Рішення

від 06.06.2007 по справі 11/2768

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2768

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2007 р.Справа № 11/2768

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Фармація-2000" м. Київ   

до Староконстянтинівська центральна районна аптека № 10 м. Староконстянтинів

про стягнення 15 266, 33 грн.

                   Суддя    

за участю представників сторін:

від позивача      Квашенко В.І.  –представник за довіреністю від 10.05.2007р.

від відповідача  не з'явився

Позивач –ЗАТ „Фармація-2000”, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 на свою користь заборгованості в розмірі 15 266, 33 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 05.01.2006 року договору поставки, з яких 13 235, 30 грн. сума основного боргу, 517, 50 грн. пені та 1 513, 53 грн. –штрафу.

Ухвалою господарського суду від  24.04.2007 року порушено провадження у справі №11/2768.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання 17.05.2007р. представника відповідача.

В судовому засіданні 06.06.2007р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає  задоволенню.

Повноважний представник відповідача  в судове   засідання  06.06.2007р. не  з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

05 січня 2006 року між сторонами по справі укладено договір поставки за №14 у відповідності до умов якого, позивач зобов'язався на протязі дії договору постачати і передавати у власність відповідачу товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами при подачі-розгляді заявок на поставку окремої партії, а відповідач в свою чергу приймати товар та оплачувати його вартість на встановлених договором умовах.

Згідно розділу 3 договору, ціна товару, асортимент та кількість вказуються постачальником в накладних на реалізацію товарів і вважаються узгодженими при наявності на накладних підписів уповноважених представників сторін на відпуск та отримання товару.

У відповідності до п. 4.1 договору, покупець сплачує повну вартість отриманого товару шляхом прямих  банківських переказів в строк, визначений у накладних на реалізацію товарів постачальника на кожну конкретну поставку товарів

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято медикаменти на загальну суму 15 534, 66 грн., підтвердженням чого є довіреності на отримання товару серії ЯМР № 129277 від 04.08.2006 року, серії ЯМР № 129290 від 01.09.2006 року та серії ЯМР № 129270 від 13.10.2006 року, а також накладні на реалізацію товарів на суму 4429, 06 коп., з терміном оплати до 28.08.2006 року.; № 563013 від 31.08.2006 р. на суму 1 775, 33 грн., з терміном оплати до 21.09.2006 року; № 563014 від 31.08.2006 р. на суму 51, 20 грн. з терміном оплати до 21.09.2006 року; № 563016 від 31.08.2006 р. на суму 247, 20 грн. з терміном оплати до 21.09.2006 року; № 563167 від 21.09.2006 р. на суму 426, 40 грн. з терміном оплати до 11.10.2006 року;  № 563168 від 21.09.2006 р. на суму 4473 грн. 41 коп. з терміном оплати до 11.10.2006 року;  № 563340 від 13.10.2006р. на суму 339, 70 грн. з терміном оплати до 03.11.2006р.; №563344 від 13.10.2006р. на суму 3792, 36 грн. з терміном оплати до 03.11.2006р.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, в результаті чого за ним рахується заборгованість в сумі 13 235, 50 грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою  за захистом своїх порушених прав.

Згідно п. 7.2 даного договору, покупець у разі порушення  строків оплати за поставлений товар сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості несплачених товарів за кожний день прострочки платежу але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки.

Згідно п. 7.3 договору, у разі прострочки платежу на 30 днів і  більше, крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% вартості несплаченого товару на 30-й день прострочки.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 517, 50 грн. пені та 1 513, 53 грн. –штрафу.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору поставки за №14  від 05.01.2006р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ЗАТ „Фармація-2000”, підлягають задоволенню, з віднесенням витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов закритого акціонерного товариства „Фармація-2000” м. Київ до Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 м. Старокостянтинів про стягнення 15 266 грн. 33 коп. задоволити.

Стягнути з Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 м. Старокостянтинів, вул.. Острозького, 66 (код 01980070) на користь закритого акціонерного товариства „Фармація-2000” м. Київ, вул. Фрунзе, 63-д (код 30636477) заборгованість в сумі  15 266, 33 грн. (з яких 13 235, 30 грн. сума основного боргу, 517, 50 грн. пені та 1 513, 53 грн. –штрафу), витрати по оплаті державного мита в розмірі  152, 66 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя