Рішення

від 22.11.2017 по справі 923/1027/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року Справа № 923/1027/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Запад", місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 79, ідентифікаційний код: 37049777

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблеві технології", 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 6, ідентифікаційний код: 34458354

про стягнення 774758,70 грн. за договором поставки

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад , Херсонська область, м. Херсон (далі - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Меблеві технології , Херсонська область, м. Херсон (далі - Відповідач) про стягнення 774758,70 грн. за договором поставки від 12.07.2010 року, з яких 636161,44 грн. - пеня за несвоєчасну поставку товару, 138597,26 грн. - штраф за порушення строків поставки товару більше ніж на 30 календарних днів.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням відповідачем положень ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 599, 610 ЦК України, договірних зобов'язань з поставки товару.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, зокрема, зазначив, що при переміщенні товару, який мав бути поставлений Позивачу, під час проходження митних процедур, за результатами перевірки документів, на підставі яких здійснювалось переміщення товарів (інвойсів, коносаментів), інспектором митного органу були виявлені розбіжності у відомостях щодо відправника та одержувача товарів, а також щодо фактурної вартості цих товарів. Внаслідок чого, останнім 11.04.2017 року, відносно директора ТОВ Меблеві технології , був складений протокол про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, а переміщуваний товар, на підставі ст. 511 МК України, був вилучений до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.06.2017 року по справі № 760/8610/17, залишеною без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 31.08.2017 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо директора ТОВ Меблеві технології було закрито, у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України (а.с. 64-78).

Таким чином, враховуючи, що остаточне рішення було прийнято лише 31.08.2017 року, повернути вилучений під час складення протоколу про порушення митних правил, товар, для здійснення його поставки Позивачу, вони мали можливість лише після цієї дати.

Отже, оскільки затримка поставки товару сталася не з їх вини і при переміщенні товару через митний кордон ними не було допущено порушень вимог чинного законодавства, вказане є підставою для звільнення їх товариства від господарсько-правової відповідальності за порушення виконання зобов'язань за договором поставки від 12.07.2010 року.

Справу розглянуто в судових засіданнях 21 та 22 листопада 2017 року.

Статтями 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

12.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запад та Товариством з обмеженою відповідальністю Меблеві технології був укладений договір поставки (далі - Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Відповідач зобов'язався поставити та передати у власність Позивача товар, а Позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах та у порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що кількість, асортимент, ціни та строки поставки товару узгоджуються між постачальником та покупцем у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

За п. 2.1. Договору постачальник поставляє товар окремими партіями у відповідності із заявками покупця.

Датою поставки товару та моментом переходу до покупця всіх ризиків на товар вважається дата підписання повноважними представниками сторін, накладних на товар (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною, підтвердженою підписами уповноважених представників сторін, та дорученням.

Ціна на товар, що постачається постачальником, вказуються у специфікаціях постачальника. Сторони визначають, що ціни на товар вказані у специфікаціях та погоджені сторонами (п. 6.1. Договору).

Згідно п. 6.2. Договору, ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

Відповідно п. 6.3 Договору, сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних.

Також, у розділі 8 Договору сторонами визначена відповідальність за порушення зобов'язань за цим Договором.

Так, пунктом 8.1. Договору визначено, що сторони, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором, несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку порушення строку поставки товару, який узгоджено в Специфікації або поставки товару не в повному обсязі, покупець стягує з постачальника пеню в розмірі 0,3 % від вартості непоставленої частини товару за кожний день затримки поставки.

У випадку, якщо затримка поставки товару буде перевищувати 30 календарних днів, покупець має право стягнути з постачальника штраф в розмірі 10% від загальної вартості непоставленого товару (п. 8.4. Договору).

03.08.2015 року Додатковою угодою до договору поставки від 12.07.2010 року сторони домовились змінити редакцію п. 8.5. Договору, передбачивши, що сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка сплатила штраф, від виконання або завершення виконання зобов'язань за цим договором. Інші умови Договору залишено без змін. (а.с. 43).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного розрахунку між сторонами ( п. 10.1.).

Відповідно до умов Договору 01.04.2017 року Сторонами була підписана Специфікація, якою узгоджено, що у строк не пізніше 30.04.2017 року на адресу Позивача Відповідач повинен поставити товар - плівку з полімерів вінілхлориду в асортименті у відповідній кількості на загальну суму 1385972,64 грн. (а.с. 14).

07.04.2017 року Позивачем на рахунок Відповідача перерахована передоплата в сумі 553000 грн. за сировину та матеріали згідно договору б\н від 12.07.2010 р., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ Меблеві технології та платіжним дорученням № 132 від 07.04.2017 року (а.с. 15-16).

Однак, Відповідач у строки, визначені у Специфікації від 01.04.2017 року товар не поставив.

Позивачем на адресу Відповідача, 05.05.2017 року (а.с. 17-18), 01.06.2017 року (а.с. 20-21), 03.07.2017 року (а.с. 22-23), 18.08.2017 року (а.с. 25-26) направлено претензії з вимогами про виконання умов договору від 12.07.2010 року та здійснення поставки товару. У претензіях від 03.07.2017 року та 18.08.2017 року Позивач також вимагав сплатити штрафні санкції, передбачені п.п. 8.3., 8.4. Договору, у зв'язку із незабезпеченням поставки товару у визначені строки.

Відповідаючи на претензії Позивача за вих. № 15 від 15.05.2017 року (а.с. 19), за вих. б/н від 12.06.2017 року (а.с. 27), за вих. б/н від 01.08.2017 року (а.с. 24), Відповідач підтвердив факт невиконання зобов'язання щодо поставки товару у визначений строк. Водночас, повідомив, що порушення строків поставки товару мало місце не з їх вини, а є наслідком неправомірних дій працівників митниці, які під час митного оформлення товару дійшли безпідставного висновку про незаконність переміщення товару та вилучили його, склавши відносно керівника товариства протокол про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, який оскаржується в суді.

В порушення договірних зобов'язань, Відповідач поставку товару, визначеного у Специфікації від 01.04.2017 року на загальну суму 1385972,64 грн., здійснив лише 25.09.2017 року, що підтверджується накладними № 392, 397, 398, 399, 400, 401, 402 від 25.09.2017 року (а.с. 28-34). Позивачем сплачена повна вартість поставленого товару, що Відповідачем визнається та не заперечується, отже на підставі ст. 35 ГПК України не потребує доказування.

Однак, заявлені в претензіях вимоги про сплату штрафних санкцій в сумі 774758,70 грн.: а саме штрафу в сумі 138597,26 грн. та пені в сумі 636161,44 грн., нарахованих Відповідачеві на підставі п.п. 8.3., 8.4. Договору за порушення строків поставки товару, ним не сплачені, що зумовило звернення Позивача до суду з цим позовом.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

За ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки, до якого відноситься і укладений сторонами договір б\н від 12.07.2010 року, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

Проте, в порушення договірних зобов'язань, Відповідачем поставка товару здійснена невчасно - 25.09.2017 р., період прострочення з 01.05.2017 по 24.09.2017 складає 147 днів.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня, та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару з 01.05.2017 по 24.09.2017 року за 147 днів в сумі 611213,93 грн. Пеня в сумі 24947,51 заявлена до стягнення безпідставно.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 1385972.64 01.05.2017 - 24.09.2017 147 0.3 % 611213.93 Оскільки, затримка поставки товару перевищила 30 календарних днів правомірним є і нарахування штрафу в розмірі 10% від вартості поставки товару в сумі 138597,26 грн.

Щодо заперечень Відповідача про відсутності вини у порушенні договірного зобов'язання з дотримання строків поставки товару, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Обставини, викладені Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, а саме: затримка та тимчасове вилучення товару митним органом, непереборною обставиною, в розумінні ст. 218 ГК України, не являється, а тому не може бути підставою для незастосування до нього штрафних санкцій за прострочення поставки товару, відповідно до договору поставки від 12.07.2010 року. Ймовірність настання цих обставини можна визнати ризиками зовнішньоекономічної діяльності Відповідача з імпорту товарів (а.с. 45-63).

Оскільки, відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, то, обираючи вид господарської діяльності, підприємець усвідомлює (мас усвідомлювати) ризики такого виду діяльності.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафних санкцій в сумі 749811,19 грн., а саме: пеня в сумі 611213,93 грн. та штраф в сумі 138597,26 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність Торговий дім Запад задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Меблеві технології (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 6, ідентифікаційний код: 34458354 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Запад (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 79, ідентифікаційний код: 37049777 ) пеню в сумі 611213 (шістсот одинадцять тисяч двісті тринадцять ) гривень 93 копійки, штраф у сумі 138597 (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто сім ) гривень 26 копійок та судовий збір у сумі 11249 (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять ) гривень 50 копійок.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.11.2017

Суддя Т.А. Остапенко