Рішення

від 22.11.2017 по справі 433/1677/17

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1677/17

Провадження №2/433/886/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2017 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Певної О.С.,

при секретарі судового засідання Нехаєві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов вищезазначений позов, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 належить нерухоме майно у вигляді квартири № 2 з надвірними будівлями та спорудами, що розташоване в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників та у вигляді земельної ділянки розміром 0,0421, що розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, 2/2, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий № 4425455100:06:001:0009. Також співвласниками вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу вищезазначеної квартири та окремо з усіма відповідачами щодо відчуження земельної ділянки. Позивачем було передано відповідачам домовлену суму за відчуження зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 60000,00 грн., про що було вчинено відповідний договір купівлі-продажу від 26.12.2016. На даний час позивач не має можливості оформити вищевказаний правочин у нотаріальному порядку, оскільки відповідачі фактично ухиляються від нотаріального посвідчення даного правочину. На підставі викладеного, позивач просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нию право власності на вказану квартиру та земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не з'явився, суду надав заяву, згідно якої просив справу розглянути без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 2 ст. 158 , ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 належить квартира № 2 у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, б. 2 на підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 28.12.2010 (а.с. 15). Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 29084863 від 22.02.2011 (а.с. 16).

На квартиру № 2 у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, б. 2 виготовлено технічний паспорт (а.с. 18-22).

Крім того, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки розміром 0,0421, що розташована в сел. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, 2/2, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий № 4425455100:06:001:0009, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 073231. Крім того, співвласниками вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 17).

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу вищезазначеної квартири та окремо з усіма відповідачами щодо відчуження земельної ділянки. Позивачем було передано відповідачам домовлену суму за відчуження зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 60000,00 грн., про що було вчинено відповідний договір купівлі-продажу від 26.12.2016 (а.с. 23-24).

Згідно п. 10 Договору відповідачі були зобов'язані з'явитися до приватного нотаріуса Троїцького районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 для посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу 20 січня 2017 року о 10 годині. Однак з невідомих причин, до нотаріуса не з'явилися.

В наступному їм були направлені повідомлення, в яких було запропоновано з'явитися до нотаріуса 10 лютого 2017 року (а.с. 25, 26, 27), однак до нотаріуса ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знову не з'явилися.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно до частини 3 статті 640 ЦК України вбачається, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі - продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Суд звертає увагу на те, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів", яким частину третю статті 640 ЦК викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК виключено слова "та державної реєстрації". Таким чином, з цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше.

Аналогічна позиція викладена в пункті 2 листа ВССУ від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13

Суд враховує положення абз. 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ,яким передбачено, що у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.

Так, згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Крім того, вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 06.09.2017 по справі № 6-1288цс17. Згідно вказаної постанови, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 6 листопада 2009 року № 9 роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

У даному випадку між сторонами мають місце саме зазначені вище правовідносини.

З огляду на вищезазначене, оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов укладеного між ними правочину купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, фактично відбулося повне виконання правочину, даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується матеріалами справи, однак підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину відсутні з незалежних від позивача зазначених вище обставин. Вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку.

На підставі ст.ст. 328, 334, 638, 655 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60, 174, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власностізадовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 26 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з іншої сторони, предметом продажу якого є квартира у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, б. № 2АДРЕСА_1 та земельна ділянка розміром 0,0421 га, що розташована в сел. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, 2/2, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4425455100:06:001:0009.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, б. № 2АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,0421 га, що розташована в сел. Троїцьке Троїцького району Луганської області, пров. Будівельників, 2/2, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4425455100:06:001:0009.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2017 року.

Суддя О.С. Певна

4

Певна

22.11.17