Рішення

від 27.11.2017 по справі 912/2648/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 рокуСправа № 912/2648/17

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/2648/17

за позовом комунального підприємства "Теплоенергетик", м. Кропивницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор Л", м. Кропивницький

про стягнення 108 902,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Комунальне підприємство "Теплоенергетик" звернулось до господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор Л" заборгованості в сумі 108 902,56 грн., з яких 65 607,85 грн. основний борг, 23 727,50 грн. інфляційні втрати, 3 444,67 грн. 3% річних, 16 122,54 грн. пеня, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 150 від 20.10.2009 про надання послуг по постачанню теплової енергії від ТЕЦ та договору № 5 від 07.12.2016 р. про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання в частині своєчасної оплати теплової енергії.

Ухвалою від 12.09.2017 р. господарським судом прийнято подану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2648/17.

В судовому засіданні 12.10.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представника позивача.

Позивачем в судовому засіданні 12.10.2017 р. позовні вимоги підтримано повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 03.10.2017 р.

Слід зазначити, що під час розгляду даної справи КП „Теплоенергетик" неодноразово зменшувало розмір заявлених позовних вимог внаслідок перерахування заявлених сум та здійснення відповідачем часткового погашення спірної суми заборгованості. Згідно із заявою № 2377 від 17.11.2017 р. (вх. № 3408/17 від 17.11.2017 р.) позивачем було зменшено розмір заявленої до стягнення заборгованості до суми 54 010,92 грн., з яких: 29 485,44 грн. основний борг, 16 739,45 грн. інфляційні втрати, 2 660,25 грн., 5 125,78 грн. пеня.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає зменшені позовні вимоги.

Сторони участь в судовому засіданні 27.11.2017 р. не приймали, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання (а.с. 97-100).

Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до статті 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить повернутий на адресу суду поштовий конверт (ухвала про відкладення розгляду справи від 12.06.2017 року) з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 99-100).

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 року за №1003058021, місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Віктор Л" вказано адресу: 25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Калініна, буд. 32. На вказану адресу направлялися ухвали суду, однак, поштові конверти поверталися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомлених сторін про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 р. між комунальним підприємством "Теплоенергетик" (далі - Теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віктор Л" (далі - Споживач) укладено договір про надання послуг по постачанню теплової енергії від ТЕЦ № 150 (далі - Договір, а.с. 10-11).

Відповідно до умов пункту 1 Договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення в потрібних йому обсягах в період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня, або за окремим рішенням, затвердженим виконкомом Кіровоградської міської ради, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами незалежно від форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим Договором.

У цьому ж пункті Договору міститься характеристика об'єктів Споживача.

У розділі 3 Договору сторони погодили порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п.п. 3.1.-3.3. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач сплачує попередню оплату у розмірі до 50% від вартості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період згідно діючих тарифів до 10 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться на протязі поточного місяця, але не пізніше 10 числа, наступного за розрахунковим; розрахунки за отриману теплову енергію проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Цей Договір набуває чинності з 20.10.2009 р. і діє до 31.12.2014 р. (п. 9.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Теплопостачальної організації та Споживача, скріплений круглими печатками сторін.

01.12.2014 р. між Теплопостачальною організацією та Споживачем укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до пункту 9 діючого договору, а саме даний договір пролонгований до 31.05.2015 року (а.с. 12).

15.09.2015 р. між Теплопостачальною організацією та Споживачем укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до пункту 9 діючого договору, а саме даний договір пролонгований до 31.05.2018 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, на тих самих умовах (а.с. 13).

07.12.2016 р. між Теплопостачальною організацією та Споживачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання № 5 (а.с. 14).

Відповідно до пункту 1.1 договору про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання сторони дійшли згоди про реструктуризацію боргу, який складається з заборгованості Споживача перед комунальним підприємством "Теплоенергетик" за договором поставки теплової енергії № 150 за адресою: вул. Шульгіних, 32.

Пунктом 1.2 договору про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання передбачено, що заборгованість Споживача перед комунальним підприємством "Теплоенергетик" за договором постачання теплової енергії станом на 07.12.2016 р. становить 49 578,50 грн.

Підприємство надає Споживачу розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги - теплопостачання, на суму вказану в пункті 1.2 даного договору з розподілом за місяцями згідно пункту 2 даного Договору. Сума платежу в рахунок погашення боргу становить 8263,08 грн. щомісяця (пункт 1.3 договору про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання).

Розділом 2 пункту 2.1 договору про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання сторони передбачили, що споживач здійснює погашення заборгованості за договором за наступним графіком:

Дата виплати боргу Сума боргу Сума боргу до сплати Залишок боргу

за місяць, грн. після сплати, грн.

- грудень 2016 49 578,50 8263,08 41 315,42

- січень 2017 41 315,42 8263,08 33 052,34

- лютий 2017 33 052,34 8263,08 24 789,26

- березень 2017 24 789,26 8263,08 16 526,18

- квітень 2017 16 526,18 8263,08 8263,1

- травень 2017 8 263,1 8263,1 0

Договір підписаний повноважними представниками Теплопостачальної організації та Споживача, скріплений круглими печатками сторін.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 901, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та належним чином, забезпечивши постачання теплової енергії Споживачу з дотриманням умов, зазначених у Договорі.

Однак, відповідач вимог договору не дотримувався та суму заборгованості не погасив.

Матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків від 10.05.2017 р. підписаний обома сторонами, відповідно до якого сальдо на 01.05.2017 року складає 65 607,85 грн. (а.с. 18).

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості від 07.12.2016 р. № 5 не виконав в повному обсязі, у зв"язку з чим позивач, з метою захисту порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог № 2388 від 17.11.2017 р. позивач зазначив про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 26 635,88 грн. (платіжне доручення № 14055186 від 23.10.2017 р.) та у сумі 10 000,00 грн. (платіжне доручення № @PL982731 від 14.11.2017 р.), в з"язку з чим зменшив розмір основного боргу до 29 485,44 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за надані позивачем послуги теплопостачання в розмірі 29 485,44 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 125,78 грн. пені, 2 660,25 грн. 3 % річних та 16 739,45 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3.8 договору сторони визначили, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки за спожиту теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (з урахуванням уточнень від 17.11.2017 р.), суд не погоджується з періодом нарахування та сумами заборгованості, на які нараховується пеня.

Приймається до уваги те, що стосовно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд, врахувавши приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та кількість днів у році, за який нараховується пеня, здійснив перерахунок пені та вважає правомірно заявленою сумою пені 2 395,02 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних, з урахуванням норм чинного законодавства встановив, що 3 % річних за період з 11.11.2013 по 31.07.2017 в сумі 2 660,25 грн. підлягають задоволенню повністю.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

У застосуванні індексації враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.

Згідно зазначеного листа, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд вважає обґрунтовано заявленим розміром інфляційних втрат 16 616,45 грн.

Підсумовуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 29 485,44 грн. - основного боргу, 2 395,02 грн. - пені, 2660,25 грн. - 3% річних, 16 616,45 грн. - інфляційних втрат.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор Л" (25006, м. Кіровоград, вул. Калініна, буд. 32, код 23686448) на користь комунального підприємства "Теплоенергетик" (юридична адреса: 25491, м. Кіровоград, вул. Ливарна, 1; поштова адреса: 25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, код 24153576) заборгованість в сумі 51 157,16 грн., з яких: 29 485,44 грн. - основний борг, 2 395,02 грн. - пеня, 2660,25 грн. - 3% річних, 16 616,45 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1515,46 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили за заявою стягувача.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                       С.Б. Колодій