Рішення

від 25.10.2017 по справі 911/2708/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. Справа № 911/2708/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність вих. № 1909-17 від 19.09.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелтек Україна", м. Київ

до Науково-технічного приватного підприємства "Енергосервіс", м. Бровари

про стягнення 844 518,05 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Інтелтек Україна" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до НТПП "Енергосервіс" про стягнення 829 585,51 грн основної заборгованості та 14 932,54 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2017 р. порушено провадження у справі № 911/2708/17 за позовом ТОВ "Інтелтек Україна" до НТПП "Енергосервіс" про стягнення 844 518,05 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 27.09.2017 р.

27.09.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.10.2017 р.

04.10.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли заява б/н від 03.10.2017 р. про долучення документів до матеріалів справи та заява № б/н від 03.10.2017 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд додатково стягнути з відповідача 20 455,33 грн 3% річних та 74 896,97 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява № б/н від 03.10.2017 р. про збільшення розміру позовних вимог позивача в частині позовних вимог про стягнення 20 455,33 грн 3% річних та 74 896,97 грн інфляційних втарт не приймаються судом до розгляду, оскільки за своєю природою є заявою про зміну предмету позову і така заява надійшла на розгляд суду після початку розгляду господарським судом справи по суті, що в свою чергу не відповідає приписам ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

11.10.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.10.2017 р.

25.10.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 261114/1, згідно з умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку та відвантажити Покупцю в обумовлений строк світильники світлодіодні (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти у відповідності з узгодженими умовами поставки.

Згідно п.п. 3.1. і 3.2. Договору, Покупець здійснює оплату Товару згідно Специфікацій (Додатків), які є невідїємною частиною цього Договору. Оплата здійснюється в безготівковій формі в національній валюті (гривні) шляхом перервхування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за реквізитами, вказаними у даному Договорі.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 - Специфікація №1 на товар на загальну на суму 2 554 363,20 грн.

На виконання умов Договору позивачем у період з лютого по грудень 2015 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 2 574 334,08 грн, що підтверджується видатковою накладною № 20 від 04.02.2015 р. на суму 150 244,44 грн, видатковою накладною № 21 від 06.02.2015 р. на суму 83 685,48 грн, видатковою накладною № 23 від 09.02.2015 р. на суму 64 390,80 грн, видатковою накладною № 24 від 12.02.2015 р. на суму 19 597,20 грн, видатковою накладно. № 28 від 12.02.2015 р. на суму 97 986,00 грн, видатковою накладною № 30 від 13.02.2015 р. на суму 185 954,88 грн, видатковою накладною № 35 від 24.02.2015 р. на суму 393 011,04 грн, видатковю накладною № 76 від 29.05.2015 р. на суму 415 756,68 грн, видатковю накладною № 77 від 29.05.2015 р. на суму 193 938,84 грн, видатковю накладною № 78 від 29.05.2015 р. на суму 521 214,84 грн, видатковою накладною № 192 від 02.11.2015 р. на суму 431 800,92 грн, видатковою накладною № 232 від 08.12.2015 р. на суму 16 752,96 грн, довіреністю № 4 від 04.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 6 від 06.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 7 від 12.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 8 від 13.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на торимання товару, довіреністю № 13 від 24.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 22 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 21 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреність № 20 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 23 від 02.11.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 24 від 08.12.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 270 342,11 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача за період з 27.11.2014 р. по 10.03.2017 р., актом звірки від 24.02.2017 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, за період дії договору та на його виконання відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 474 406,46 грн, що підтверджується зворотною накладною від покупця № 1 від 02.11.2015 р. на суму 393 011,04 грн, зворотною накладою від покупця №1 від 29.12.2015 р. на суму 4 678,56 грн, зворотною накладною від покупця № 2 від 29.12.2015 р. на суму 31 592,52 грн, зворотною накладною від покупця № 3 від 29.12.2015 р. на суму 4 988,64 грн, зворотною накладною від покупця № 4 від 29.12.2015 р. на суму 18 999,38 грн, зворотною накладною від покупця № 1 від 17.03.2016 р. на суму 21 136,32 грн, наявною у матеріалах справи.

11.11.2016 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 вих. № 1111 від 11.11.2016 р., у якій просив останнього сплатити грошові кошти у розмірі 1 036 136,30 грн за поставлений товар. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи, відповідач отримав вищезгадану претензію 19.11.2016 р.

27.03.2017 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою вих. № 2703 від 27.03.2017 р. про оплату поставленого товару на суму 829 585,51 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 829 585,51 грн, що підтверджується договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р., ввидатковою накладною № 20 від 04.02.2015 р. на суму 150 244,44 грн, видатковою накладною № 21 від 06.02.2015 р. на суму 83 685,48 грн, видатковою накладною № 23 від 09.02.2015 р. на суму 64 390,80 грн, видатковою накладною № 24 від 12.02.2015 р. на суму 19 597,20 грн, видатковою накладно. № 28 від 12.02.2015 р. на суму 97 986,00 грн, видатковою накладною № 30 від 13.02.2015 р. на суму 185 954,88 грн, видатковою накладною № 35 від 24.02.2015 р. на суму 393 011,04 грн, видатковю накладною № 76 від 29.05.2015 р. на суму 415 756,68 грн, видатковю накладною № 77 від 29.05.2015 р. на суму 193 938,84 грн, видатковю накладною № 78 від 29.05.2015 р. на суму 521 214,84 грн, видатковою накладною № 192 від 02.11.2015 р. на суму 431 800,92 грн, видатковою накладною № 232 від 08.12.2015 р. на суму 16 752,96 грн, довіреністю № 4 від 04.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 6 від 06.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 7 від 12.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 8 від 13.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на торимання товару, довіреністю № 13 від 24.02.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 22 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 21 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреність № 20 від 29.05.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 23 від 02.11.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, довіреністю № 24 від 08.12.2015 р. відповідача, виданою на свого представника - фізичну особу ОСОБА_2 на отримання товару, зворотною накладною від покупця № 1 від 02.11.2015 р. на суму 393 011,04 грн, зворотною накладою від покупця №1 від 29.12.2015 р. на суму 4 678,56 грн, зворотною накладною від покупця № 2 від 29.12.2015 р. на суму 31 592,52 грн, зворотною накладною від покупця № 3 від 29.12.2015 р. на суму 4 988,64 грн, зворотною накладною від покупця № 4 від 29.12.2015 р. на суму 18 999,38 грн, зворотною накладною від покупця № 1 від 17.03.2016 р. на суму 21 136,32 грн, випискою з банківського рахунку позивача за період з 27.11.2014 р. по 10.03.2017 р., актом звірки від 24.02.2017 р. наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі товару за договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 829 585,51 грн за договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки 26.11.2014 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 26.11.2016 р. по 24.05.2017 р. всього на загальну суму 14 932,54 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що у разі порушення умов Договору зі сторони Покупця в частині своєчасної оплати Товару, Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику неустойку (пеню) у розмірі 0,01% від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення, але не більше ніж 10 (десять) % від вартості Товару протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту письмової вимоги Постачальника.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при укладенні договору поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання за період більш тривалий, ніж як встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що день виконання відповідачем обовязку по оплаті товару за договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р., навіть, по останній видатковій накладній № 232 від 08.12.2015 р. на суму 16 752,96 грн був 08.12.2015 р. (обов'язок оплати виникає після прийняття товару відповідно до ч.1 ст. 692 ЦКУ), і відповідно з 09.12.2015 р. почалось прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати товару по вказаній видатковій накладній. За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування пені, передбаченої договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р., від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару, навіть, по останній видатковій накладній № 232 від 08.12.2015 р. на суму 16 752,96 грн відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а саме 09.06.2016 р.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 261114/1 від 26.11.2014 р., виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, оскільки безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості після спливу шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а саме у заявлений позивачем період прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 26.11.2016 р. по 24.05.2017 р., і відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення пені за несвоєчасне виконання обовязку по оплаті товару, що є предметом позову, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково - технічного приватного підприємства "Енергосервіс" (ідентифікаційний код 33212294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелтек Україна" (ідентифікаційний код 37405294) 829 585 (вісімсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 51 (п'ятдесят одна) коп. основної заборгованості та 12 443 (дванадцять тисяч чотириста сорок три) грн 78 (сімдесят вісім) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

17 листопада 2017 р.