Рішення

від 23.11.2017 по справі 911/2709/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2017 р. Справа № 911/2709/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 08633, Київська обл., Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, будинок 22

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", 67140, Одеська обл., Великомихайлівський район, село Великоплоске, вулиця Центральна Садиба

про стягнення 1350,78 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт"? в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути солідарно 230,22 грн. 3% річних за сукупний період 23.06.2009 по 07.06.2010, 633,97 грн. інфляційних втрат за період з червня 2009 року по березень 2010 року та 1605,42 грн. пені за сукупний період з 23.06.2009 по 25.07.2010 на підставі Угоди №132/07-12 від 02.07.2012 про зміну кредитора у зобов'язанні, Договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 та Договору поруки №11-03-2013-88 від 11.03.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" в судове засідання 12.10.2016 не з`явилось, про причини неявки суд не повідомило, відзив на позовну заяву не надало.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт" подало заяву про застосування строків позовної давності (вх. №23292/17 від 06.11.2017, n.1. а.с.84) та письмові заперечення на позов (вх. №24508/17 від 20.11.2017, nТ.1. а.с. 93-95), в яких проти позову заперечувало у повному обсязі.

Позивач подав клопотання про припинення провадження у справі (вх. №24168/17 від 15.11.2017, т.1. а.с.91), у зв`язку із взаємним зарахуванням між ним та відповідачем ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" заявлених до стягнення пені, 3% річних, судового збору та витрат на послуги адвоката, яке судом залишена без задоволення у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

20.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро» та Сільськогосподарським виробничим колективом «Агротехніка» правонаступником котрого є Товариство з обмеженою відповідальністю Моноліт , був укладений договір купівлі-продажу №9/02/08НС.

22.06.2009 у зв'язку із неналежним виконанням СВК «Агротехніка» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 ТОВ „Тридента Агро» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення із СВК «АГРОТЕХНІКА» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 02.09.2008 по 22.06.2009.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2009 у справі №24/112-09-3524, позов ТОВ „Тридента Агро» задоволено та стягнуто з СВК "Агротехніка" 5 629,58грн. курсової різниці, 2 660,97грн. пені, 314,21грн. 3% річних, 2031,79грн. інфляційних втрат, 1 659,30грн. штрафу, 313 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, 233 грн. держмита та 900грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до постанови ВДВС Великомихайлівського РУЮ Одеської області від 28.07.2010 виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 18.09.2009 у справі №24/112-09-3524 закінчено у зв'язку із фактичним та повним виконанням рішення суду на підставі платіжного доручення №560 від 26.07.2010.

10.01.2011 між ТОВ „Тридента Агро» та ФОП ОСОБА_1 в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України укладено Угоду №К-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні.

Пунктом 1.1. даної Угоди встановлено, що Первісний кредитор (ТОВ „Тридента Агро» ) відступає Новому кредитору (ФОП ОСОБА_1М.) право вимоги виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агротехніка» (код ЄДРПОУ 31206692) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутого Первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням СВК "Агротехніка» грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008.

На виконання пункту 4.1. даної Угоди ТОВ „Тридента Агро» було передано ФОП ОСОБА_1 перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання СВК "Агротехніка» обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди ТОВ „Тридента Агро» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані повідомило СВК "Агротехніка» про зазначені вище обставини.

За Угодою №К-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 10.01.2011 Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008, по відношенню до Боржника щодо нарахування розміру пені, 3%-річних та інфляційних витрат за весь час прострочення у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008.

02.07.2012 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Компанія Ніко-Тайс в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України укладено Угоду №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані.

Розділом 1 даної Угоди встановлено, що Первісний кредитор (ФОП ОСОБА_1М.) відступає Новому кредитору (ТОВ Компанія Ніко-Тайс ) право вимоги виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агротехніка» (код ЄДРПОУ 31206692) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутого Первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 та згідно Угоди №К-57-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 10.01.2011, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008.

На виконання пункту 4.1. даної Угоди ФОП ОСОБА_1 було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання СВК "АГРОТЕХНІКА» обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди ФОП ОСОБА_1 повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані належним чином повідомило СВК «Агротехніка» про зазначені вище обставини.

За Угодою №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги) від 02.07.2012 Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008, по відношенню до Боржника щодо нарахування розміру пені, 3%-річних та інфляційних витрат за весь час прострочення у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20 лютого 2008.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.03.2013 з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги) від 02.07.2012 між ТОВ Компанія Ніко-Тайс (Кредитор) та ТОВ ПК Трейдсервісгруп (Поручитель) було укладено Договір поруки №11-03-2013-88, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Агротехніка» (код ЄДРПОУ 31206692) щодо виконання грошового зобов'язання зі сплати пені, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно Договору купівлі-продажу та Угоди, передбаченою статею 2 цього Договору (надалі іменується основний договір ), - пункт 1.1. Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012, укладену згідно договору купівлі- продажу №9/02/08НС від 20.02.2008.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки, а саме:

Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру пені, 3%-річних та інфляційних втрат у сумі 2 350 (дві тисячі триста п'ятдесят) гривень 78 копійок. (пункт 3.1.).

У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором (пункт 4.1.).

Згідно з частинами першою, другою статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач стверджує, що у ТОВ Тридента Агро» виникло право вимоги щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 за період із 23.06.2009 (наступного дня після звернення до господарського суду Одеської області та нарахування щодо подальших прострочених днів не були враховані судом при винесені рішення) по 25.07.2010 (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу), яке в подальшому передане ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" згідно укладених договорів про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) та забезпечене ТОВ ПК Трейдсервісгруп згідно договору поруки.

Позивач звертався до ТОВ ПК Трейдсервісгруп із вимогою №15-88/03 від 15.03.2013 про виконання вказаного зобов'язання за договором поруки №11-03-2013-88 від 02.07.2012, котра була одержана останнім 18.03.2013.

Оскільки відповідачі не сплатили заборгованість, що виникла за Угодою №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані і відступлення права вимоги від 02.07.2012, складеної згідно договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008, позивач звернувся з даним позовом до суду.

13.11.2017 (після порушення провадження у даній справі) між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" укладено угоду №13-11-2017 про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних вимог, відповідно до умов якої сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди, про залік таких зустрічних однорідних вимог, до складу яких входять, зокрема, 4 569 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 61 копійка згідно договору поруки №11-03-2013-88 від 11.03.2013, котрий укладений із врахуванням та у відповідності до Угоди №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані від 02.07.2012 та договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008, включаючи понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 500,00 грн. у справі №911/2709/17, порушеної господарським судом Київської області за відповідним позовом ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Враховуючи наведені обставини позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмета спору.

Розглянувши вказане клопотання суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями договору поруки №11-03-2013-88 від 11.03.2013 строк припинення поруки не встановлено.

Угодою №132/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані від 02.07.2012 та договором купівлі- продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 строк оплати нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат також не встановлені.

Оскільки позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ ПК Трейдсервісгруп 08.09.2017 поза межами одного року з дня укладення договору поруки, суд приходить до висновку, що порука яка виникла на підставі договору №11-03-2013-88 від 11.03.2012, припинена з 12.03.2013.

Враховуючи, що предмет спору між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ТОВ ПК Трейдсервісгруп був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові в частині вимог заявлених до ТОВ ПК Трейдсервісгруп .

За таких обставин суд залишає клопотання позивача про припинення провадження у справі без задоволення та відмовляє у позові в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп".

Що стосується позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт", суд зазначає наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частинами першою та третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'ання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'зання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив що вони виконані арифметично вірно та відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 230,22 грн. 3% річних за сукупний період 23.06.2009 по 07.06.2010, 633,97 грн. інфляційних втрат за період з червня 2009 року по березень 2010 року та 1605,42 грн. пені за сукупний період з 23.06.2009 по 25.07.2010 заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" правомірно.

У судовому засіданні 20.11.2017 ТОВ "Моноліт" заперечило проти припинення провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору та просило відмовити позивачу у вимогах, заявлених до нього у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Згідно пункту 8.3. Договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 Сторони відповідно до статты 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкції збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони відповідно до пункту 6 статты 232 Господарського кодексу України домовились про те, що нарахування штрафних санкцій прострочення виконання зобов'язань за даним Договором здійснюється без обмеження строку.

Відповідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 260 вказаного Кодексу позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. (частини перша, друга статті 252 Цивільного кодексу України).

У вирішенні господарських спорів за правилами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Аналогічна правова позиція наведена в підпункті 3.3 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності

З пункту 8.3. Договору купівлі-продажу №9/02/08НС від 20.02.2008 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого нарахування пені припиняється, а умова договору щодо збільшення строку позовної давності до повного виконання сторонами своїх зобов'язань не є встановленим сторонами строком або терміном в розумінні частини першої статті 251 та частини першої статті Цивільного кодексу України, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовна давність за даним договором обчислюється за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №15549495 від 28.07.2010 фактиче та повне виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2009 у справі №24/112-09-3524 відбулось 26.10.2010 (дата оплати згідно платіжного доручення №560).

Оскільки заборгованість за договором поставки було сплачено 26.10.2010, то з 27.10.2010 розпочався відлік строку позовної давності для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, який сплинув 27.04.2010 для пені та 27.10.2011 для 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до частин другої - п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд Київської області з даним позовом 08.09.2017.

Враховуючи сплив строку позовної давності для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат і заявлення про це письмово ТОВ Моноліт , суд відмовляє позивачу у позові про стягнення з ТОВ Моноліт 230,22 грн. 3% річних за сукупний період 23.06.2009 по 07.06.2010, 633,97 грн. інфляційних втрат за період з червня 2009 року по березень 2010 року та 1605,42 грн. пені за сукупний період з 23.06.2009 по 25.07.2010.

Зважаючи на викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив :

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 28.11.2017.