Рішення

від 21.11.2017 по справі 922/3415/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р.Справа № 922/3415/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яр Поле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-Технологія", м. Харків про стягнення коштів 333 200,00 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 07.09.17 року;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/3415/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яр Поле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-Технологія" про стягнення 333.200,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав зобов'язання, а саме не поставив товар, який позивачем був попередньо оплачений на підставі виставленого йому рахунку №85 від 09.06.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02 листопада 2017 року о 10 год. 20 хв.

19 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Яр Поле" звернулося до суду з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. №34331).

Ухвалою Господарського суду було задоволено клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Яр Поле" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх. №34331),доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання в приміщенні зазначеного суду на 02.11.2017 о 10:20 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.11.2017 у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладене на 21.11.2017.

10.11.2017 від позивача до канцелярії суду із супровідним листом за вх. №37184 надійшли додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В призначеному судовому засіданні 21.11.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 09.10.2017 повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на приписи ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої, відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені приписами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу були створені належні умови з метою надання можливості скористатись правами, наданими сторонам господарським процесуальним законодавством України.

За висновками суду, в матеріалах господарської справи № 922/3415/17 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 09.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Яр Поле" та Товариством з обмеженою відповідальністю було досягнуто домовленості щодо поставки борошна у кількості 18 900 кг на загальну варість 340 200 грн.

За результатом вищевказаних домовленостей Товариством з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-Технологія" (надалі-відповідач) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР ПОЛЕ" (надалі-позивач) направлено рахунок №85 на оплату борошна в кількості 18 900 кг на загальну суму 340200 грн. в т.ч.ПДВ 56700 грн.

Факт повного та своєчасного виконання позивачем забов'язання по оплаті виставленного рахунку підтверджується навним в матеріалах справи платіжним дорученням №305 від 09.06.2017 на суму 340200,00 грн.(а.с.13).

Проте, в порушення обумовлених сторонами зобов'язань, відповідачем поставку товару позивачу здійснено так і не було.

Матеріали справи містять Лист за вих.№190617/1 від 19.06.2017 (а.с.16) зі змісту якого відповідач сповістив позивача про неможливість поставки Товару за рахунком №85 від 09.06.2017 року у зв'язку із чим, у свою чергу, зобов'язався протягом семи банківських днів повернути сплачені йому позивачем за поставку товару кошти у розмірі 340200,00 грн, проте згідно платіжних доручень №115 від 22.06.2017 та №126 від 27.06.2017 здійснив тільки часткове повернення коштів на загальну суму 7000 грн.

Отже, враховуючи вказані обставини та наявні в матеріалах справи фактичні дані суд приходить до висновку, що неповернутою сумою, яка була сплачена позивачем в якості предоплати за поставку товару відповідачу складає 333200 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа,підписаного сторонами та скріпленого печатками.Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також, шляхом підтвердження прийняття до виконання замоволень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що позивачем було здійснено повну предоплату за Рахунком № 85 від 09.06.2017 на загальну суму 340200 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 305 від 09.06.2017. Проте товар відповідач так і не передав, повернення коштів у повному обсязі в добровільному порядку не здійснив у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з останнього неповернутої попередньої оплати за товар у розмірі 333200,00 грн є доведеними, обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів протилежного відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 4998,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрім-Технологія" (61001, Харківська область, м. Харків, проспект Гагаріна, буд.43/2, офіс 601, код ЄДРПОУ 41127654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯР ПОЛЕ" (75700,Херсонська обл., Скадовський р-н, м.Скадовськ, вул.Пасічника, буд.152, код ЄДРПОУ 39089348) 333 200,00 грн. неповернутої попередньої оплати за товар та 4998,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_1