Постанова

від 08.08.2006 по справі 28/27-06-471

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/27-06-471

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 р. Справа № 28/27-06-471

           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О. О.

за участю представників сторін

   від Банку: Рибак А.В. –за дорученням   

   від ТОВ: Білозор О.А. –за дорученням

   від ПП: Білозор О.А. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж”, м. Одеса та Приватного підприємства „Квіткова галерея”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області

від  5 червня 2006 року                    

у справі № 28/27-06-471                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Одеса

до  - Товариства з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж”, м. Одеса;

     - Приватного підприємства „Квіткова галерея”, м. Одеса

про зобов'язання укласти договір оренди нежилого приміщення та усунення перешкод в користуванні цим приміщенням

   Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 63 від 04.07.2006 року.

В С Т А Н О В И Л А:

   20.01.2006 р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку” (далі –Банк) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж” ( далі –ТОВ) та  приватного підприємства „Квіткова галерея” (далі –ПП) про зобов'язання ТОВ укласти з Банком договір оренди нежилого приміщення та усунення перешкод в користуванні цим приміщенням з боку ТОВ і ПП.

   Заявою від 11.04.2006 р. Банк уточнив свої позовні вимоги та просить суд зобов'язати ТОВ укласти з Банком договір оренди нежилого приміщення площею 2.7 кв. м. розташованого за адресою: м. Одеса по вул. Преображенська, 25 на 2006 рік на умовах примірника договору оренди, що міститься в матеріалах справи, а також зобов'язати ТОВ і ПП усунути перешкоди в користуванні Банку зазначеним нежилим приміщенням.  

   Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вимог ст. 777 ЦК України Банк має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди спірного приміщення, а тому дії ТОВ щодо передачі цього приміщення в оренду іншим особам суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим позовні вимоги Банку підлягають задоволенню.

   У відзивах на позов ТОВ і ПП вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскільки  Банк був своєчасно і належним чином повідомлений про розірвання договору оренди між ТОВ та ПП, та, як наслідок цього, про припинення дії договору суборенди, укладеного між ПП і Банком. Починаючи з 01.11.2005 р. Банку надавалась можливість звернутись до ТОВ, як власника приміщення, з питання укладання на майбутнє договору оренди спірного нежилого приміщення, але останній письмово не повідомив ТОВ щодо своїх намірів з вказаного питання, у зв'язку з чим ТОВ уклав попередню угоду оренди спірного приміщення з іншим орендарем. Однак, банк, без будь-яких правових підстав до сьогоднішнього часу займає спірне приміщення та відмовляється від його звільнення, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 05.06.2006 р. (суддя Гуляк Г.І.)  позов задоволено повністю та ТОВ зобов'язаний укласти з Банком договір оренди нежилого приміщення від 02.01.2006 р., окремого індивідуально визначеного майна –приміщення площею 2.7 кв. м. по вул. Преображенській, 25 в м. Одесі на 2006 рік.

   ТОВ і ПП зобов'язані усунути перешкоди Банку в проведенні у зазначеному приміщенні банківських операцій, зняти пломби з приміщення, надати допуск до приміщення представникам банку для здійснення банківських операцій.

   На користь Банку з ТОВ і ПП стягнуто, солідарно, понесені судові витрати по справі: 85 грн. на оплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що укладені договори суборенди не є належними та допустимими доказами виникнення суборендних відносин між Банком та ПП, оскільки в основному договорі оренди без номеру від 01.06.2003 р. чітко не зазначено чи входило спірне приміщення до переліку приміщень, які орендувались ПП у ТОВ, а додаток № 1 до договору відповідачами не наданий. Оскільки ТОВ ухиляється від укладення договору оренди, а Банк має переважне право перед іншими особами на укладання такого договору, то позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.   

   В апеляційній скарзі ТОВ і ПП просять рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Банку. В судовому засіданні представник ТОВ і ПП доводи апеляційної скарги підтримав.            

   У відзиві на апеляційну скаргу Банк просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник Банку доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з наступних підстав.

   Згідно свідоцтва про право власності № 016418 від 29.11.2001 р. виданого виконкомом Одеської міської ради ТОВ є власником цілої нежилої будівлі приміщення квіткового пасажу „Галерея” загальною площею 2084.9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 25.

   Як вбачається з матеріалів справи в період з 28.02.2001 р. по 01.07.2004 р. Банк користувався, як орендар, нежилим приміщенням  пасажу „Галерея” площею 5.4 кв. м. на підставі договору оренди від 28.02.2001 р. за № 7404-02-05 та додаткових угод до нього укладених безпосередньо з власником будівлі, тобто з ТОВ.  

   В період з 01.07.2004 р. по 28.02.2005 р. Банк користувався, як орендар, нежилим приміщенням  пасажу „Галерея” площею 2.7 кв. м. на підставі договору оренди від 01.07.2004 р. № 1 укладеного безпосередньо з власником будівлі, а саме з ТОВ.  

  Наведене свідчить про те, що за вищевказаними договорами оренди об'єктами оренди є окремі нежилі приміщення, у першому випадку площею 5.4 кв. м., а в другому –площею 2.7 кв. м.

   Крім того, між Банком і ПП також укладені договори суборенди № 19-12/04 від 01.03.2005 р. та № 19-07/05 від 01.07.2005 р., за умовами яких ПП передало, а Банк прийняв у суборенду, тобто платне, строкове користування нежиле приміщення площею 2.7 кв. м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 25.

   Як слідує з матеріалів справи 01.06.2003 р. між ТОВ і ПП укладено договір оренди без номеру за умовами якого ТОВ передало, а ПП прийняло у платне, строкове користування нежилі приміщення загальною площею 870.42 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 25. Термін дії договору встановлений сторонами до 01.06.2004 р., а розмір орендної плати визначений в сумі 40000 грн. на місяць. 01.03.2004 р. сторони договору уклали додаткову угоду якою погодили, що договір вважається пролонгованим на наступні 6 місяців на тих же умовах, якщо за місяць до завершення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати договір. Перелік приміщень переданих в оренду за вищевказаним договором визначений сторонами в додатку № 1.

   З наданого до апеляційної скарги додатку № 1, який залучений колегією суддів до матеріалів справи з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, вбачається, що приміщення площею 2.7 кв. м. за умовами договору оренди без номеру від 01.06.2003 р. ТОВ оренду ПП не передавало.

   Як пояснили представники сторін в ході розгляду справи апеляційним судом спірне приміщення площею 2.7 кв. м. знаходиться на першому поверсі пасажу „Галерея”, а такого приміщення за договором оренди без номеру від 01.06.2003 р. ТОВ оренду ПП не передавало, що слідує з вищеназваного додатку № 1 до договору.  

   Крім того, у випадку передачі ТОВ в оренду ПП спірного приміщення площею 2.7 кв. м. за умовами договору без номеру від 01.06.2003 р. ТОВ не мало право передавати в оренду Банку та укладати з останнім договір оренди № 1 від 01.07.2004 р., оскільки одночасна передача одного й того же майна в оренду кільком особам суперечить вимогам глави 25 ЦК України, що є недопустимим.           

   При викладених обставинах колегія суддів доходить висновку, що ПП не мало правових підстав для укладання з Банком договорів суборенди за № 19-12/04 від 01.03.2005 р. і за № 19-07/05 від 01.07.2005 р. спірного приміщення площею 2.7 кв. м., оскільки ПП не було орендарем цього приміщення за договором без номеру від 01.06.2003 р., а також отримувати від Банку орендну плату за це приміщення, але взаємовідносини ПП, Банку та ТОВ, щодо проведення розрахунків за вказаними договорами оренди знаходяться поза межами заявлених позовних вимог і не є предметом судового спору, а тому до уваги не приймаються.

   Відповідно до ст. 83 п. 1 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

   Оскільки, договори суборенди за № 19-12/04 від 01.03.2005 р. і за № 19-07/05 від 01.07.2005 р. укладені між ПП і Банком суперечать вимогам законодавства, а саме главі 25 ЦК України, так як ПП передало в оренду Банку спірне приміщення, яке не було отримано ПП в оренду від ТОВ за договором оренди без номеру від 01.06.2003 р., то вищевказані договори суборенди є недійсними з моменту їх вчинення на підставі ст. ст. 203, 215, 236 ЦК України та ст. 83 п. 1 ГПК України.

   У зв'язку з тим, що повернути користування майном неможливо, то застосувати двосторонню реституція, за визнаними судом недійсними договорами суборенди, як це передбачено вимогами ст. 216 ч.1 ЦК України, у даному випадку –не можна, а тому вона (реституція) колегією суддів не застосовується.  

   Факт користування Банком орендованим приміщенням площею 2.7 кв. м. з 01.07.2004 р. (з моменту укладення між Банком і ТОВ відповідного договору оренди) і до моменту виникнення спору не спростовується сторонами у справі та повністю підтверджується матеріалами справи.

   Таким чином, єдиною правовою підставою для користування Банком, на умовах оренди, зазначеним спірним приміщенням з 01.07.2004 р. є договір оренди від 01.07.2004 р. № 1, що укладений Банком безпосередньо з власником будівлі, а саме з ТОВ. Строк дії зазначеного договору встановлений з 01.07.2004 р. по 28.02.2005 р., тобто договір укладався на 4 місяця та 27 днів.     

   Відповідно до вимог ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

   В матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ звертався до Банку з запереченнями щодо продовження строку дії саме договору оренди від 01.07.2004 р. № 1 з моменту його укладення і до сьогоднішнього часу, а надані: сумісний  лист ТОВ і ПП № 19-01/11-05 від 01.11.2005 р.; листи ПП від 14.12.2005 р.; від 21.12.2005 р. та від 03.01.2006 р. адресовані Банку стосуються зовсім інших договорів, укладених між ПП і ТОВ та визнаних в судовому порядку недійсними.

   Таким чином, укладений між Банком і ТОВ договір оренди від 01.07.2004 р. № 1, на підставі ст. 764 ЦК України, є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто строк вказаного договору продовжувався кожний раз на 4 місяця та 27 днів, а саме: з 01.03.2005 р. по 28.07.2005 р.; з 29.07.2005 р. по 25.12.2005 р.; з 26.12.2005 р. по 23.03.2006 р.; з 24.03.2006 р. по 21.08.2006 р., тобто до теперішнього часу цей договір є чинним і діючим, а тому позовні вимоги Банку щодо зобов'язання ТОВ укласти новий договір оренди на весь 2006 рік, того ж самого нежилого приміщення суперечать вимогам ст. ст. 525, 526, 530 та главі 25 ЦК України, у зв'язку з чим позовні вимоги Банку, в цій частині, задоволені бути не можуть.

   Разом з тим, ТОВ повинний, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, виконувати свої зобов'язання за укладеним з Банком договором оренди від 01.07.2004 р. № 1 в повному обсязі та не чинити останньому будь-яких перешкод в користуванні орендованим приміщенням, а тому позовні вимоги Банку, в цій частині, підлягають задоволенню, так як з матеріалів справи вбачається, що починаючи з січня 2006 року ТОВ чинить перешкоди Банку в користуванні орендованим приміщенням, а саме опломбовує це приміщення та не допускає до цього приміщення працівників Банку.

   Оскільки позовні вимоги Банку підлягають задоволенню на 50%, то ТОВ повинний відшкодувати Банку понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, внаслідок чого з ТОВ на користь Банку підлягає стягненню 42 грн. 50 коп. понесених витрат на сплату держмита та 59 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Підстави для задоволення позовних вимог Банку до ПП –відсутні, так як в матеріалах справи відсутні докази того, що останній здійснює будь-які дії, що перешкоджають Банку в користуванні орендованим приміщенням. Не надано таких доказів Банком і суду апеляційної інстанції.

   Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити частково.

                       Керуючись ст. ст. 83 п.1, 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                        П О С Т А Н О В И Л А:     

   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж”, м. Одеса та Приватного підприємства „Квіткова галерея”, м. Одеса – задовольнити частково.

   Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2006 року у справі № 28/27-06-471 –скасувати.

   Позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Одеса –задовольнити частково.

   Визнати недійсними, з моменту їх укладення, договори суборенди за № 19-12/04 від 01.03.2005 р. та за № 19-07/05 від 01.07.2005 р. нежилого приміщення площею 2.7 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 25, що укладені між Приватним підприємством „Квіткова галерея”, м. Одеса та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Одеса.

   Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж”, м. Одеса усунути будь-які перешкоди Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Одеса в користуванні орендованим нежилим приміщенням площею 2.7 кв. м., що розташоване на першому поверсі пасажу „Галерея” за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 25 відповідно до договору оренди № 1 від 01.07.2004 р., термін дії якого завершується 21.08.2006 року.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Квітковий пасаж”, м. Одеса на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Одеса: 42 грн. 50 коп. –понесених витрат на сплату держмита та 59 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині позову –відмовити.

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.  

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

          Головуючий суддя                                                          В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                      М. А. Мирошниченко