Постанова

від 22.11.2017 по справі 826/10318/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 22 листопада 2017 року                      № 826/10318/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомДочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» доГоловного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про          скасування наказу №6940 від 24.07.2017 року, ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: Дочірнє підприємство «Поліграфічний комбінат «Зоря» (далі по тексту – позивач, ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря») звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі по тексту – відповідач) про скасування наказу №6940 від 24.07.2017 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2017  року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 05.10.2017  року. В судовому засіданні 05.10.2017 року представники позивача та відповідача не заперечували проти переходу у письмове провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд Ухвалою від 05 жовтня 2017 року перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                       ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2017 року ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» отримано наказ Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2017 року № 6940 «Про проведення документальної виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (код 32068913)». Згідно з наказом Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2017 року № 6940 на підставі пп. 78.1.4 п. 781 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (код 32068913) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Верум Плюс» (код 39898205) за грудень 2016 року, тривалістю 5 робочих днів з 27.07.2017 року. Так, 11 квітня 2017 року Дочірнє підприємство «Поліграфічний комбінат «Зоря» отримало лист Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві від 05.04.17 № 8350/10/26-15-14-014-04-14 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)». Листом від 03.05.17 № 440-06-17 «Про надання інформації» (одержано фіскальним органом 04.05.17) позивач на вищезазначений запит у строки що визначений Податковим кодексом України, надав усі належним чином засвідчені копії документів, які використовувалися при формуванні та декларуванні показників податкової звітності та запитувались податковим органом. Крім того, були надані вичерпні пояснення (усього 97 аркушів). Отже, платником податків були повністю виконані вимоги, що визначені Податковим кодексом України. Попри це, 27 липня 2017 року ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» отримано наказ Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві від 24 липня 2017 року. Позивач вважає наказ ДФС від 24 липня 2017 року № 6940 «Про проведення документальної виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (код 32068913)» протиправним та звернувся до суду. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову в задоволені позовних вимог виходячи з наступних міркувань. Вирішуючи питання про правомірність спірного наказу, суд враховує, що відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків. В силу положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Особливості проведення документальної позапланової перевірки визначено статтею 78 Податкового кодексу України. У відповідності до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Також суд звертає увагу, що вимоги до оформлення Наказу на проведення перевірки визначено в п.81.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого в Наказі зазначаються: 1) дата видачі; 2) найменування контролюючого органу; 3) найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 4) мета; 5) вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка); 6) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 7) дата початку і тривалість перевірки, 8) період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Судом встановлено, що Наказ №6940 від 24.07.2017 року відповідає вимогам, що містяться в п.81.1 ПК України. Крім того, суд зазначає, що виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб). Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ та дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача. Отже, суд звертає увагу на те, що позивачем обраний невірний способу захисту, порушеного права. Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволені адміністративного позову Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» - відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.                Суддя                                                                                                І.В. Смолій