Постанова

від 28.11.2017 по справі 819/1942/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1942/17

28 листопада 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш -Сервіс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області (далі – ГУДФС в Тернопільській області, позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Сервіс» (далі – ТОВ «Агромаш-Сервіс», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 228035,26 грн. з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами виникла заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 228035,26 грн. внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 28.11.2017.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника в порядку письмового провадження. В клопотанні вказав, що розмір заявленого податкового боргу не оскаржений позивачем.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки в судове засідання не прибули особи, які беруть участь у справі, тому судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

ТОВ «Агромаш-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31299698) перебуває на обліку в ГУДФС в Тернопільській області.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість, яка не охоплена адміністративним позовами перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 228 035, 26 грн. в т. ч. по платежах: податок на прибуток приватних підприємств - 98509,74 грн. (основний платіж) податок на додану вартість - 129 525, 52 грн. (основний платіж).

Так, податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі: податкових декларацій з податку на додану вартість поданих 20.03.2017, 20.02.2017, 20.01.2017, 20.12.2016; з податку на прибуток підприємств виникла на підставі: податкової декларації з податку на прибуток підприємств, поданої 15.03.2017 (аркуші справи 19-25).

Наявність у позивача вказаної заборгованості підтверджується також довідкою ГУ ДФС у Тернопільській області від 27.10.2017, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з корінця податкової вимоги форми "Ю" №21574-17 від 05.12.2016 ГУ ДФС В Тернопільській області направлено на адресу ТОВ «Агромаш-Сервіс» податкову вимогу на загальну суму 193050,41 грн., яку отримано відповідачем 05.12.2016.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 228 035, 26 грн. в т. ч. по платежах: податок на прибуток приватних підприємств - 98509,74 грн.; податок на додану вартість - 129 525, 52 грн. суду не надано.

Оскільки, відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Відповідно до договору №215/10/19-00-17-14 про розстрочення податкового боргу від 27.04.2017 (аркуш справи 18) та рішення №3 від 27.04.2017 (аркуш справи 17) відповідачу була надана розстрочка сплати податкового боргу по податку на прибуток і по податку на додану вартість із визначеним строком сплати - 20 числа щомісяця, починаючи з 20.05.2017 до 20.12.2017 рівними частинами по 51 526,24 грн. по податку на додану вартість та 41 471,52 грн. по податку на прибуток.

Через несвоєчасну сплату відповідачем розстрочених сум податкового боргу виникла заборгованість у розмірі 228 035, 26 грн. в т. ч. по платежах: податок на прибуток приватних підприємств - 98509,74 грн.; податок на додану вартість - 129 525, 52 грн. .

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 509,74 грн. та податку на додану вартість у розмірі 129 525, 52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 128 , 158-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Сервіс" (код ЄДРПОУ 31299698) на користь Головного управління ДФС в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг в загальній сумі 228035 (двісті двадцять вісім тисяч тридцять п"ять) грн. 26 коп., в тому числі:

- по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 98509 (дев'яносто вісім тисяч п"ятсот дев"ять) грн. 74 коп., які перерахувати на р/р 33114318700513, МФО 838012, код одержувача 38038156, код бюджетної класифікації 11021000;

- по податку на додану вартість в сумі 129525 (сто двадцять дев"ять тисяч п"ятсот двадцять п"ять) грн. 52 коп., які перерахувати на р/р 331115029700513, МФО 838012, код одержувача 38038156, код бюджетної класифікації 11021000.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                      Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя                                                                                          Баб'юк П.М.