Рішення

від 20.11.2017 по справі 910/17823/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017Справа №910/17823/17

За позовом приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ"

про стягнення 25.445,09 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивач: Юзепчук І.В.- за довіреністю № 09-01/64 від 17.10.2017;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "МИКОЛАЇВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 25.445,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного між сторонами спору договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 28.09.2016 № 3428 поставив відповідачу теплову енергію, натомість, відповідач своє грошове зобов'язання за вказаним договором не виконав, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором та звернення останнього до господарського суду шляхом стягнення з відповідача 25.445,09 грн., з яких: 12.221,72 грн. - основна заборгованість, 12.221,72 грн. - пені, 244,88 грн. - 3 % річних та 756,77 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/17823/17. Розгляд справи призначено на 20.11.2017.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, від відповідача до суду обґрунтовані пояснення з даного приводу не надходили.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.11.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватним акціонерним товариством "МИКОЛАЇВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ", як енергопостачальною організацією, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ", як споживачем, (далі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 28.09.2016 № 3428 (далі - Договір), відповідно до якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві тепловe енергі. в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором (п.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляція - в період опалювального сезону; - гаряче водопостачання - протягом року; - технологічні потреби; - кондиціювання повітря.

Згідно п. 6.2, п. 6.3 та п. 6.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальної організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Енергопостачальна організація і споживач із 25 числа до кінця місяця роблять уточнення взаєморозрахунків із проведенням перерахунку, при необхідності, у наступному місяці. Претензії споживача щодо нарахувань за спожиту теплову енергію розглядаються з моменту звернення та не підлягають корегуванню за попередня періоди.

Положеннями п. 6.6 Договору визначено, що споживачу щомісяця направляється акт прийому - передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою Додатка №3) за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра енергопостачальній організації, акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим споживачем.

Пунктом 7.2.2 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.99 р. №686-XIV.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок неналежного виконання відповідачем його грошового зобов'язання за Договором в період з січня 2017 по лютий 2017, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у вказаний період в розмірі 12.221,72 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 12.221,72 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 244,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 756,77 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем вартості оплату поставленої йому теплової енергії у період з січня 2017 по лютий 2017 сторонами спору до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 12.221,72 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 12.221,72 грн., 3 % річних в сумі 244,88 грн. та інфляційних втрат в сумі 753,77 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНТРЕЙДИНГ" (01103, м.Київ, Бульвар Дружби Народів підземний перехід; ідентифікаційний код 40162237) на користь приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, буд. 18; ідентифікаційний код 30083966) основну заборгованість в сумі 12.221 (дванадцять тисяч двісті двадцять один) грн. 72 коп.; пеню в сумі 12.221 (дванадцять тисяч двісті двадцять один) грн. 72 коп.; 3 % річних в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 88 коп.; інфляційні втрати в сумі 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 77 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 листопада 2017 року

Суддя С.В. Балац