Рішення

від 21.11.2017 по справі 405/4942/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1788/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Кіселика С.А.

Суддів: Авраменко Т.М., Черненко В.В.

За участі секретаря: Двоєнко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 31 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Західінкомбанк (далі по тексту ПАТ Західінкомбанк ) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом до ОСОБА_2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 29 серпня 2008 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ, повним правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0303/245, відповідно до якого позичальнику було надано кредит на придбання нежитлового приміщення у розмірі 90000, 00 доларів США, на умовах визначених договором зі сплатою 16 % річних. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлювався до 28.08.2010 року.

Зазначав, що в подальшому до кредитного договору неодноразово вносилися зміни, так додатковим договором від 18.10.2011 року термін користування кредитними коштами встановлено до 17.10.2012 року включно. На даний час термін користування кредитними коштами закінчився, проте відповідач не виконав зобов'язань з повернення коштів, наданих в кредит, згідно умов кредитного договору.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.05.2016 року має заборгованість по тілу кредиту, яка становить 42195,47 доларів США, по процентах 8434,51 доларів США.

Згідно п. 3.2.8 Кредитного договору у разі порушення (невиконання) умов даного договору Позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 30 % від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Штраф за порушення (невиконання) кредитного договору згідно його умов становить 15 188,99 доларів США.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_2. перед ПАТ Західінкомбанк по кредитному договору № 0303/245 від 29.08.2008 року станом на 30.05.2015 року становить 65 818,97 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.09.2008 року між ОСОБА_2 та кредитором було укладено Договір іпотеки №2481, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 2481 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку належне нежитлове приміщення 23/13, загальною площею 140,34 кв. м.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки № 0303/245-Р від 25.06.2010 року, укладений між кредитором, позичальником та ОСОБА_4.

Вказав, що 06.10.2015 року ПАТ „Західінкомбанк" звернувся в Ленінський районний суд міста Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4 та боржника ОСОБА_2 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 405/7214/15-ц). Посилався на те, що звернувшись із вказаним позовом, трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором був перерваний 06.10.2015 року і розпочався заново. Крім того, боржником здійснювалось погашення заборгованості по тілу кредиту 28.02.2014 р. і процентах 28.03.2014 р., про що свідчить банківська виписка.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0303/245 від 29.08.2008 року в сумі 65 818,97 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2017 року у задоволенні позову ПАТ Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк звернувся до Апеляційного суду Кіровоградської області з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу не визнав. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, із наступних підстав.

Згідно вимог п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що 29 серпня 2008 року між КБ Західінкомбанк ТзОВ, повним правонаступником якого є ПАТ Західінкомбанк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0303/245, відповідно до якого позичальнику було надано кредит на придбання нежитлового приміщення у розмірі 90000, 00 доларів США, на умовах визначених договором зі сплатою 16 % річних. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлювався до 28.08.2010 року.

В подальшому до кредитного договору неодноразово вносилися зміни. Так додатковим договором від 18.10.2011 року термін користування кредитними коштами встановлено до 17.10.2012 року включно. На даний час термін користування кредитними коштами закінчився, проте відповідач не виконав зобов'язань з повернення коштів, наданих в кредит, згідно умов кредитного договору.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.05.2016 року має заборгованість по тілу кредиту, яка становить 42195,47 доларів США, по процентах 8434,51 доларів США.

Згідно п. 3.2.8 Кредитного договору у разі порушення (невиконання) умов даного договору Позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 30 % від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Штраф за порушення (невиконання) кредитного договору згідно його умов становить 15 188,99 доларів США.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ Західінкомбанк по кредитному договору № 0303/245 від 29.08.2008 року станом на 30.05.2015 року становить 65 818,97 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.09.2008 року між ОСОБА_2 та кредитором було укладено Договір іпотеки №2481, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 2481 (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку належне нежитлове приміщення 23/13, загальною площею 140,34 кв. м.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки № 0303/245-Р від 25.06.2010 року, укладений між кредитором, позичальником та ОСОБА_4.

Дані обставини та сума заборгованості також були встановлені рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 14.04.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже у відповідності до положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції послався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення із позовом до суду, а також пославшись на положення статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ч. 9 ст. 17 Про банки та банківську діяльність дійшов висновку, що з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право здійснювати банківську діяльність, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строк виконання зобов'язання, згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 164 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.10.2015 року, за одинадцять днів до закінчення трирічного строку позовної давності, ПАТ „Західінкомбанк" звертався в Ленінський районний суд міста Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_4 та боржника ОСОБА_2 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 405/7214/15-ц). Тобто перебіг позовної давності було перервано.

Оскільки з часу цього звернення до наступного звернення три роки не пройшло то суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо сплину позовної давності.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Законодавством України не передбачено припинення кредитних зобов'язань боржників перед банком у випадку прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора. Зобов'язання відповідача випливають з правочину (кредитного договору), який на момент розгляду справи є дійсним. В даному випадку, відкликання ліцензії ПАТ "Земельний банк" не впливає на дійсність кредитного договору, укладеного між сторонами .

Аналізуючи статтю 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма не містить такого наслідку відкликання ліцензії як припинення нарахування процентів за діючими кредитними договорами, за якими існує заборгованість позичальника перед банком .

Згідно пункту 4 1 частини 2 зазначеної статті з дня початку процедури ліквідації банку нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Повернення заборгованості та нарахування відповідних відсотків, комісійних, штрафів за укладеними кредитними договорами не можуть бути припиненими у відповідності до даної норми права, оскільки це навпаки не сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Положення статті 17 Закону України Про банки та банківську діяльність які застосовані судом першої інстанції, є нормою яка регулює порядок реєстрації юридичної особи, що має намір здійснювати банківську діяльність і не регулює відносини, що виникли між сторонами.

Керуючись ст. ст. 303, 307 , 309, 313 , 314, 316, 317 , 319 ЦПК України , колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Західінкомбанк на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 31 липня 2017 року задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 31 липня 2017 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором № 0303/245 від 29.08.2008 року в розмірі 65818 доларів США 97 центів, яка складається із заборгованості: по тілу кредиту в сумі 42195 доларів США 47 центів, по процентам в сумі 8434 долари США 51 цент та штрафу в сумі 402160 грн. 10 коп., що в еквіваленті становить 15188 доларів США 99 центів.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 6890грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.А. Кіселик

Судді: Т.М. Авраменко

ОСОБА_5