Постанова

від 21.11.2017 по справі 826/10285/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 21 листопада 2017 року                      № 826/10285/17 Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Данвер Альянс» про накладення арешту на кошти ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Данвер Альянс» (далі - ТОВ «Данвер Альянс», відповідач), в якій позивач просив накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках такого платника податків. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 7 820,92 грн., пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у розмірі 2 582 947,56 грн. в загальному розмірі 2 590 768,48 грн. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки та письмові заперечення суду не надав. На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні. Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. ТОВ «Данвер Альянс» (код ЄДРПОУ 39172252) перебуває на обліку як платник податків у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з 09.04.2014р. по сьогодні. Так, станом на момент розгляду спору за ТОВ «Данвер Альянс» обліковується податкова заборгованість у розмірі 2 590 768,48 грн., а саме зі сплати податку на додану заборгованість становить 7 820,92 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у розмірі 2 582 947,56 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією розрахунку заборгованості. Згідно з наданого відповідачем фінансового звіту необоротні активи на початок звітного періоду 2017 становили 476,6 тис.грн., тобто є меншими за суму податкової заборгованості. З врахуванням викладеного, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків ТОВ «Данвер Альянс», який має податковий борг у розмірі 2 590 768,48  грн. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті. Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках. Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Ці норми та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна. Закладений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм розкривається і через затверджену постановою Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Так, відповідно до пунктів 10.1, 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку(ах). Враховуючи зазначене та оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ «Данвер Альянс» податкової заборгованості, а відповідачем не було надано аргументованих заперечень на позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області, суд приходить до висновку про правомірність останніх. Відповідно до положень ч.1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень   статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Данвер Альянс» ( 02139, м.Київ, вул.Братиславська, буд.52, код ЄДРПОУ 39172252), що знаходяться в банках, в межах суми податкового боргу у розмірі 2 590 768,48  грн. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                І.В. Смолій