Рішення

від 31.10.2017 по справі 925/1190/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Справа № 925/1190/17

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача - не з'явилися; третьої особи - не з'явилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміан", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" про стягнення 57 996 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" звернувся в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміан" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки товару № 218 від 18.11.2014 року, 57996 грн. 15 коп. боргу та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків, визначених договором поставки товару № 218 від 18.11.2014 року, щодо порядку і строків розрахунків за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2017 року до справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Фарм Ко .

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Третя особа 30.10.2017 року через канцелярію суду засобами електронного зв'язку подала клопотання про розгляд справи без участі її представника (вх. №23238/17) та 31.10.2017 року - пояснення по суті позовних вимог, у яких підтвердила усі обставини, зазначені позивачем у позовній заяві та просила суд позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 124-129).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду позивач в особі свого представника позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно із ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

18.11.2014 року третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю Фарм Ко , як постачальником, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Даміан , як покупцем, було укладено договір поставки товару № 218 (далі - Договір поставки, а.с. 47) за умовами п.п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі за текстом - Товар), а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Пунктами 1.2., 2.1 Договору поставки визначено, що загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних; видаткові накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину цього Договору; поставка Товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною покупцем, або на умовах самовивозу.

Сторони погодили усі істотні умови договору: предмет та сума договору (п. 1), порядок поставки та отримання товару (п. 2), якість товару (п. 3), порядок розрахунків (п. 4), зобов'язання та відповідальність сторін (п.5-6), форс-мажорні обставини та інші умови (п. 7-8).

Договір набрав сили з моменту його підписання, підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

З товарно-транспортних накладних (а.с. 49-94) вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору, постачальником ТОВ Фрам Ко за період з 28.02.2017 по 16.03.2017 року було поставлено на адресу відповідача - ТОВ Даміан товар (медичні вироби) всього на загальну суму 70439,12 грн.

Відповідачем вказаний товар було прийнято без зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи уповноважених осіб та печатки відповідача у товарно-транспортних накладних.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначений у розділі 4 Договору поставки, зокрема зазначено, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковій, або готівковій формі відповідно до законодавства (п. 4.2. Договору), суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладних, які неоплачені та строк оплати яких настав (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2. Договору, постачальних зобов'язується постачати товар у відповідності з вимогами законодавства, в кількості та асортименті, згідно замовлення покупця, а обов'язок Покупця прийняти, а також оплатити Товар у строк, вказаний у накладних.

Проте, в порушення умов договору поставки, Відповідачем не виконано своїх зобов'язань по оплаті вартості поставленого постачальником товару.

15.05.2017 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації як фактором, та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю Фарм Ко , як клієнтом, укладено договір надання послуги факторингу № Ф150517/9 (далі - договір факторингу, а.с. 96-98) за умовами якого, фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі 63996,15 грн., надалі - Кошти , у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові своє право грошової вимоги за Договором поставки товару № 218 від 18.11.2014 р. до товариства з обмеженою відповідальністю Даміан (надалі за цим договором - Боржник ) в розмірі 63996,15 грн., далі - сума відступленої грошової вимоги .

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу, детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом і фактором визначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього Договору.

Так, з Додатку №1 до договору факторингу (а.с. 99) вбачається, що третьою особою передано позивачу право вимоги до відповідача за Договором поставки товару № 218 від 18.11.2014 р. на суму 63996,15 грн.

Згідно із Додатком № 2 (а.с.100), що є невід'ємною частиною Договору факторингу, ТОВ ФРАМ КО передало Позивачу наступні документи, що підтверджують дійсність вимоги перед боржником - ТОВ Даміан :

- договір поставки № 218від 18.11.2014 р., укладений між ТОВ Фрам Ко та ТОВ Даміан ;

- реєстр податкових накладних станом з 28.02.2017 року по 16.03.2017 рік;

- реєстр неоплачених видаткових накладних з 28.02.2017 року по 16.03.2017 рік;

- акт звірки взаємних розрахунків з 01.01 по 16.03.2017 рік.

Також, згідно Акту до договору надання послуг факторингу, який є невід'ємною частиною договору факторингу (а.с. 101), 15.05.2017 року, третя особа передала позивачу товарно-транспортні накладні за період з 02.03.2017 по 16.03.2017 рік, які підтверджують факт поставки товару відповідачу - ТОВ Даміан на суму 63996,15 грн.

Між третьою особою та позивачем до договору факторингу були укладені додаткові угоди № 1 від 28.07.2017 року (а.с. 102) та № 2 від 31.07.2017 року (а.с. 103), якими сторони внесли зміни до договору, а саме у п. 1.1. та 2.1 договору факторингу та у додаток № 2 до договору факторингу щодо суми відступленої вимоги та порядку перерахування грошових коштів фактором на рахунок клієнта, суму відступленої вимоги сторони договору факторингу погодили у розмірі 57996 грн. 15 коп.

Враховуючи зазначене, у позивача - ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації виникло право вимоги перед відповідачем - ТОВ Даміан на суму 57996 грн. 15 коп. за Договором поставки товару № 218 від 18.11.2014 року.

19.06.2017 року позивачем було надіслано на адресу відповідача письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором поставки товару № 218 від 18.11.2014 року із вимогою про сплату зазначеного боргу.

Відповідачем зазначена вимога залишена без відповіді та виконання.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 25.09.2017 року, позивачем направлявся на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 114), проте, на дату розгляду справи підписаний примірник акта від відповідача не надійшов.

Крім того, позивачем клопотанням за вх. № 22953/17 від 26.10.2017 року надано суду та судом долучено до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків по договору № Ф150517/9 від 15.05.2017 року (а.с. 114), який позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду від 25.09.2017 року направлявся на адресу відповідача супровідним листом від 10.10.2017 року (а.с. 113). Акт підписаний представником позивача. Від представника відповідача підписаний ним примірник не надійшов.

В засіданні суду позивач пояснила, що на час розгляду справи спірна заборгованість відповідачем не сплачена, вимога позивача про її стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки товару № 218 від 18.11.2014 року, договору надання послуг факторингу №Ф150517/9 від 15.05.2017 року та додаткових угод № 1, 2 до нього, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цими договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладені обставини справи суд вважає, що третя особа - ТОВ Фарм Ко виконала свій обов'язок за договором поставки товару №218 в повному обсязі, факт прострочення виконання відповідачем спірного грошового зобов'язання позивачем та третьою особою підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовано та не заперечено, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню в судовому порядку.

Крім того, статтями 512, 513 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем правомірно подано позов та заявлено вимоги до відповідача згідно договору факторингу № Ф150517/9 від 15.05.2017 року про стягнення заборгованості у сумі 57996 грн. 15 коп.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі лише матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладених обставин справи, умов договору та наведених норм законодавства вимоги позивача про стягнення 57996 грн. 15 коп. боргу суд вважає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Даміан , код ЄДРПОУ 24418112, місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Шевченка, буд. 167 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реконструктизації , код ЄДРПОУ 39704618, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139, р/р №26508052701854, МФО - 300711 в ПАТ КБ ПриватБанк - 57996 грн. 15 коп. заборгованості, 1600 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 24.11.2017 року.

Суддя В.М. Грачов