Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/16577/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/16577/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фарм" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" простягнення 95947,14 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Піхотний М.Д. - представник від відповідача не з'явився від третьої особиЛабатюк Я.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фарм" 95947,14 грн заборгованості за договором поставки товару №357 від 18.11.2014.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару №357 від 18.11.2014, який був укладений між відповідачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", як постачальником щодо здійснення оплати вартості поставленого товару на суму 95947,14 грн, право вимоги за яким позивач отримав згідно договору надання послуги факторингу №Ф160517/29 від 16.05.2017, який укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/16577/17, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", розгляд справи призначено на 18.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 16.11.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2017 позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки представника суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи в судовому засіданні 16.11.2017 надав пояснення по суті спору, в яких позовні вимоги підтримав.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.11.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", як постачальником (третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Фарм", як покупцем (відповідач) було укладено договір поставки товару №357 (надалі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі за текстом - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1), загальна сума договору визначається фактичною сумарною вартістю товару, що був поставлений, згідно цього договору за весь строк його дії (п.1.3), строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних (п.4.1), загальна вартість товару складається з вартості, вказаної в рахунках та накладних (п.3.1), суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладним, які не сплачені, та строк оплати яких настав (п.4.3), покупець зобов'язаний прийняти, а також оплатити товар у строк вказаний у накладних (п.5.2).

Відповідно до товарно - транспортних накладних за період з 24.01.2017 по 07.03.2017, копії яких долучені до матеріалів справи, третьою особою було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 98522,12 грн, з яких відповідачем було сплачено третій особі 2574,98 грн за отриманий товар.

При цьому, у вищеназваних товарно - транспортних накладних строк оплати товару погоджено від 20 до 45 днів з моменту одержання товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, підписання покупцем ТТН, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, а строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначений вказаними ТТН настав.

Судом встановлено, що неоплаченим відповідачем залишився товар, отриманий останнім за ТТН за період з 24.01.2017 по 07.03.2017 на загальну суму 95947,14 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2017 між третьою особою, як клієнтом та позивачем, як фактором було укладено договір надання послуги факторингу №Ф160517/29 (договір факторингу) із додатковою угодою №1 від 30.07.2017, відповідно до умов яких фактор зобов'язується передати грошові кошти у сумі 95947,14 грн, у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару № 357 від 18.11.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фарм" (далі - боржник) у розмірі 95947,14 грн, далі - сума відступленої грошової вимоги (п.1.1), детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом і фактором визначені у додатку №1 та додатку №2 до цього договору. Винагорода фактора дорівнює 5% від суми відступленої грошової вимоги, визначеної п.1.1 договору. Фактор сплачує клієнтові у строк до 01.03.2018 шляхом перерахування на його банківський рахунок грошові кошти у розмірі 91149,78 грн (п.2.1).

Відповідно до акту від 16.05.2017 до договору, фактору перейшло право вимоги до ТОВ "Смарт Фарм" за договором щодо сплати заборгованості в розмірі 95947,14 грн, яка виникла відповідно до договору поставки товару №357 від 18.11.2014, укладеному між ТОВ "Смарт Фарм" та ТОВ "Фрам Ко".

04.07.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення від 04.07.2017 про відступлення права грошової вимоги факторові з вимогою сплати боргу, яке було вручене адресату 09.08.2017.

Відповідач не сплатив позивачу суму заборгованості у розмірі 95947,14 грн, у зв'язку з чим останній звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 ст. 1079 Цивільного кодексу України встановлено, що фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовою послугою є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальності вартості фінансових активів.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент укладання договору надання послуги факторингу №Ф160517/29 від 16.05.2017 позивач мав свідоцтво ФК №568 від 07.05.2015 про реєстрацію як фінансової установи, що вказує на наявність у останнього права на надання послуг факторингу згідно приписів ст. 1079 Цивільного кодексу України.

Доказів визнання недійсним зазначеного договору суду не надано.

Відтак, суд приймає до уваги договір надання послуги факторингу №Ф160517/29 від 16.05.2017 в якості підстави виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, яке передбачено ст. 1082 Цивільного кодексу України, було направлено боржнику фактором 04.07.2017 та отримано останнім 09.08.2017, тобто фактором було належним чином повідомлено боржника про відступлення права вимоги, а отже, у відповідача виник обов'язок здійснити платіж в сумі 95947,14 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 95947,14 грн за поставлений товар.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Фарм" (01034, м.Київ, вулиця Лисенка, будинок 1, ідентифікаційний код 37356269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (04119, м.Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4 А, офіс 139, ідентифікаційний код 39704618) заборгованість у розмірі 95947 (дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова