Постанова

від 27.11.2017 по справі 826/9677/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року № 826/9677/16

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління

ДФС у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю Модена Компані

треті особи Головне управління юстиції у місті Києві, Дніпровська районна в місті Києві

державна адміністрація

про скасування державної реєстрації

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Модена Компані (надалі - ТОВ Модена Компані , Товариство, відповідач), треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ Модена Компані через порушення закону, допущені при його реєстрації, які не можна усунути; скасування державної реєстрації установчих документів ТОВ Модена Компані з моменту реєстрації; визнання недійсними установчих документів ТОВ Модена Компані з моменту реєстрації; анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, правової позиції щодо адміністративного позову суду не надав.

Треті особи через канцелярію суду надали свої письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ТОВ Модена Компані зареєстровано у статусі юридичної особи 07.07.2015 р. про що в ЄДР вчинено запис № 1 067 102 0000 022347, код ЄДРПОУ 39879858, за адресою: 02192, м.Київ, вул.Миропільська, буд.19, засновник Товариства та директор (з 13.02.2016р.) - ОСОБА_1.

Дата взяття на податковий облік в ДПІ - 07.07.2015р. за № 265315094859.

Згідно п.1.5. статуту ТОВ Модена Компані єдиним учасником є громадянка ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві було встановлено, що вказане Товариство було створено та здійснює свою фінансового-господарську діяльність з порушенням вимог законодавства. Так, співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Миколаївській області здійснено відпрацювання ТОВ Модена Компані у рамках кримінального провадження № 32016150000000026, в ході якого було опитано в якості свідка засновника, директора та єдиного учасника Товариства - ОСОБА_1 Із протоколу допиту свідка від 06.05.2016р. остання повідомила, що на пропозицію невідомої особи погодилась підписати якісь документи щодо ТОВ Модена Компані , при цьому в суть документів не вникала і за таку послугу отримала винагороду у розмірі 100 грн. Також свідок повідомила про те, що ТОВ Модена Компані зареєстровано без мети здійснення фінансово-господарської діяльності за грошову винагороду.

Таким чином реєстрація даного Товариства була направлена на здійснення протиправної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів, при цьому ТОВ Модена Компані зареєстровано в державних органах реєстрації на особу, що не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження з порушенням діючого законодавства України. При цьому з моменту первинної реєстрації жодних дій чи заходів щодо зміни учасників, установчих документів, звільнення та призначення нового директора ТОВ Модена Компані не вчинялось.

За таких обставин ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві вважає, що установчі та реєстраційні документи відповідача, в том числі і свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства.

У відповідності до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003р. №755-IV (надалі - Закон №755-IV) відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Ст.3 Закону №755-IV визначено, що дія Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1, ч.1 ст.4 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб (надалі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Ч.2 ст.33 Закону № 55-IV передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи врегульовано ст. 38 Закону № 755-IV. Так, ч. 2 цієї статті встановлено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Обставини, які відповідно до цієї норми є підставами для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі, як підстава для прийняття рішення про припинення юридичної особи та не є предметом самостійних позовних вимог.

З огляду на викладене, визначальним для припинення юридичної особи є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а самі по собі установчі документи (статут) без державної реєстрації не мають юридичного значення та не тягнуть жодних юридичних наслідків щодо створення та припинення юридичної особи.

Отже, в силу положення ст. 38 Закону № 755-IV установчі документи підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи. Визнання недійсними установчих документів законом не вимагається.

Відповідно до пп.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України ДПІ надано право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Разом з тим, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Таким чином, органи доходів і зборів наділені повноваженнями щодо звернення до суду щодо визнання недійсними установчих документів.

Водночас, суд зазначає, що завданнями податкових органів є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що контролюючий орган наділений законодавцем правом звертатися до суду щодо визнання установчих документів недійсними, сам по собі факт визнання установчих документів (статуту) без державної реєстрації не мають юридичного значення та не тягнуть жодних юридичних наслідків щодо створення та припинення юридичної особи, а тому слід дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки визначальним для припинення юридичної особи є визнання судом недійсною державної реєстрації саме юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Відповідно до ч. 1 ст.25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження у тому числі про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Ст.6 Закону №755-ІV передбачено, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Таким чином скасування в Єдиному державному реєстрі змін до установчих документів юридичної особи належить виключно до повноважень суб'єктів державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій