Рішення

від 27.11.2017 по справі 619/3143/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/3143/17

провадження №2/619/1668/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді - Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання - Пономарьової К.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_2, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_2, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що згідно державного акту на право приватної власності серії IV-ХР № 063711 від 02 серпня 2000 року, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 травня 1999 року р№2-1309, земельна ділянка площею 6,18 га , що розташована на території Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, для сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_3. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 303.

ОСОБА_3 померла 01.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ВЛ № 180209, виданим Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 98.

Вона -позивач у справі - проживала разом з бабусею ОСОБА_3 ,здійснювала за нею догляд, надавала матеріальну та моральну допомогу.

Спадщину після смерті бабусі вона прийняла шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, здійснивши її поховання, та вступивши в фактичне управляння та володіння спадковим майном . Отримувала грошову суму за користування вищевказаною земельною ділянкою паєм.

Згідно звіту про грошову оцінку вартості земельної ділянки, наданого ПП Перспектива-Земля , вартість земельної ділянки 6,18 га, для сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козачолопанської селищної ради , Дергачівського району Харківської області становить 104448 гривень

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-6305066722017) підтверджує факт належності ОСОБА_3 земельної ділянки площею 6,1800 га кадастровий номер 6322055600:01:000:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту від 02.08.2000 IV-ХР № 063711, розташованої в с.Ветеринарне Дергачівського району Харківської області (орендар селянське (фермерське) господарство Промінь).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримала повністю, просила позов задовольнити. Розгляд справи просила проводити без фіксації технічними засобами та в її відсутність, що суд вважає за можливе.

Представник Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області - відповідача у справі - в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві не заперечував проти задоволення позову, справу просив проводити в його відсутність, що суд вважає за можливе.

Відповідач у справі ОСОБА_2 в поданій до суду заяві позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, розгляд справи по суті просила проводити в її відсутність, що суд вважає за можливе

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - третя особа у справі, в поданих до суду поясненнях зазначив, що спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Справу по суті просив проводити у відсутність представника третьої особи, що суд вважає за можливе.

Згідно п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час та місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до наступного.

На підставі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених сторонами обставин.

Доказами, відповідно до ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази мають бути належними (ст. 58 ЦПК України) та допустимими (ст. 59 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, згідно ст. 61 ЦПК України, підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно державного акту на право приватної власності серії IV-ХР № 063711 від 02 серпня 2000 року, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 травня 1999 року р№2-1309, земельна ділянка площею 6,18 га , що розташована на території Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, для сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_3. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 303.

ОСОБА_3 померла 01.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ВЛ № 180209, виданим Козачолопанською селищною радою Дергачівського району Харківської області за актовим записом № 98.

Позивач у справі проживала разом з бабусею ОСОБА_3 , здійснювала за нею догляд, надавала матеріальну та моральну допомогу.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач прийняла шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, здійснивши її поховання, та вступивши в фактичне управляння та володіння спадковим майном . Отримувала пай за користування вищевказаною земельною ділянкою паєм.

Згідно звіту про грошову оцінку вартості земельної ділянки, наданого ПП Перспектива-Земля вартість земельної ділянки 6,18 га, для сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козачолопанської селищної ради , Дергачівського району Харківської області становить 104448 гривень

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ-6305066722017) підтверджує факт належності ОСОБА_3, земельної ділянки площею 6,1800 га кадастровий номер 6322055600:01:000:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту від 02.08.2000 IV-ХР № 063711, розташованої в с.Ветеринарне Дергачівського району Харківської області (орендар селянське (фермерське) господарство Промінь).

Відповідно до п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 07.07.1994 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину ( тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем, чи подавали заяву нотаріусу про прийняття спадщини).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування :Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України , законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат" , від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право" , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК , якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно із ст.13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Однією з таких законних підстав набуття права власності - є спадкування.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1264 ЦК України: У четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю, не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зазначений позов пред'явлений в порядку цивільного судочинства на підставі п.7 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 Про деякі питання визначення юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ за яким спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

При таких обставинах, з урахуванням доказів, наданих по справі, а також спірних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 16, 1216-1218, 1220-1223,1225 ,1261,1268, 1270 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від N 5 від 31.03.95 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування , керуючись ст.ст. 10,11, 27,31,57-60,208,209,212-215,223, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,18 га (кадастровий номер: 6322055600:001:000:0084) , що розташована на території Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю від 02.08.2000 IV - XР № 063711, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 303, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої 01 вересня 2008 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату у цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. К. Калмикова