11.2017р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2014р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) був укладений Договір поставки товару № ЮК-513 з протоколом розбіжностей (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати для реалізації покупцю на національній спеціалізованій постійно діючій виставці-ярмарку алкогольних напоїв Україна виноробна СКАЛА за замовленнями товар, а покупець зобов'язується приймати товар, рекламувати товар постачальника, реалізовувати його і оплачувати. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у накладних на кожну окрему партію.

Згідно з п. 3.1. договору, постачальник здійснює поставку товару своїм транспортом на умовах DDU (м. Київ, склад покупця), відповідно до Правил інтерпретації міжнародних комерційних термінів Інкотермс в редакції 2000 року, на визначену у замовленні адресу покупця ( далі пункт поставки ).

Датою поставки товару є дата, зазначена у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна на товар вказана в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Накладні виконують функцію специфікації.

Згідно з умовами пункту 9.1, договір вступає в силу з моменту його укладення. Термін дії договору складає один рік з дати підписання. Договору термін дії договору подовжується автоматично на новий на новий термін після закінчення попереднього, на тих же самих умовах, якщо сторони не повідомили одна одну про розірвання договору.

Отже, Договір поставки підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками продавця та покупця і був чинним на дату поставки товару.

З урахуванням предмету договору, судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як встановлено судом, на виконання вищевказаного Договору позивачем було поставлено відповідачу у період з 01.08.2014р. по 29.03.2016р. товар на загальну суму 196 735,45 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, підписаних представником відповідача та скріплених штампом ПП ВДК "Дім Вина "СКАЛА".

Відповідно до п. 3.2. договору, здача-приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у пункті поставки товару. Підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару та підписання товарно-транспортної накладної та/або видаткової накладної.

При цьому заперечень щодо факту поставки товару за вказаними товарно-транспортними накладними відповідачем суду не надано.

Доказів пред'явлення претензій щодо якості, кількості та термінів поставки товару у відповідності до умов Договору, а також наявності письмових претензій або актів розбіжностей щодо поставленого товару від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ПП Юлана умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконані прийняті на себе на підставі укладеного між сторонами Договору зобов'язання з передачі товару ПП ВДК "Дім Вина "СКАЛА", а покупцем (відповідачем), у свою чергу, прийнятий цей товар без будь - яких зауважень. Факт передачі позивачем товару на вказану суму належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2 Договору, оплата товару покупцем здійснюється кожні 7 днів за реалізований товар. При цьому, покупець забезпечує вільний доступ для підрахування залишків продукції постачальника на складі покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у період з 03.09.2014р. по 02.09.2016р. частково оплатив товар на загальну суму 76256,96 грн., що підтверджується відповідними виписками з особового рахунку позивача з відміткою банку про проведення платежу, копії яких додані до справи.

Крім того, відповідач, у період з 18.03.2015р. по 29.03.2016р., на підставі накладних, копії яких додані до матеріалів справи, повернув відповідачу товар на загальну суму 80098,94 грн.

20.07.2017р. позивач цінним листом з описом вкладення надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 386 від 20.07.2017р., в якій вимагав надати відомості про залишки поставленого та отриманого товару та підписати акт звірки взаєморозрахунків, або протягом 7 днів з моменту отримання претензії погасити заборгованість за отриманий товар у сумі 40379,53 грн.

Вказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення, будь-якої інформації щодо залишків нереалізованого товару не надав.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав неналежним чином, що призвело до виникнення боргу станом на день звернення позивача з позовом до суду в сумі 40379,53 грн.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано доказів повної оплати отриманого товару на суму 40379,53 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40379,53 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми простроченої оплати, що становить 4037,95 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей) передбачено, якщо покупець прострочив сплату за отриману партію товару більш, ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від суми прострочення оплати та призупинити постачання наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору. Сторони домовилися, що до нарахування, сплати та стягнення пені, штрафу та збитків застосовується строк позовної давності тривалістю 3 (три) роки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу задовольняє його повністю в сумі 4037,95 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24; код ЄДРПОУ 36972343) на користь приватного підприємства ЮЛАНА (03151, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 94-А, корпус 3, літера В , приміщення № 2; код ЄДРПОУ 31470096) 40379 грн. 53 коп. боргу, 4037 грн. 95 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 21.11.2017р.

Суддя А.І. Привалов