Постанова

від 20.11.2017 по справі 813/1842/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року справа № 813/1842/17

11 год 57 хв зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Михалюк М.Ю.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, управління Держгеокадастру в Дрогобицькому районі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів, начальника ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, начальника ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_4, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2017, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області №8/0/50-17-к від 18.04.2017 «Про звільнення працівників управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області» , яким звільнено позивача із займаної посади 18.04.2017;

- поновити позивача на посаді провідного спеціаліста відділу державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області з 18.04.2017;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 12.09.2017 до участі у справі залучено другого відповідача - управління Держгеокадастру в Дрогобицькому районі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час звільнення позивача із займаної посади, у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників, відповідач не врахував вимог ч.1 ст.42 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка визначає переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Позивач зазначає, що при звільненні позивача із займаної посади відповідач не взяв до уваги її високу кваліфікацію та продуктивність праці, наявність тривалого безперервного стажу роботи. Позивач зазначає, що з врахуванням наведеного, вона мала переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією. На думку позивача, відповідач протиправно не запропонував їй іншої роботи. З огляду на наведене, позивач вважає оскаржений наказ прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку з протиправним звільненням позивач просить суд також стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, що утворився.

Відповідач ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Львівській області подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області ліквідовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №581 Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , постанови від 20.10.2011 №1074 Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області. Позивача 16.11.2016 попереджено про наступне вивільнення із займаної посади. У зв'язку з відсутністю вакантних посад, такі позивачу не пропонувались. Наказом відповідача №8/0/50-17-к від 18.04.2017 «Про звільнення працівників управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області» позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області, у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності за п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідач управління Держгеокадастру в Дрогобицькому районі заперечення на позовну заяву чи заяву про визнання позову до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, пояснень по суті спору до суду не надала.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач управління Держгеокадастру в Дрогобицькому районі та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів, начальник ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_4 явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з такого.

Позивача - ОСОБА_1 26.10.2015 переведено на посаду провідного спеціаліста державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області.

Відповідно до наказу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області від 18.04.2017 №8/0/50-17-к позивача звільнено з займаної посади провідного спеціаліста державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області, у зв'язку з реорганізацією і скороченням штатної чисельності згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.

Спір між сторонами виник щодо правомірності звільнення позивача з посади провідного спеціаліста державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду трудових спорів» (з подальшими змінами) при розгляді трудових спорів, пов'язаних із звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Частиною 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, продовжується у наведеній нормі, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2015 у справі N6-491цс15, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівнику не надана на тому або на іншому підприємстві (установі, організації) інша робота, або запропонована робота, від якої він відмовився з поважних причин.

Аналіз норми п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що підставою для розірвання трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу є зміни в організації виробництва і праці, які, у свою чергу, можуть мати місце у випадках ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Тому, під змінами в організації виробництва і праці, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору слід розуміти, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників, що призводить до скорочення займаної працівником посади та зумовлює його звільнення у випадку неможливості переведення працівника на іншу посаду.

Суд встановив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №581 Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру , постанови від 20.10.2011 №1074 Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Львівській області , управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області передбачено ліквідувати як юридичну особу публічного права.

Як вбачається з аналізу Положення про управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 №8, та Положення про міськрайонне управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.01.2017 №2, повноваження управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області як окремої юридичної особи перешли до структурного підрозділу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, а саме до міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі.

Відповідно до структури ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.11.2016 (Т.1 а.с.27-29) в його структурі діє міськрайонне управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі, яке складається з двох відділів. Штатна чисельність працівників відділу у Дрогобицькому районі становить 18 осіб.

Згідно зі змінами до штатного розпису ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області на 2017 рік (Т.1 а.с. 30) в його структуру включено міськрайонне управління у Дрогобицькому районі, зокрема, відділ у Дрогобицькому районі.

Відповідно до штатного розпису ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області на 2017 рік (Т.1 а.с.31-37) одним з його структурних підрозділів є міськрайонне управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі. У відділі у Дрогобицькому районі передбачено 2 посади провідних спеціалістів, тобто посади, яку до звільнення займала позивач.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Суд становив, що 16.11.2016 позивача попереджено про наступне звільнення з займаної посади (з 18.04.2017) згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується її підписом, та не заперечується сторонами.

Частиною 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, продовжується у наведеній нормі, працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Суд бере до уваги, що у штатному розписі управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі (до проведення реорганізації) та в шатному розписі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області (після проведення реорганізації) в структурі передбачено 2 посади провідного спеціаліста державного земельного кадастру. Тобто, посада, яку позивач займала до звільнення, збереглася.

З інформації, наданої відповідачем (Т.1 а.с.39) , вбачається, що в структуру ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області на посаду провідного спеціаліста відділу у Дрогобицькому районі міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі призначено таких працівників:

1) ОСОБА_6, яка в управлінні Держгеокадастру у Дрогобицькому районі займала посаду провідного спеціаліста (неповна вища освіта, стаж роботи в сфері земельних ресурсів 18 років) (Т.1 а.с.221-224, Т.3 а.с.1-8);

2) ОСОБА_7, яка в управлінні Держгеокадастру у Дрогобицькому районі займала посаду завідувача сектору документального і господарського забезпечення (вища освіта, стаж роботи в сфері земельних ресурсів 2 роки і 11 місяців) (Т.1 а.с.203-206, Т.2 а.с.242-247).

Відповідно до даних особової картки №6 ОСОБА_1 (Т.1 а.с.225-231) позивач має базову вищу освіту та стаж роботи в сфері земельних ресурсів - 21 рік.

Згідно з п.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

У листі Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 роз'яснено, що для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Суд бере до уваги, що відповідно до п.1 ст.42 КЗпП України переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці мають працівники з більшою продуктивністю праці та з більш високою кваліфікацією. Свідченням високої кваліфікації працівника є наявність відповідної освіти, здобуття післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, заохочень, тривалого стажу роботи тощо.

Суд встановив, що позивач, на відміну від працівників, які займають посаду провідного спеціаліста відділу у Дрогобицькому районі міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області (а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7Я.) має значно триваліший стаж роботи в сфері земельних ресурсів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у позивача більш висока кваліфікація праці, ніж в осіб, які займають посаду провідного спеціаліста відділу у Дрогобицькому районі міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області.

Суд також враховує, що з довідки відповідача (Т.1 а.с.38) вбачається, що на час звільнення позивача з посади (18.04.2017) в міськрайонному управлінні у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області була вакантна посада заступника начальника управління - начальника відділу у Дрогобицькому райрні міськрайонного управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобичі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, яка позивачу не пропонувалась.

Суд звертає увагу також і на те, що із змісту п.1 ч.1 та ч.2 ст.40 та ст.49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Проте, відповідач не надав доказів того, що позивачу пропонувались інші вакантні посади в межах ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області, з урахуванням його кваліфікації та освіти; що такі посади на цей час були відсутні і, що відповідач не мав можливості перевести позивача за його згодою на іншу роботу в межах всього органу.

Враховуючи те, що наявна вакантна посада в межах відділу ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області позивачу не пропонувалась, питання щодо наявності в позивача переважного права залишення на роботі не розглядалось, суд дійшов висновку, що позивача звільнено з роботи з порушенням вимог ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП України.

При цьому, суд наголошує на тому, що пропонування відповідачем деяких із вакантних посад іншим особам не звільняє його від виконання обов'язку щодо працевлаштування позивача, оскільки за приписами п. 1 ч.ч.1,2 ст. 40 і ст. 49-2 КЗпП України, такий обов'язок виникає у роботодавця з моменту попередження про майбутнє вивільнення і триває до моменту звільнення працівника, тому власник або уповноважений ним орган зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Законодавство не звільняє роботодавця від обов'язку пропонування вакантної посади працівнику, що звільняється у випадку пропонування такої посади іншому працівнику, оскільки до часу призначення на вакантну посаду інша особа може відмовитись від неї, тобто відповідач мав змогу і зобов'язаний був запропонувати їх позивачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримав порядку вивільнення працівників, встановленого ст.49-2 КЗпП України, а тому звільнення позивача з посади у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наказ управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області №8/0/50-17-к від 18.04.2017 «Про звільнення працівників управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області» , яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на посаді провідного спеціаліста відділу державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівській області. При цьому, позивач підлягає поновленню з 19.04.2017, так як день звільнення 18.04.2017 вважається останнім робочим днем. Тому, позовні вимоги в частині дати поновлення позивача на займаній посаді необхідно задовольнити частково.

Щодо розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті позивачу, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати . Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд звертає увагу, що день звільнення позивача 18.04.2017 є останнім робочим днем. Тому, час вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу відповідача, необхідно обраховувати з 19.04.2017 по 20.11.2017, що становить 147 робочих днів.

Як вбачається з довідки управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області про середню заробітну плату (Т.2 а.с.240) середньоденна заробітна плата позивача становить 208,68грн. з врахуванням обов'язкових платежів та податків.

З огляду на наведене, на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 30678,9грн. (208,68грн. х 147 днів) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Згідно з довідкою управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області про середню заробітну плату (Т.2 а.с.240) середньомісячна заробітна плата позивача становить 4382,28грн.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 4382,28грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства

Таким чином, із врахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до норм ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області №8/0/50-17-к від 18.04.2017 «Про звільнення працівників управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області» , яким звільнено ОСОБА_1 із займаної посади 18.04.2017.

Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу державного земельного кадастру управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі Львівської області з 19.04.2017. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.04.2017 по 20.11.2017 в сумі 30678 (тридцять тисяч шістсот сімдесят вісім)грн. 90коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за один місяць в сумі 4382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) 28коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик