Рішення

від 20.11.2017 по справі 910/17000/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017Справа №910/17000/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень

до Підприємства об'єднання громадян Санте Громадської організації Комітет правозахисту інвалідів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 та Комунальне підприємство "Київпастранс"

про стягнення 137 123,28 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Бойчук О.О., за довіреністю;

від відповідача: Паскал Т.І., за довіреністю;

від третьої особи-1: ОСОБА_4, за довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (далі - позивач) до Підприємства об'єднання громадян Санте Громадської організації Комітет правозахисту інвалідів (далі - відповідач) про стягнення 137 123,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору про надання банківської гарантії № 2105/17-NU від 17.03.2017 в частині відшкодування позивачу виплаченої банківської гарантії третій особі-2 у зв'язку з порушенням відповідачем вимог Закону України Про публічні закупівлі .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17000/17, залучено до участі у справі ОСОБА_1 та Комунальне підприємство Київпастранс у якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 30.10.2017.

19.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 30.10.2017 представники позивача та третьої особи-2 з'явились, представник третьої особи-2 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники відповідача та третьої особи-1 не з'явились.

За результатами розгляду клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Враховуючи неявку представників відповідача та третьої особи-1 в судове засідання, а також у зв'язку з частковим виконання учасниками судового процесу вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/17000/17 та задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 20.11.2017.

20.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, письмові пояснення щодо зміни юридичної адреси відповідача та клопотання про витребування доказів.

Також, 20.11.2017 представником третьої особи-1 було подано клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 20.11.2017 представники сторін та третьої особи-1 з'явились.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування у третьої особи-2 виписки з рахунку на підтвердження отримання за гарантією грошових коштів у сумі 130 000 грн., оскільки в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 30939 від 03.09.2017 на суму 130 000 грн. При цьому, клопотання про витребування у позивача доказів на підтвердження повноважень підпису банківських гарантій задоволенню також не підлягає, оскільки дійсність банківської гарантії жодною із сторін не оспорюється.

В свою чергу, щодо вимоги клопотання про витребування доказів в частині зобов'язання позивача надіслати позовну заяву на нову юридичну адресу відповідача, то у даному випадку, зазначене клопотання не є клопотання про витребування доказів, а відтак залишається без розгляду.

Разом з тим, як встановлено судом, станом на 02.10.2017 юридичною адресою відповідача була: 03187, м. Київ, вул. Заболотного, 5, при цьому, в матеріалах справи містяться оригінали фіскального чеку та опису вкладення від 02.10.2017, з яких вбачається, що позовна заява та додані до неї документи були направлені на юридичну адресу відповідача, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.10.2017.

Судом також встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичну адресу відповідачем було змінено 13.11.2017, в свою чергу, ГПК України не містить обов'язку позивача надсилати позовну заяву на кожну нову юридичну адресу, яку відповідач в процесі розгляду справи змінює, поряд з цим, відповідач також не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи відкладався).

При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-1 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 20.11.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 30.10.2017 та розпискою про відкладення розгляду справи від 30.10.2017, відповідно до якої, представник третьої особи-2 присутній у судовому засіданні 30.10.2017 повідомлений, про те, що наступне судове засідання відбудеться 20.11.2017 о 12:20 год.

Приймаючи до уваги п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце проведення наступного судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Зважаючи, що неявка повноважних представників третьої особи - 2 не перешкоджає розгляду спору по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Банк інвестицій та заощаджень (далі - позивач, банк, гарант) та Підприємством об'єднання громадян Санте Громадської організації Комітет правозахисту інвалідів (далі - відповідач, принципал) укладено Договір про надання банківської гарантії №2105/17-NU (далі - Договір), за умовами якого гарант надає за заявою принципала банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції (надалі - Гарантія), а саме пропозиції на участь у відкритих торгах на закупівлю Вироби з дроту код 44310000-6 за ДК 021:2015 (контактний провід) , згідно Тендерної документації, затвердженої Рішенням тендерного комітету КП Київпастранс , від 15 лютого 2017 року, протокол № 114 зі змінами 21 лютого 2017 року протокол № 130, на користь: Комунального підприємства Київпастранс в особі Відокремленого підрозділу Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури (далі - Бенефіціар, третя особа - 2) з метою участі принципала у відкритих конкурсних торгах.

Гарантія видається гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення тендерної пропозиції №2105/17-ТГ на суму 130 000 грн., яка є невід'ємною частиною цього Договору, права та обов'язки за якою не можуть бути передані іншій особі.

Гарантія видається Гарантом у формі електронного документа з електронним цифровим підписом, створеного відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк дії Гарантії: до 20 серпня 2017 року включно.

Згідно з підпунктом а) п.3.1.1 Договору гарант має право вимагати від принципала відшкодування всіх витрат (включаючи, але не обмежуючись наступними) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією.

Відповідно до з підпунктом а) п.3.4.1 Договору протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по Гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією.

На підставі Договору позивач видав банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції №2105/17-ТГ від 20 березня 2017 року (далі - Гарантія) на користь Бенефіціара - Комунального підприємства Київпастранс в особі Відокремленого підрозділу Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в якості забезпечення тендерної пропозиції, наданої відповідачем, щодо участі у оголошених бенефіціаром згідно з оголошенням №UA-2017-02-16-000748-b, оприлюдненого на офіційному сайті http://prozzoro.gov.ua., відкритих торгах на закупівлю Вироби з дроту код 44310000-6 за ДК 021:2015 (контактний провід) , згідно з Тендерною документацією, затвердженою Рішенням тендерного комітету КП Київпастранс , від 15 лютого 2017 року, протокол № 114 зі змінами 21 лютого 2017 року протокол № 130, на загальну суму 130 000,00 грн.

Відповідно до Гарантії, гарант зобов'язується протягом п'яти банківських днів сплатити бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує гарантійну суму, за його першою письмовою вимогою з поясненням у чому полягає порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого цією Гарантією, що принципал відмовляється виконувати свої зобов'язання, які передбачаються його тендерною пропозицією, а саме:

- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

- не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

- ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність прав, передбачених статтею 17 Закону.

За умовами Гарантії, письмова вимога бенефіціара про сплату повинна бути підписана уповноваженою особою та надіслана Гаранту рекомендованим листом через банк бенефіціара, який засвідчить, що наявні підписи на даній вимозі є дійсними, мають юридичну силу та законне відношення до бенефіціара.

Ця Гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє до 26.06.2017.

23.05.2017 року бенефіціар звернувся до гаранта із Вимогою №19/54 від 23.05.2017 про сплату бенефіціару на відповідний рахунок суми забезпечення тендерної пропозиції в розмірі 130 000,00 грн. у зв'язку з тим, що відповідач не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону, долучивши до неї довіреність та Протокол № 428 засідання тендерного комітету КП Київпастранс від 20.04.2017.

03.07.2017 на виконання умов Гарантії та Договору позивачем на користь бенефіціара здійснено платіж на суму 130 000,00 грн.

19.06.2017, керуючись п. 3.4.1 Договору, позивач звернувся до відповідача із Вимогою вих. №08-0/08-953 від 19.06.2017, у якій вимагав від відповідача протягом 2 (двох) банківських днів сплатити грошові кошти в сумі 130 000,00 грн.

Надалі, 19.07.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із Вимогою вих.. № 08-0/08-1202, у якій вимагав відшкодувати фактично сплачені за Гарантією суми у розмірі 130 000 грн.

Однак, зазначені вимоги залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (надалі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.

На підставі Договору позивач видав банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції №2105/17-ТГ від 20 березня 2017 року (далі - Гарантія) на користь Бенефіціара - Комунального підприємства Київпастранс в особі Відокремленого підрозділу Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури в якості забезпечення тендерної пропозиції, наданої відповідачем, щодо участі у оголошених бенефіціаром згідно з оголошенням №UA-2017-02-16-000748-b, оприлюдненого на офіційному сайті http://prozzoro.gov.ua., відкритих торгах на закупівлю Вироби з дроту код 44310000-6 за ДК 021:2015 (контактний провід) , згідно з Тендерною документацією, затвердженою Рішенням тендерного комітету КП Київпастранс , від 15 лютого 2017 року, протокол № 114 зі змінами 21 лютого 2017 року протокол № 130, на загальну суму 130 000,00 грн.

Відповідно до Гарантії, гарант зобов'язується протягом п'яти банківських днів сплатити бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує гарантійну суму, за його першою письмовою вимогою з поясненням у чому полягає порушення принципалом зобов'язання, забезпеченого цією Гарантією, що принципал відмовляється виконувати свої зобов'язання, які передбачаються його тендерною пропозицією, а саме:

- відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

- не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

- ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність прав, передбачених статтею 17 Закону.

Ця Гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє до 26.06.2017.

23.05.2017 року бенефіціар звернувся до гаранта із Вимогою №19/54 від 23.05.2017 про сплату бенефіціару на відповідний рахунок суми забезпечення тендерної пропозиції в розмірі 130 000,00 грн. у зв'язку з тим, що відповідач не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону, долучивши до неї довіреність та Протокол № 428 засідання тендерного комітету КП Київпастранс від 20.04.2017.

Частинами 1, 2, 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 ЦК України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов Гарантії та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 3-63гс11.

Як вбачається з матеріалів справи, принципал не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 вказаного Закону, що підтверджується наявними в матеріалах справи Протоколом № 428 засідання тендерного комітету КП Київпастранс від 20.04.2017 та Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 3022-р/пк-пз від 17.05.2017.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено зобов'язання, забезпечене Гарантією, в зв'язку з чим, третя особа-2 правомірно звернулась до бенефіціара із вимогою сплатити суму забезпечення.

03.07.2017 на виконання умов Гарантії та Договору позивачем на користь бенефіціара здійснено платіж на суму 130 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 30939 від 03.07.2017.

Згідно з підпунктом а) п.3.1.1 Договору гарант має право вимагати від принципала відшкодування всіх витрат (включаючи, але не обмежуючись наступними) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією.

Відповідно до з підпунктом а) п.3.4.1 Договору протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати гарантом грошових коштів по Гарантії на вимогу бенефіціара (або на виконання рішення суду), та отримання від гаранта відповідної вимоги, відшкодувати гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним) сум, фактично сплачених гарантом бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією.

Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч. 1 ст. 569 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, бенефіціар звертався до принципала із вимогами № 08-0/08-953 від 19.06.2017 та № 08-0/08-1202 від 19.07.2047, у яких вимагав відшкодувати фактично сплачену за Гарантією суму у розмірі 130 000 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також оскільки доказів сплати відповідачем спірної суми, матеріали справи не містять, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 130000,0 грн. фактично сплачених за Гарантією, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 123,28 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

За умовами пункту 4.2 Договору в разі порушення Принципалом строків відшкодування Гаранту витрат по Гарантії, передбачених п. 3.4.1. даного Договору, принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що він здійснений позивачем невірно, однак здійснення перерахунку судом пені фактично призведе до виходу за межі позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

У зв'язку з тим, що клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, а тому стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 7 123,28 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян Санте Громадської організації Комітет правозахисту інвалідів (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 94-А; ідентифікаційний код: 39435787) на користь Публічного акціонерного товариства Банк інвестицій та заощаджень (04119, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 83-Д; ідентифікаційний код: 33695095) фактично сплачену за Гарантією суму у розмірі 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 7 123 (сім тисяч сто двадцять три) грн. 28 коп. витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн. 85 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.2017.

Суддя О.А. Грєхова