Рішення

від 24.11.2017 по справі 910/17740/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2017Справа №910/17740/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький Металоцентр"; про стягнення 272 662, 13 грн.; Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Пономаренко Ю.І. - представник за довіреністю; від відповідачане з'явився; СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький Металоцентр" (надалі - відповідач) про стягнення з останнього заборгованості, що складається із платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу, у розмірі 272 662, 13 грн. відповідно до договору про фінансовий лізинг № 00002375 від 14.10.2010.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав належним чином покладені на себе зобов'язання зі сплати лізингових платежів за вищезазначеним договором про фінансовий лізинг та не повернув об'єкт лізингу в зазначений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 порушено провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.2017 не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно роз'яснень п. п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст. 64 ГПК України).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4- 2 , 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 24.11.2017 наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 24.11.2017 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (надалі за Договором - Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дарницький Металоцентр" (надалі за Договором - Лізингоодержувач) було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002375 (надалі - Договір), згідно умов якого Лізингодавець зобов'язався передати у розпорядження Лізингоодержувача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Caddy Kombi 2,0 I SDI, 2010 року виробництва, шасі № WV2ZZZ2KZAX155054 (надалі за текстом - об'єкт лізингу ), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (далі за текстом - План відшкодування ), що становить невід'ємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 23 061,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 4 612,20 доларів США, строк Лізингу становить 60 місяці.

Лізингоодержувач відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі за текстом - Умови лізингу ), що становлять невід'ємну частину Договору, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування.

Відповідно до п. п. 8.3.1. Умов лізингу, якщо Лізингоодержувач прострочить виплату лізинговою платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, Лізингодавець має право надіслати Лізингоодержувачу першу платіжну вимогу в письмовій формі. Якщо Лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, Лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови нездійснення оплати, Договір підлягає розірванню відповідно до п. 12.6.1. Сторони домовились, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що Лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Договором.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір лізингу. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 806,807 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 180, 181, 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, оскільки подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173 , 174 , 175 ГК України (статтями 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Між тим, згідно п. п. 12.6.1. Умов лізингу, Лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити договір у разі, якщо Лізингоодержувач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Пунктом 12.13. Умов лізингу визначено, що у випадках, передбачених пунктами 12.6. та 12.12. Контракт припиняється на 10-й (десятий) робочий день з дня направлення письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони.

Як випливає з пояснень позивача, відповідач перестав виконувати свої зобов'язання за Договором та порушував терміни сплати лізингових платежів протягом трьох місяців, в зв'язку із чим позивач 20.04.2012 направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від Договору вих. № 00002375 від 14.10.2010, а отже даний Договір слід вважати припиненим з 04.05.2012.

Так, згідно п. 6.18. Умов лізингу, Сторони погодили, що у випадку розірвання Договору за ініціативою Лізингодавця відповідно до п. 12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єкта лізингу.

Таким чином, виходячи з умов Договору та складеного до нього Плану відшкодування, відповідач повинен компенсувати позивачу кошти у вигляді наступних щомісячних платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу:

- за травень 2012 року на суму 4 229,36 грн., належний до сплати не пізніше 15.05.2012;

- за червень 2012 року на суму 4 259,87 грн., належний до сплати не пізніше 15.06.2012;

- за липень 2012 року на суму 4 255,67 грн., належний до сплати не пізніше 15.07.2012;

- за серпень 2012 року на суму 4 270,13 грн., належний до сплати не пізніше 15.08.2012;

- за вересень 2012 року на суму 4 279,33 грн., належний до сплати не пізніше 15.09.2012;

- за жовтень 2012 року на суму 4 288,28 грн., належний до сплати не пізніше 15.10.2012;

- за листопад 2012 року на суму 4 312,48 грн., належний до сплати не пізніше 15.11.2012;

- за грудень 2012 року на суму 4 310,90 гри., належний до сплати не пізніше 15.12.2012;

- за січень 2013 року на суму 4 258,29 гри., належний до сплати не пізніше 15.01.2013;

- за лютий 2013 року на суму 4 287,23 гри., належний до сплати не пізніше 15.02.2013;

- за березень 2013 року на суму 4 290,38 гри., належний до сплати не пізніше 15.03.2013;

- за квітень 2013 року на суму 4 284,59 гри., належний до сплати не пізніше 15.04.2013;

- за травень 2013 року на суму 4 282,49 гри., належний до сплати не пізніше 15.05.2013;

- за червень 2013 року на суму 4 293,54 гри., належний до сплати не пізніше 15.06.2013;

- за липень 2013 року на суму 4 292,49 гри., належний до сплати не пізніше 15.07.2013;

- за серпень 2013 року на суму 4 285,12 грн., належний до сплати не пізніше 15.08.2013;

- за вересень 2013 року на суму 4 277,76 грн., належний до сплати не пізніше 15.09.2013;

- за жовтень 2013 року на суму 4 313,52 грн., належний до сплати не пізніше 15.10.2013;

- за листопад 2013 року на суму 4 311,16 грн., належний до сплати не пізніше 15.11.2013;

- за грудень 2013 року на суму 4 340,89 гри., належний до сплати не пізніше 15.12.2013;

- за січень 2014 року на суму 4 371,39 грн., належний до сплати не пізніше 15.01.2014;

- за лютий 2014 року на суму 4 576,55 грн., належний до сплати не пізніше 15.02.2014;

- за березень 2014 року на суму 5 628,63 грн., належний до сплати не пізніше 15.03.2014;

- за квітень 2014 року на суму 6 028,42 грн., належний до сплати не пізніше 15.04.2014;

- за травень 2014 року на суму 6 180,98 грн., належний до сплати не пізніше 15.05.2014;

- за червень 2014 року на суму 6 291,44 грн., належний до сплати не пізніше 15.06.2014;

- за липень 2014 року на суму 6 259,87 грн., належний до сплати не пізніше 15.07.2014;

- за серпень 2014 року на суму 6 533,42 гри., належний до сплати не пізніше 15.08.2014;

- за вересень 2014 року на суму 6 785,91 грн., належний до сплати не пізніше 15.09.2014;

- за жовтень 2014 року на суму 6 812,22 грн., належний до сплати не пізніше 15.10.2014;

- за листопад 2014 року на суму 6 812,22 грн., належний до сплати не пізніше 15.11.2014;

- за грудень 2014 року на суму 8 027,37 грн., належний до сплати не пізніше 15.12.2014;

- за січень 2015 року на суму 9 568,66 грн., належний до сплати не пізніше 15.01.2015;

- за лютий 2015 року на суму 10 626,00 грн., належний до сплати не пізніше 15.02.2015;

- за березень 2015 року на суму 13 151,00 грн., належний до сплати не пізніше 15.03.2015;

- за квітень 2015 року на суму 12 361,95 гри., належний до сплати не пізніше 15.04.2015;

- за травень 2015 року на суму 11 092,09 грн., належний до сплати не пізніше 15.05.2015;

- за червень 2015 року на суму 11 058,94 гри., належний до сплати не пізніше 15.06.2015;

- за липень 2015 року на суму 11 059,99 гри., належний до сплати не пізніше 15.07.2015;

- за серпень 2015 року на суму 11 097,87 грн., належний до сплати не пізніше 15.08.2015;

- за вересень 2015 року на суму 11 496,61 грн., належний до сплати не пізніше 15.09.2015;

- за жовтень 2015 року на суму 11 117,12 грн., належний до сплати не пізніше 15.10.2015;

Отже, відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу плату за фактичний час користування об'єктом лізингу за договором про фінансовий лізинг № 00002375 від 14.10.2010 у загальному розмірі 272 662, 13грн.

Доказів виконання відповідачем покладених на себе зобов'язань зі сплати зазначених вище лізингових платежів та повернення об'єкту лізингу позивачеві суду не надано.

Статтями 525 , 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу, у розмірі 272 662, 13 грн. відповідно до договору про фінансовий лізинг № 00002375 від 14.10.2010 є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Окрім того позивач, посилаючись на надані ним договір про надання юридичних послуг №24/2010 від 15.10.2010, додаткову угоду № 8 від 09.01.2013 до договору про надання юридичних послуг № 24/2010 від 15.10.2010, додаткову угоду № 224 від 10.08.2015 до договору про надання юридичних послуг № 24/2010 від 15.10.2010, заявку №836 від 12.09.2017, рахунок-фактуру №753 від 15.03.2017, акт №753 від 15.03.2017 та платіжне доручення №4822 від 25.09.2017 стверджує у позовній заяві про необхідність відшкодування відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 6 000, 00 грн. Проте, у прохальній частині заяві вказану вимогу не пред'явлено, а ТОВ "Порше Лізинг України" крім суми основного боргу просить суд стягнути судові витрати

Частиною 1 ст. 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, як вбачається із зазначених вище договорів та угод, наданих позивачем, правову допомоги позивачу було надано товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Вернер", тобто особою, яка не є адвокатом, а тому включення зазначених витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. до складу судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача є безпідставним.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати позивачем судового збору покладаються на відповідача, водночас витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. не підлягають включенню до судових витрат, що мають бути стягнені з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дарницький Металоцентр" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9 корпус 47; код ЄДРПОУ: 36824387) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, Україна, м. Київ, пр-т. Павла Тичини 1В, офіс В; код ЄДРПОУ: 35571472) платежі за фактичний час користування об'єктом лізингу у розмірі 272 662 грн. 13 коп. та судовий збір у розмірі 4 089 грн. 93 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.11.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко