Рішення

від 21.11.2017 по справі 912/3039/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 рокуСправа № 912/3039/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3039/17

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області

до відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство"

про стягнення 7 648,28 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 20/17 від 10.11.2017;

від відповідача - участі не брали;

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" про стягнення збитків у сумі 7648,28 грн. з покладенням судового збору на відповідача.

Ухвалою від 17.10.17 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.11.17, від сторін витребувано необхідні для розгляду спору докази.

Ухвалою від 02.11.17 розгляд справи відкладався до 15:00 год 21.11.17 в порядку норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.11.17 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та подав витребувані господарським судом докази.

Відповідач участі своїх представників в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів, зокрема, відзиву на позов, не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

ОСОБА_3 із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/3039/17 в судовому засіданні 21.11.2017 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

При приватизації Маловисківської районної агрофірми "Агротехсервіс" до статутного капіталу ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" не увійшло, але залишилося на його балансі державне майно: об'єкт цивільної оборони, який складається з командного пункту балансовою вартістю на момент приватизації 473216 304 крб., електричної станції ДС-30 балансовою вартістю 38 570 664 крб. та водонагрівача балансовою вартістю 5 256 576 крб. (усього на загальну суму 517 043 544 крб.)

Пунктом 4 Наказу Фонду Державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №414/3707, встановлено, що господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

ОСОБА_3 п. 3.1 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за № 414/3707 відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань.

Відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області № 1435 від 22.12.1995 року, у відповідності до якого на Регіональне відділення ФДМУ по Кіровоградській області покладено функції щодо управління державним майном, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", але залишилось на його балансі.

У 2011 році відбулось правонаступництво ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство". Вказане підтверджується довідкою Головного управління статистики у Кіровоградській області від 02.07.14 № 04.8-4312, у якій зазначено, що ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" на підставі реєстраційної дії 143114450000000665 від 12.07.11 перереєстроване в ТДВ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство"; витягом з ЄДР, відповідно до якого у графі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких являється зареєстрована юридична особа", зазначено, що правонаступником ТДВ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство"являється ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" ( і.к. 00954774, адреса: 26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161); ідентифікаційний код, місцезнаходження, види діяльності ТДВ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" повністю співпадають з ВАТ "Маловисківське хлібоприймальне підприємство".

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 станом на 21.11.2017 року , ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (код 00954774) є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (код 00954774) .

При проведенні 20.12.2016 спеціалістами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (далі - регіональне відділення) перевірки наявності, утримання, зберігання державного майна, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Маловисківське ХПП" (правонаступник - ТДВ "Маловисківське ХПП"), але перебуває на балансі товариства, було виявлено, що електростанція ДС-30 та водонагрівач відсутні.

ОСОБА_3 змісту позовної заяви, у зв'язку зі знищенням майна, його повернення та використання за первісним призначенням неможливе. Оскільки майно не може бути повернуте та використане, державі в особі Регіонального відділення ФДМУ по Кіровоградській області заподіяно збитки в наслідок знищення вказаного об'єкту. Відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 №116, із змінами, та згідно з Актом оцінки збитків, які завдано суб'єкту господарювання (державі, територіальній громаді), який затверджений наказом Регіонального відділення від 20.04.2017 №189, визначено розмір нанесених державі збитків від втрати вищезазначеного об'єкту державної власності у сумі 7648,28 грн. З метою досудового врегулювання спору, регіональним відділенням на адресу зберігача направлялась претензія від 25.04.2017 № 462-22, в якій вимагалось відшкодувати завдані державі збитки. На момент складання позовної заяви збитки зберігачем не сплачені. На підставі вищевикладеного, керуючись умовами договору зберігання державного майна № 5 від 28.07.2009 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до договору зберігання державного майна № 5 від 28.07.2009 р. зберігач зобов'язаний прийняти від органу управління на зберігання майно, зберігати майно протягом строку, передбаченого умовами договору та повернути майно на першу вимогу Органу управління, навіть якщо передбачений Договором строк не закінчився. Майно має бути повернуто Органу управління в такому стані , якому воно було прийнято на зберігання з урахуванням зміни його природних властивостей.

Як вбачається з матеріалів справи, майно було передано згідно акту прийому-передачі на зберігання об'єкту цивільної оборони від 28.07.2009 р.

При розгляді заявлених позовних вимог господарський суд виходить з наступного.

ОСОБА_3 зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Притягнення до відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

Частиною третьою ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.

Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник. Об'єктом правопорушення зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Отже, при розгляді цієї справи суд враховує, що умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

1) протиправність поведінки;

2) збитки, як результат протиправної дії;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина особи, що заподіяла збитки.

На ряду з зазначеним, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності. Відсутність хоча б однієї з умов є підставою для відмови щодо відшкодування збитків.

Виходячи із зазначених норм права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками, та вина особи, що спричинила збитки.

Факт заподіяння збитків державі, завданих під час відповідального зберігання майна, яке не увійшло до статутного фонду під час приватизації відповідача та обліковувалось у нього на балансі, підтверджуються Актом перевірки стану ефективного використання, утримання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Маловисківське ХПП" (правонаступник ТДВ "Маловисківське ХПП"), але перебуває на його балансі від 20.12.2016р., у якому встановлено (підтверджено) факт відсутності об'єктів державного майна: електростанція ДС-30 та водонагрівач . При цьому збитки державному майну заподіяні саме в результаті невиконання відповідачем зобов'язань щодо вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання. В результаті такої протиправної поведінки відповідача державне майно було втрачене, чим заподіяно державі збитки у розмірі вартості втраченого майна. При цьому розмір таких збитків визначено згідно з Актом оцінки збитків, які завдано суб'єкту господарювання - державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Кіровоградській області від 20.04.2017р., відповідно до якого розмір збитків складає 7 648,28 грн., що визначено відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003р. № 1891.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, відповідачем не доведено відсутності вини у заподіянні збитків.

У зв'язку з вищенаведеним, доведеною є протиправна поведінка відповідача, розмір збитків, вина останнього в спричиненні збитків та причинний зв'язок між протиправними діями та спричиненими збитками.

За таких обставин позовні вимоги визнаються правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача згідно з ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (і.к. 00954774, 26200, Кіровоградська обл., м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 161) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, 2, і.к. 13747462) збитки в сумі 7 648,28 грн. та судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувача.

ОСОБА_3 ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.11.2017

Суддя Т. В. Макаренко