Вирок

від 28.11.2017 по справі 473/3064/17

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3064/17

Номер провадження1-кп/473/270/2017

ЄРДР № 12017150190001028.

ВИРОК

іменем України

"28" листопада 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, працює робітником з комплексного обслуговування будівель та споруд Вознесенської гімназії №1 /код ЄДРПОУ 20907860/, сімейний стан не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

29 травня 2017 року біля 22 годин 00 хвилин в АДРЕСА_2 між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_7 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_6 декілька ударів кулаками та головою в область лівого та правого плечей, в область грудної клітини з правого боку, в область обличчя зліва. Після чого обвинувачений ОСОБА_7 схопив сокиру та кинув її в бік потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого попав тупою стороною металевої частини сокири в праву руку, а дерев`яною рукояткою сокири в праву ногу потерпілого ОСОБА_6 , чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 ..

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину повністю у вчиненні даного злочину та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_7 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №286 від 30 червня 2017 року, у потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , були виявлені садна в виличній ділянці зліва, крововилив на лівому плечі в середній третині внутрішньої поверхні, набряк м`яких тканин в підключичній ділянці зправа, на передній поверхні грудної клітини зправа, в ділянці правого променево зап`ястного суглобу та в ділянці правої гомілки середній третини передньої поверхні. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого /тупих/ предмета /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень в час вказаний потерпілим ОСОБА_6 29 травня 2017 року біля 21 22 години. Згідно п.2.3.5 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. /а.к.п. 33 34/.

Дані докази за кримінальним провадженням суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин, щодо вчинення даного злочину обвинуваченим ОСОБА_7 , достовірність яких не заперечували учасники процесу.

Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів за кримінальним провадженням в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 ..

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_7 ..

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості. Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_7 , який задовільно характеризуються за місцем проживання та роботи, є не судимим. /а.к.п. 35 42/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, його наслідки та інші обставини справи, за наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та його відносин з потерпілим ОСОБА_6 , суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу, в межах, визначених санкцією ч.1 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про застосування відносно нього положень пункту в/ статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07 вересня 2017 року, після опублікування даного Закону в газеті «Голос України» №163 від 06 вересня 2017 року, суд дійшов висновку про можливість його звільнення від відбування основного покарання за вироком суду у виді штрафу на підставі положень Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до пункту в/ статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Обвинувачений ОСОБА_7 за вироком суду визнаний винним у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, який відповідно до статті 12 КК України не є тяжким, або особливо тяжким. Крім того обвинувачений ОСОБА_7 на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», тобто станом на 07 вересня 2017 року мав дитину, якій не виповнилося 18 років, а саме: доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він не позбавлений батьківських прав відносно цієї неповнолітньої дитини. /а.к.п. 46 47/.

Обвинувачений ОСОБА_7 не підпадає під дію статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», під дію статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», та під дію ч.4 ст.86 КК України, тобто він не є особою, відносно якої амністія не може бути застосована на підставі статті 9 та статті 4 вказаних відповідних Законів України, а також ч.4 ст.86 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання в виді штрафу в розмірі 50 /п`ятидесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

На підставі ч.2 ст. 86 КК України, п. в/ ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від призначеного основного покарання в виді штрафу в розмірі 50 /п`ятидесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1