Ухвала

від 24.11.2017 по справі 278/2828/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/2828/17

У Х В А Л А

24 листопада 2017 року, суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк» про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16 серпня 2011 року.

В належним чином оформленій позовній заяві позивач також звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 4,3396 га., кадастровий номер 1822081500:05:000:0221, що розташована на території Високопічської сільської ради, Житомирського району Житомирської області та земельну ділянку, площею 0,7686 га., кадастровий номер 1822081500:05:000:0222, що розташована на території Високопічської сільської ради, Житомирського району Житомирської області, вказуючи, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане майно може утруднити виконання рішення суду чи зробити неможливим його виконання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, що беруть участь у справі. Розглядаючи заяву суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та інше.

Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи обставин справи, приходжу до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що відповідач має намір відчужити чи знищити майно. Окрім того позивачем не зазначено вартості нерухомого майна, для визначення співмірності із заявленими позивачем вимогами, як передбачено ч.3 ст.152 ЦПК України.

За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Зубчук