Постанова

від 20.11.2017 по справі 813/2583/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року справа № 813/2583/17

14год 46хв м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Михалюк М.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-монтаж» (далі - ТзОВ Енергоресурс-монтаж ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0010971414 від 03.07.2017 та №0010981414 від 03.07.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки відповідача від 09.06.2017 №727/13-01-14/1415660 не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність його правовідносин з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ЗАПОРІЖЖЯ-БУД (далі - ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД ) підтверджується договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації за господарськими операціями з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Також вказує, що в акті перевірки податковий орган не навів будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані неможливістю підтвердити факт проведення позивачем операцій з контрагентом, а саме з ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД . Відповідач зазначає, що за результатами аналізу податкової інформації щодо ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД встановлено недостатню кількість штатних працівників, які працюють у ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , для виконання робіт за договором субпідряду, укладеним з позивачем. З огляду на наведене, відповідач вважає, що ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД не могло здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутності необхідних транспортних засобів, недостатньої чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення робіт за договором субпідряду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Енергоресурс-монтаж зареєстроване як юридична особа 01.09.1991, код ЄДРПОУ 1415660, місцезнаходження: м.Львів, вул.Зелена, 143-Б. Позивач перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.16.1.5, п.п.16.1.7.п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ Енергоресурс-монтаж код ЄДРПОУ 1415660 з питань проведення взаємовідносин з ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД код ЄДРПОУ 40278626 за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 09.06.2017 №727/13-01-14-14/1415660.

Перевіркою встановлено такі порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток по взаєморозрахунках з ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД за грудень 2016 року на суму 137709грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2016 року на суму 153010грн.

На підставі вказаних актів перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2017:

- №0010971414, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств на суму 206563,5грн., в тому числі 137709грн. за основним зобов'язанням та 68854,5грн. за штрафними санкціями;

- №0010981414, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 229515грн., в тому числі 153010грн. за основним зобов'язанням та 76505грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД код ЄДРПОУ 40278626 суд встановив таке.

Між позивачем та управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації укладено договір підряду на будівництво від 26.08.2011 №26/11, відповідно до умов якого замовник (правлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації) доручає, а підрядник (позивач) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з нового будівництва.

Враховуючи віддаленість об'єкта будівництва від фактичного місцезнаходження позивача та місця перебування основної частини його спеціальних технічних засобів, позивач прийняв рішення про залучення до виконання частини робіт субпідрядника.

18.05.2016 між позивачем (генпідрядник) та ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД (субпідрядник) укладено договір субпідряду на будівництво №18-05/16, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з нового будівництва.

Крім того, між позивачем та ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД укладено договір №18/16 від 18.05.2016 про надання генпідрядних послуг ТзОВ Енергоресурс-монтаж , ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД відповідно до договору субпідряду №18-05/16 від 18.05.2016 по об'єкту Будівництво полігону для поховання твердих побутових відходів в м.Кам?янка-Дніпровська Запорізької області .

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД позивач надав суду копії таких документів: договорів від 26.08.2011 №26/11, від 18.05.2016 №18-05/16, №18/16 від 18.05.2016, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року, актів №12- №17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2017.

Факт виконання будівельних робіт за договором від 26.08.2011 №26/11 підтверджується фотографіями об'єкта будівництва Будівництво полігону для поховання твердих побутових відходів в м.Кам?янка-Дніпровська Запорізької області (Т.1 а.с.103-116).

Суд враховує, що ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД отримало ліцензію від 21.03.2016 №11-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності. Строк дії ліцензії до 21.03.2019.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні №13 від 29.12.2016, №12 від 29.12.2016, №11 від 29.12.2016, №10 від 29.12.2016, №9 від 29.12.2016, №8 від 29.12.2016, складені ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству. Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.

Податкові накладні №13 від 29.12.2016, №12 від 29.12.2016, №11 від 29.12.2016, №10 від 29.12.2016, №9 від 29.12.2016, №8 від 29.12.2016, які отримані від ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що сторонами не заперечується.

Суд критично оцінює посилання відповідача на податкову інформацію щодо ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , яка міститься в АІС Податковий блок , зокрема, на підставі якої відповідач зробив висновок про нереальність господарських операцій.

Суд бере до уваги, що при складенні податкової інформації податковий орган не мав жодних первинних документів щодо здійснення фінансово - господарських відносин між позивачем та його контрагентом. При цьому, використання податковим органом при складанні податкової інформації звірки даних із внутрішніх баз даних ДФС України не може слугувати достатнім доказом відсутності реальних операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідач стверджує, що згідно з поданими ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД звітами про суми нарахованої заробітної плати застрахованим особам та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, у вказаний період в ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД працювало лише 11 осіб.

На думку відповідача, для виконання всього обсягу робіт за договором субпідряду на будівництво №18-05/16 від 18.05.2016, укладеним між позивачем та ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , у строки, визначені договором, необхідно, щоб вказану роботу виконували 15 працівників (при 8-годинному робочому дні). А тому, працівники ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД у чисельності 11 осіб не могли виконати весь обсяг робіт за договором №18-05/16 від 18.05.2016.

Суд критично оцінює вказані доводи відповідача з огляду на те, що його розрахунок необхідної кількості працівників для виконання певного обсягу робіт є приблизним та побудованим на припущеннях. Суд враховує те, що відповідач не досліджував штатний розпис ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД , = інші первинні документи вказаного контрагента позивача, які містять інформацію про безпосередніх виконавців робіт за договором №18-05/16 від 18.05.2016, а також можливість додаткового найму ним працівників.

Крім вказаного, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обізнаності позивача про неправомірну, на його думку, діяльність його контрагента, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами операції. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до вказаної особи.

В період здійснення господарських операцій ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД з боку відповідача не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД .

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідні договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) передані, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вже встановив суд на момент вчинення правочинів підприємство - контрагент позивача був належним чином зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що на момент укладення договору з контрагентом, позивач проявив належну обачність.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Як вже зазначав суд податкові накладні, видані ТзОВ БК ЗАПОРІЖЖЯ-БУД містять всі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту.

При розгляді справи суд враховує постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі N 21-500во08, від 01.06.2010 у справі N 21-573во10 згідно з яким, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також: сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між: вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010971414 від 03.07.2017 та №0010981414 від 03.07.2017 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням наведеного, на користь позивача слід стягнути з ГУ ДФС у Львівській області судовий збір у розмірі 6541,17грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжних доручень №1589 від 13.07.2017 на суму 3098,45грн. та №1590 від 13.07.2017 на суму 3442,72грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0010971414 від 03.07.2017 та №0010981414 від 03.07.2017.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області код ЄДРПОУ 39462700 за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс-монтаж код ЄДРПОУ 1415660 судовий збір в сумі 6541 (шість тисяч сорок одна)грн. 17коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик