Рішення

від 21.11.2017 по справі 916/2184/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2017 р.Справа № 916/2184/17

за позовом Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту);

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНІЯ"

про стягнення 15949,06 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - по довіреності № 3097 від 24.05.2017р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 - по довіреності № б/н від 25.09.2017р.;

Суть спору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України"; в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНІЯ" про стягнення 15949,06 грн. пені та 1600грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2017 року було порушено провадження у справі № 916/2184/17.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач надав відзив на позов відповідно якого проти позову заперечує частково та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог частково з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2017 року строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

По справі оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 21.11.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

Між державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії (надалі - Позивач/Замовник/ІФ ДП АМПУ ) та товариством з обмеженою відповідальністю ІНІЯ (надалі - ТОВ ІНІЯ /Відповідач) було укладено Договір підряду № 36-В-ІЛФ-17 від 04.04.2017 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) ТОВ ІНІЯ зобов'язується надати послуги з поточного ремонту причалу № 11 (інв. № 4598) ІФ ДП АМПУ (палі у змінному рівні, # колесовідбійний брус, відбійні пристрої, навісні трапи, пости порятунку та інше), а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги в порядку, строки та на умовах визначених Договором.

Всі права та обов'язки Замовника (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача послуг за кількістю та якістю тощо), які передбачені Договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрацією Іллічівського морського порту).

Згідно п. 8.1. Договору ТОВ ІНІЯ повинно надати послуги якість яких відповідає умовам Технічного завдання, РД 30.35.13-90 Указания по ремонту гидротехнических сооружений на морском транспорте , діючих будівельних норм та інших чинних нормативно-правових актів.

Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та складає 311 760,00 грн. з ПДВ

За умовами Договору (п.3.1) строк надання послуг становить 40 (сорок календарних днів з дня отримання виконавцем Акту допуску на виробництво робіт.

Акт допуск на надання послуги з поточного ремонту причалу №11 (інв.№ 4598) ІФ ДП АМПУ складено та підписано сторонами 05.05.2017, таким чином ТОВ ІНІЯ повинно було закінчити ремонтні роботи причалу в строк не пізніше 14.06.2017.

Разом з тим, згідно актів на призупинення робіт у зв'язку з зайнятістю причалу роботи з ремонту причалу № 11 не проводилися в дні: 06.05.2017,07.05.2017, з 13.05.2017 по 19.05.2017, з 21.05.2017 по 23.05.17, з 30.05.2017 по 02.06.2017, що загалом складають 16 календарних днів, які відповідно до п. 3.2. Договору не зараховуються у загальний строк надання послуг. Таким чином, враховуючи час простоїв ремонтних робіт з підстав зайнятості причалу, строк виконання робіт становить 30.06.2017.

Відповідно до п. 4.3.2. Договору Відповідач зобов'язаний забезпечити надання відповідних послуг у строки, встановлені Договором.

Як зазначає позивач, в той же час, відповідно до довідки про вартість виконаних робіт (Ф-КБ-3) за липень 2017 року, Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року (Ф КБ-2), роботи на суму 266 124. 60 грн. з ПДВ були здані ТОВ ІНІЯ лише 14.07.2017, тобто з порушенням строку виконання робіт.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення строків надання послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка від загальної вартості послуг за чинним Договором, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Таким чином, розмір пені який позивач просить стягнути складає 3 459, 62 грн. (266 124, 60 грн. х 0,1 % х 13 дн. = 3 459, 62 грн.).

Крім того, між державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Іллічівської філії (надалі - Позивач/Замовник/ІФ ДП АМПУ ) та товариством з обмеженою відповідальністю ІНІЯ (надалі - ТОВ ІНІЯ /Відповідач) було укладено Договір підряду № 74-В-ІЛФ-17 від 03.05.2017 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1) ТОВ ІНІЯ зобов'язується надати послуги з поточного ремонту причалу № 15 (інв. № 4584) ІФ ДП АМПУ (бортова балка, палі у змінному рівні, відбійні пристрої, навісні трапи, пости порятунку, зазори між естакадою і тиловою частиною тощо), а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги в порядку, строки та на умовах визначених Договором.

Всі права та обов'язки Замовника (в т.ч. ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача послуг за кількістю та якістю тощо), які передбачені Договором, виконуються Іллічівською філією державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрацією Іллічівського морського порту).

Згідно п. 7.1. Договору ТОВ ІНІЯ повинно надати послуги якість яких відповідає умовам Технічного завдання, РД 30.35.13-90 Указания по ремонту гидротехнических сооружений на морском транспорте , діючих будівельних норм та інших чинних нормативно-правових актів.

Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та складає 685 143, 32 грн. з ПДВ.

За умовами Договору (п.3.1) строк надання послуг становить 50 (п'ятдесяті календарних днів з дня отримання виконавцем Акту допуску на виробництво робіт.

Акт допуск на надання послуги з поточного ремонту причалу №15 (інв.№ 4584) ІФ ДП АМПУ складено та підписано сторонами 03.05.2017, таким чином ТОВ ІНІЯ повинно було закінчити ремонтні роботи причалу в строк не пізніше 22.06.2017.

Відповідно до п. 4.3.2. Договору Відповідач зобов'язаний забезпечити надання відповідних послуг у строки, встановлені Договором.

Як зазначає позивач, в той же час, відповідно до довідки про вартість виконаних робіт (Ф-КБ-3) за липень 2017 року, Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року (Ф КБ-2), роботи на суму 594 735, 31 грн. з ПДВ були здані ТОВ ІНІЯ лише 14.07.2017, тобто з порушенням строку виконання робіт.

Відповідно до п. 6.3. Договору у разі порушення строків надання послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка від загальної вартості послуг за чинним Договором, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Таким чином, розмір пені який позивач просить стягнути складає 12 489, 44 грн. (594 735, 31 грн. х0,1 % х 21 дн = 12 489, 44 грн.)

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача 15949,06грн. - пені та 1600грн. - судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певнихумовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 15949,06 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Судом встановлено прострочення відповідачем виконання встановлених термінів договору підряду №36-В-ІЛФ-17 від 04.04.2017р.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення строків надання послуг, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка від загальної вартості послуг за чинним Договором, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

В зв'язку з порушенням строку виконання робіт, на підставі п. 7.3. договору підряду №36-В-ІЛФ-17 від 04.04.2017р. відповідачу позивачем нарахована пеня за кожний календарний день прострочення у розмірі 0,1% за період з 01.07.2017р. по 13.07.2017р. у розмірі 3459,62грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується стягнення пені в розмірі 12489,44грн. по договору № 74-В-ІЛФ-17 від 03.05.2017, суд задовольняє в тій частині частково з наступних підстав.

За умовами п.3.1 Договору підряду №74-В-ІЛФ-17 від 03.05.2017 строк надання послуг становить 50 (п'ятдесят) календарних днів з дня отримання виконавцем Акту допуску на виробництво робіт.

Акт допуск на надання послуги з поточного ремонту причалу №15 (інв.№ 4584) ІФ ДП АМПУ складено та підписано сторонами 03.05.2017.

Відповідно до акту-допуску на надання послуги з поточного ремонту причалу №15 замовник надає ділянку (територію), обмежену координатами на наступний термін: початок 11 травня 2017р. закінченя 30 червня 2017р.

Позивач важає, що ТОВ ІНІЯ повинно було закінчити ремонтні роботи причалу №15 в строк не пізніше 22.06.2017.

Але, судом встановлено, що відповідно до акту-допуску на надання послуги з поточного ремонту причалу №15 замовник надає ділянку (територію), обмежену координатами на наступний термін: початок 11 травня 2017р. закінченя 30 червня 2017р.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача та вважає, що початок виконання робіт за договором підряду №74-В-ІЛФ-17 від 03.05.2017 є 11 травня 2017, тому термін прострочення зобов'язань склав 13 календарних днів.

Отже, розмір пені за договором підряду №74-В-ІЛФ-17 від 03.05.2017 складає 7731,56 грн. (594 735, 31 грн. х0,1 % х 13 дн = 7731,56 грн.)

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача задовольнити частково.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України в сумі 1120грн.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру. Правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНІЯ" (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5А; код ЄДРПОУ: 38351502) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі, якою є Іллічівська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Іллічівського морського порту) (68001, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ: 38727770) 11191,18грн.- пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1120 грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 27 листопада 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов