Ухвала

від 22.11.2017 по справі 826/11919/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11919/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АД ШИНА до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АД ШИНА (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - Відповідача) у якому просило:

- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у загальній сумі 16524,87 грн., та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2014 року між компанією Zhonger Rubber Group Company Limited (Китай) (за контрактом - продавець) та ТОВ АД Шина (Україна) (за контрактом - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки автошин № 20012014, згідно умов якого, продавець зобов'язується виробити та поставити покупцю, на засаді його індивідуальних заказів, пневматичні гумові шини Westlake/Goodride для легкових автомобілів, автобусів та вантажних автомобілів, а покупець - зобов'язується придбати вказаний товар у відповідності до умов даного договору.

На виконання умов зазначеного вище контракту, на підставі інвойсу № DHX1529800AJ від 18.06.2015 року була, здійснена поставка товару.

10.08.2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларування було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270002/2015/257775 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № 20012014 року від 20.01.2014 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.08.2015 року №100270002/2015/700016/2 позивачу було відмовлено в митному оформленні вищевказаної митної декларації, оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів.

Зокрема, відповідно до рішення № 100270002/2015/700016/2 митна вартість визначена 190,7461 USD/одиницю із застосуванням резервного методу.

У подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів обумовила позивача на звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 серпня 2015 року № 100270002/2015/700016/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 року у справі № 826/24271/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 року, задоволено позовні вимоги ТОВ АД ШИНА , а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 11.08.2015 року № 100270002/2015/700016/2.

24.06.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою вх.№ 5057, в якій просив підготувати висновок про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів (сум митних платежів) в розмірі 16 524,87 грн. (а.с.30-31).

Проте, листом № 5001/10/26-70-19-01 від 26.07.2016 року митний орган повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки останнім подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України (а.с.32).

Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача щодо не подання Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві висновку про повернення коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для відмови митного органу у підготуванні висновку про повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету грошових коштів (сум митних платежів) в розмірі 16 524,87 грн. з відповідного бюджету та подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів поверненні надміру сплачених коштів позивачу, стало те, що відповідач скористався правом касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Також, в зазначеному листі, митний орган повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки питання про повернення коштів не було предметом розгляду судової справи № 826/24271/15.

Проте, вищезазначені доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення , а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст.254 КАС України).

Правовими положеннями ч. 1 ст. 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 301 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (далі по тексту - ПК України).

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно із п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 43.3 ст. 43 ПК України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 затверджений Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі по тексту - Порядок № 618).

Зазначений Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 МК України та в міжнародних договорах України.

Згідно із положеннями розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі по тексту - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі по тексту - пакет документів на повернення коштів).

Отже, аналізуючи вищезазначені правові положення колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що встановленою умовою повернення коштів, які є предметом даного позову, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів , підставою для якого є заява позивача, а не судове рішення, як вважає відповідач.

В постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-21а14 зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Як вбачається з листа № 5001/10/26-70-19-01 від 26.07.2016, митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про ненадання позивачем до заяви визначених законодавством документів, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про протиправність дій Київської міської митниці ДФС щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів за результатами розгляду заяви ТОВ АД ШИНА .

В ухвалі Верховного суду України від 12.11.2014 (справа № 21-391а14) встановлено, що якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК, статті 43 ПК і статті 45 БК, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) і з здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справа № 21-21а14).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, Київською міською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів відмови ТОВ АД ШИНА у підготовці висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів у загальній сумі 16 524,87 грн., та направлення його разом з іншими передбаченими законодавством документами до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова