Рішення
від 17.11.2017 по справі 703/727/17
СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/727/17

2/703/758/17 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Харченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 8 лютого 2007 року помер його батько - ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку розміром 3,14 га, яка розташована в адміністративних межах Тернівської сільської ради, яку він успадкував після смерті батька так як постійно з ним проживав. Однак нотаріус не в змозі видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Тому звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на земельну ділянку, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву, згідно якої просять справу розглядати без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Представник Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з'явився. Сільський голова надіслав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 57 ЦПК України визначено, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємнийзв'язок доказів вїх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: у тому числі визнання права.

8 лютого 2007 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане повторно 8 грудня 2016 року Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.3).

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого повторно 8 грудня 2016 року Смілянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 4).

Як вбачається з державного акту на право приватної власності на земельну ділянку виданого Смілянським районним відділом земельних ресурсів 10 вересня 2004 року ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 3,14 га, яка розташована в адміністративних межах Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області для ведення товарного сільського господарського виробництва (а.с. 7).

З листа Смілянської державної нотаріальної контори №1726/01-16 від 6 жовтня 2017 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 до Смілянської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилася.

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

З листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 вбачається, відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Окрім того, відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнав позов та не заперечує проти його задоволення, за таких обставин суд вважає, його таким, що ґрунтується на вимогах закону, відтак підлягає до задоволення, а невизнане право позивача захисту в судовому порядку, шляхом визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку.

Отже з врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16,181, 182, 392,1216,1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 8, 57, 58, 60, 64,197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської сільської ради Смілянського району про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,14 га, яка розташована в адмінмежах Тернівської сільської ради, кадастровий номер 7123789200:02:002:0236 згідно державного акту серії ЯБ №161847 виданого Смілянським районним відділом земельних ресурсів 10 вересня 2004 року, належну ОСОБА_2, який помер 8 лютого 2007 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий О.П.Опалинська

СудСмілянський міськрайонний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення17.11.2017
Оприлюднено28.11.2017
Номер документу70536253
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —703/727/17

Рішення від 17.11.2017

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Опалинська О. П.

Ухвала від 02.06.2017

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Опалинська О. П.

Ухвала від 17.03.2017

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Калашник В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні