Рішення

від 27.11.2017 по справі 220/1799/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1799/17

Номер провадження № 2/220/666/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Г.М. Яненко,

при секрктарі - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в порядку спадкування за законом.

Вимоги заявника мотивовано відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій через неможливість визначити коло спадкоємців померлої за відсутності довідки про постійне місце реєстрації померлої, тому, як на теперішній час на території м. Донецька (тимчасово непідконтрольній українській владі території) проводиться АТО.

Уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явились.

Від позивача надійшла заява, в якій він свої вимоги підтримав повністю та просив суд здійснювати розгляд без його участі.

Від Іскрівської сільської ради надійшов лист в якому орган місцевого самоврядування позовні вимоги визнав повністю та клопотав про можливість розгляду справи без участі його представника.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак, згідно ст. 31, 174 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами.

Так, розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Відповідно до копії Державного акта про право власності земельну ділянку серії ДН № 087909, ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 5,570 га рилі, кадастровий номер 1421281800:02:001:0130, розташована на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

03.11.2016 року ОСОБА_3 померла, про що видано свідоцтво про смерть серія І-НО № 970494 від 13 березня 2017 року.

Факт смерті було встановлено судовим рішенням від 09 березня 2017 року, яке не оспорене і не скасоване, від-так набрало законної сили.

За змістом рішення ОСОБА_3 була зареєстрована та померла у м. Донецьк, тобто на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Вказані обставини, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються знову, оскільки стосуються тієї самої особи щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно копій: паспорта позивача, свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_2 та померла ОСОБА_3 є сином та матір'ю.

Постановою державного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 від 24.10.2017 р. у видачі свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку позивачеві було відмовлено на підставі відсутності довідки про постійне місце реєстрації померлого про що свідчить відповідна постанова, але на теперішній час на території м. Донецька (тимчасово непідконтрольній українській владі території), проводиться АТО тому потрібну довідку за об'єктивними причинами позивач надати не може.

Таким чином оформити позивачем право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку стало підставою для звернення його до суду з вимогою про відновленні порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Нормами ст. ст. 1216-1220 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивач по справі, як єдиний спадкоємець, зважаючи на те, що на спадок - вищевказане майно, у встановлений законом строк ніхто не звернувся, є спадкоємцем 1 черги, що відповідає нормам ст. 1262 ЦК України, згідно якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти, дружина/чоловік, батьки.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлюється, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин відсутності довідки про зареєстроване місце проживання спадкодавця на непідконтрольній українській владі території, не може обмежувати права власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу № 1.

У той же час, у відповідності до дійсного змісту статті 386 ЦК України захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками, які правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту договору, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, у відповідності з діючим законодавством, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлені законодавством України строки, однак отримати свідоцтво про право на спадщину позбавлений можливості, через відсутність довідки про постійне місце реєстрації померлої на території м. Донецька (тимчасово непідконтрольній українській владі території) де проводиться АТО.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

- площею 5,570 га рилі, кадастровий номер 1421281800:02:001:0130, розташовану на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 03.11.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г.М. Яненко