Рішення

від 23.11.2017 по справі 917/1702/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017 Справа № 917/1702/17

За позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області, вул. М.Бірюзова, 53, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс", пров. Заячий, 10 А, кв. 60, м. Полтава, Полтавська область, 36009

про стягнення грошових коштів в сумі 9 469,76 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №15 від 03.05.2017 року;

від відповідача: відсутні.

Суть спору : розглядається позовна заява Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Полтавській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс" 9 469,76 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 14.01.2013 р. між сторонами договору № 15-С на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою, з яких : 9 005,63 грн. - заборгованість за зобов'язаннями, 75,52 грн. - інфляційні нарахування, 41,64 грн. - проценти річних від простроченої суми, 346,97 грн. - пеня.

Суд ухвалою від 12.10.2017 року порушив провадження у справі № 917/1702/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2017 року.

08.11.2017 року від позивача до суду надійшов лист, згідно змісту якого позивач повідомив суд про те, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. Також від позивача 08.11.2017 року до суду надійшов розрахунок заборгованості станом на 08.11.2017р.

В судовому засіданні 09.11.2017 р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення слухання справи для надання часу позивачу підготувати заяву про збільшення позовних вимог та подати її до суду.

Судом дане клопотання було задоволено.

В зв'язку з неможливістю вирішення спору в даному судовому засіданні суд відклав розгляд справи на 23.11.2017 року.

20.11.2017 р. позивач надав суду заяву вх. № 14069 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 24 187,85 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 14.01.2013 р. між сторонами Договору № 15-С на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою, з яких : 22 576,63 грн. - заборгованість за зобов'язаннями, 344,83 грн. - інфляційні нарахування, 133,95 грн. - проценти річних від простроченої суми та 1 132,44 грн. - пеня.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

До вказаної заяви надані докази направлення копії такої відповідачеві.

Оскільки вказана заява позивача вчинена з дотриманням встановлених процесуальних правил, розгляд даної справи по суті не розпочинався, вищезазначена заява приймається судом до розгляду в даному позовному провадженні. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви позивача

23.11.2017 р. суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 23.11.2017 року представник позивача оголосив позовні вимоги (з урахуванням прийнятої судом до розгляду в даному позовному провадженні заяви про збільшення позовних вимог) та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач представництво у судове засідання 23.11.2017 р. вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

23.11.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив :

14.01.2013 року між ТОВ "БУРІНТЕХСЕРВІС" (далі - Замовник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УМНС в Полтавській області (після перейменування АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області, далі - Виконавець) укладено ОСОБА_2 № 15-С на постійне та обов'язкове обслуговування державними Аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою (далі - ОСОБА_2, а.с. 10-12).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- ОСОБА_2 укладено на виконання Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14.12.1999 р. № 1281, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами" від 04.08.2000 р. №1214, Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання додаткових платних послуг підрозділами Міністерства, надзвичайних ситуацій" від 26.10.2011 р. № 1102, Правил безпеки у нафтогазодобувній промисловості України, затверджені наказом Держгірпромнагляду України від 06.05.2008 р. № 95, Положення "Про організацію та безпечне ведення робіт під час ліквідації газонафтоводопроявів та відкритих газових і нафтових фонтанів", від 22.10.2009 p., наказу МНС України від 17.11.2003 р. № 440 "Про порядок обслуговування об'єктів та окремих територій Державними аварійно-рятувальними службами" (п. 1.1. Договору);

- Предметом Договору є, зокрема, проведення запобіжно-профілактичної діяльності на об'єктах геологорозвідки, об'єктах геологорозвідки, ліквідація надзвичайних ситуацій або окремих їх наслідків на об'єктах геологорозвідки і нафтогазової промисловості, виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання додаткових платних послуг на замовлення "Замовника" згідно Постанови Кабінету міністрів від 26.10.2011 p. № 1102 "Деякі питання надання додаткових платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" (п. 2 Договору);

- Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначена в п. 4 Договору. Згідно пп. 2.1 визначається калькуляціями, які є невід'ємною частиною договору. "Замовник" перераховує кошти, які необхідні для виконання безперебійних аварійно-рятувальних робіт "Виконавцем". Остаточний розрахунок визначається окремими калькуляціями за фактично виконані роботи Виконання робіт по пп. 2.1; 2.2; 2.3 підтверджується актами виконання умов договору, затвердженими "Виконавцем" і "Замовником". Акти виконання умов договору, згідно пп. 2.1, складаються уповноваженими особами "Виконавця" і "Замовника", скріплюються печатками та затверджуються керівниками. Оплата за профілактичне обслуговування об'єктів підприємства "Виконавцем" здійснюється "Замовником" шляхом щомісячного перерахування коштів протягом (п'яти) банківських днів з моменту підписання Актів виконання умов договору. (пп.пп. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 та пп. 4.8 Договору);

- за порушення терміну оплати "Замовник" сплачує "Виконавцю" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним Договором. (п. 6.3. Договору);

- договір набирає чинності з моменту підписання і діє до31.12.2013 р.. Якщо протягом 20 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не заявила про припинення його дії, він вважається пролонгованим на кожен наступний рік (п. 7.1 Договору).

За даними позивача ОСОБА_2 не розривався і на даний час є діючим на підставі п. 7.1 Договору.

У травні, липні, серпні та вересні 2017 року позивачем відповідачу було надано послуг на загальну суму 22 576,63 грн.. Факт надання послуг відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних представниками сторін та скріплених печатками сторін актів надання послуг, а саме : Акт № б/н за травень 2017 р. на суму 3 189,49 грн., який підписаний сторонами 31.05.2017 р.; Акт № б/н за липень 2017 р. на суму 5 816,14 грн., який підписаний сторонами 31.07.2017 р.; Акт № б/н за серпень 2017 р. на суму 5 816,14 грн., який підписаний сторонами 31.08.2017 р. та Акт № б/н за вересень 2017 р. на суму 7 754,86 грн., який підписаний сторонами 30.09.2017 р. (оригінали актів оглянуто судом та встановлено, що наявні у матеріалах справи копії відповідають оригіналам).

За даними позивача, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату отриманих послуг, заборгованість останнього складає 22 576,63 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (в редакції прийнятої судом до розгляду в даному позовному провадженні заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача 24 187,85 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 14.01.2013 р. між сторонами договору № 15-С на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою, з яких : 22 576,63 грн. - заборгованість за зобов'язаннями, 344,83 грн. - інфляційні нарахування, 133,95 грн. - проценти річних від простроченої суми та 1 132,44 грн. - пеня.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором.

Як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, у п. 4.8 Договору сторони визначили, оплата за профілактичне обслуговування об'єктів підприємства "Виконавцем" здійснюється "Замовником" шляхом щомісячного перерахування коштів протягом (п'яти) банківських днів з моменту підписання Актів виконання умов договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вищезазначеним Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не сплатив у встановлені строки вартість отриманих послуг. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 22 576,63 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6.3. Договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати "Замовник" сплачує "Виконавцю" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним Договором.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 132,44 грн. пені за період з 09.06.2017 р. по 08.11.2017 р. (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманих послуг по кожному окремому акту), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 344,83 грн. інфляційних втрат за період з червня 2017 р. по вересень 2017 р. та 133,95 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 09.06.2017 р. по 08.11.2017 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за отримані послуги по кожному окремому акту), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 3 частини першої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 576,63 грн. основної заборгованості, 344,83 грн. інфляційних нарахувань, 133,95 грн. процентів річних від простроченої суми та 1 132,44 грн. пені підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурінтехсервіс", пров. Заячий, 10 А, кв. 60, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код юридичної особи 37959145) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 53, ідентифікаційний код юридичної особи 08804689) - 22 576,63 грн. основного боргу, 344,83 грн. інфляційних нарахувань, 133,95 грн. процентів річних від простроченої суми, 1 132,44 грн. пені та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2017 р.

Суддя О.М.Тимощенко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.