Постанова

від 28.11.2017 по справі 812/1645/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1645/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельовою Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 у розмірі 12 013,49 грн, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 у розмірі 12 013,49 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно пунктів 1, 2 статті 1, абзацу 4 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, та пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 16.01.2004 року № 64/8663, підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, з коштів, призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Заборгованість підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за списком №2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 перед управлінням становить 12 13, 49 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та карткою особового рахунку. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Промхіммонтаж» заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 у розмірі 12 013, 49 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (арк. спр. 24), в позовній заяві серед іншого просив розглянути справу без участі уповноваженого представника (арк. спр. 2 зв.).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання повістки про виклик до суду, однак на адресу суду повернувся конверт із позначкою пошти «за закінченням строку зберігання» (арк. спр. 25). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статтей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін'юсті України 16 січня 2004 року за №64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до пункту 6.1 вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» зареєстроване як юридична особа 23.11.1994 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, № запису 1 81 20 0000 000777, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.11.2017 за № НОМЕР_1 (арк. спр. 29-31).

Позивач у період з 01.01.2014 по 30.09.2017 здійснював доставку та виплату пільгових пенсій за списком № 2 працівникам закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» ОСОБА_1 (у січні 2016 року - 119,92 грн), ОСОБА_2 (у лютому 2016 року - 828,70 грн, у березні 2016 року - 662,66, з квітня 2016 року по квітень 2017 року по 577,90 грн), всього на суму 12 013,49 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунками від 14.01.2016 № 669/03-31 (арк. спр. 15,), від 05.02.2016 № 1520/03-31 (арк. спр. 16), від 15.03.2016 № 2246/03-31 (арк. спр. 17.), від 12.04.2016 № 2892/03-31 (арк. спр. 18), від 13.01.2017 № 364/03-31 (арк. спр. 19).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» , не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в м. Лисичанську Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 в сумі 12 013,49 грн.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 (арк. спр. 9).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 у розмірі 12 013,49 грн задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Лисичанське будівельне управління» (93117, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Артемівська, будинок 41, ідентифікаційний код юридичної особи 03385874) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, (ОСОБА_3, буд. 347) рахунок № 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» , МФО 304665, ідентифікаційний код 21792407) заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 в розмірі 12 013,49 грн (дванадцять тисяч тринадцять гривень 49 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_4